Майже десятиріччя на українському ТБ панували політичні ток-шоу, які йшли в прайм-тайм по п’ятницях на різних каналах. Модератори-ведучі – Савік Шустер, Євген Кислельов та Андрій Куликов – були чи не найголовними в цих шоу, адже вони, як досвідчені журналісти, тримали в своїх руках всі хитросплетення сюжетної лінії розвитку подій. Були роки, коли всі 3 шоу виходили майже в один час – на «Україні», «Інтері» та ICTV. Потім «Свобода слова на ICTV» здвинулася на понеділок і в такому форматі існує й сьогодні. А колеги-конкуренти з різних обставин просто здулися…

Наразі з’явилися нові політичні ток-шоу на інших каналах. Проте зааганжованість деяких з них, на відміну від вже згаданих «папередників», можна побачити неозброєним оком. Проте особливо цьому напрямку м’якою (поки що) упередженістю в бік інтересів агресивного північного сусіда чітко вирізняються «112» та News One. Але чим ближче до виборів, тим ставка на розкрутку певних політичних проектів та їх лідерів може стати більш акцентованою. Адже політика – це великий бізнес, частиною якого є засоби масової інформації.   

От, наприклад, у середу вечорі клацнув свідомо на News One з однією метою: аби знати - а що там і хто там у реваншистів? Йде чергове «головне політшоу» під назвою «Український формат». Тобто, на «112» по вівторках – «головне політшоу», а по середах на News One своє «головне політшоу». Таким чином реваншистські (на мій суб’єктивний погляд) телеканали розділили дні впливу на аудіторію. Адже "спікери" в них майже одні й ті самі.

От, скажіть, хто такий і в якій галузі експерт махровий блаблабол Євген Червоненко? А він тиняється з одного телерупору колишніх «регіоналів» на іншій в ролі якогось гуру та таку пургу несе, аж вуха в'януть. Другий «експерт», що майже за руку з ним ходить туди-сюди по прокремлівських каналах – це колишній нардеп Кирило Куліков. Але, хто він такий сьогодні та чим цікавий глядачу, га?!

Компашка в студії підібралася ще та. Нардеп Василь Німченко, права рука Медведчука у Верховній Раді. Він свого шефа і себе так прямо і відпозіціонував – «Украинский выбор», займаємося звільненням заручників. Його риторика зрозуміла. «Мир-Кремль-Донбас-дружба-жвачка». Медвудчук прийде - і всіх спасе. Особливо запам’ятався пасаж пана Німченко, коли він розказував, що його шеф майже не за руку вивів з полону половину батальйону Семена Семенченка. Такий ось сміливець та «спаситель». (Чи може так воно і є?).

Ще один постійний «ходун» по цих каналах одесько-«оппоблоківський» нардеп Микола Скорик. Його риторика теж зрозуміла. Влада погана. Коли ми були при владі – було набагато краще. Тобто, основні меседжі від нього нічим не відрізняються від медведчуковських.

Ще там давав стусанів діючій владі (хоча сам є часткою законодавчою владою) нардеп з «Батьківщини» Сергій Власенко, на бек-вокалі в якого виступав колишній член фракції БЮТ та уряду Тимошенко - Олексій Кучеренко. Більш витриманим та пасивним виглядав нардеп від Ляшка - Дмитро Лінько. Та може в ляшківців такі «рольові ігри», хто зна. 

А хлопчиками для биття в студії виступали письменниця Лариса Ніцой та колишній нардеп від «Свободи» Ігор Мірошниченко. Сиділи, як зайчатка. Пані Лариса трохи посварилася за мову, за що її Червоненко назвав фашисткою. Ось і вся дискусія.

А добою раніше на політшоу «Пульс» на «112»-му експерти та деякі спікери волали: дайте воду Криму! І навіть провели опитування, яке конкретно вписується в контекст кремлівської риторики: в Криму живуть українці, тому Україна має дати їм воду. Наче й не було ані анексії цієї території, ані багатомільйонних та радісних воплів росіян: «кримнаш»!..

Чому дивлюся це жахіття? Бо треба знати, хто грає на полі реваншистів, та як вони себе поводять. Які меседжі доносять до телеглядачів. Хоча й сподіваюся, що аудиторія там ще не критично велика. Ось і маємо переважну більшість в ефірі відкритих реваншистів на фоні таких собі слабеньких відстоювачів національних інтересів. А між ними тоненька прокладка зі зрадофилів, для яких все і скрізь погано.

Сумно на все це дивитися. А ще сумніше бачити та розуміти, як прокремлівські сили переходять в наступ на медійному полі. Сумно. Чим відповідатемо, панове? Хоча, це питання риторичне.