Справді кричуща подія, для якої важко дібрати визначення (хоча, на жаль, і не надзвичайна як для нашого ТБ) – вимога прес-служби телеканалу «1+1» подавати їм на попереднє вичитування матеріали про презентацію нового сезону проекту «Танці з зірками».

Як, узагалі, це можна назвати? Здавалося б, хочете піарити свій дорогоцінний проект або когось із його учасників, хочете давати таку інформацію, яка була б вам до душі – сідайте й пишіть її самі. А потім пропонуйте різним ЗМІ – чи то на умовах реклами, чи то як уже домовитеся.

А виходить, що вашу рекламу, ваш піар за просто так мають писати інші, так? Ви хочете поширювати, назвімо речі їхніми іменами, джинсу, створену чужими руками, та ще й на дурнячок? От просто за ваші красиві очі, бо ви такі гожі й файні? Ну, знаєте, перетворювати колег на літературних чорноробів – чи це вже не занадто? І виправдовування, що пролунало в ФБ від «плюсів»: мовляв, це через вимоги «зірок» до матеріалів, де вони згадуються, не витримують жодної критики. Бо то вже ваша справа, організаторів, вирішувати проблеми с «зірками». Але аж ніяк не ЗМІ, які мають подавати будь яку інформацію без зовнішнього погодження.

І, зрозуміло, в даному разі постає ще одне запитання: чи в даному разі ініціатором цього рекламно-піарного паразитування була сама прес-служба, а чи керівництво каналу, а чи хтось зовсім інший – і в такому разі хто саме?

Оце, власне, як на мій погляді, і є на сьогоднішній день єдина справді серйозна скандальна ситуація, пов’язана з нинішніми «Танцями з зірками».

Поясню. Дуже великий суспільний резонанс викликала участь у проекті одіозної Оксани Марченко. Ні, одіозної не лише через постать її чоловіка. Досить було поглянути на приїзд Марченко на презентацію, щоб отримати стійке враження: вона бачить себе суперзіркою, якій немає й не може бути рівних.

Ми не можемо сказати напевно, чи участь Марченко в проекті має стати піаром її чоловіка – Віктора Медведчука, чи ні. Тож стежмо за подіями: чи не будуть організатори тягнути Марченко в переможці? Чи не будуть ставитися до неї інакше, ніж до інших конкурсантів, і приділяти їй більше, ніж іншим, ефірної уваги, а чи підкреслювати, виокремлювати її якимось іншим чином? Чи не створюватимуть довкола неї штучних резонансних ситуацій? Якщо так – стане очевидним: це був відпочатковий задум.

Але, з іншого боку… Оцей суспільний резонанс, викликаний участю Марченко – чи не зіграв він їй же на користь; їй і Медведчукові? Обурені колонки у ЗМІ, гнівні пости в соцмережах, протести громадськості, протестувальники під час презентації – як усе це спрацьовує? Чи протидіє Медведчукові, а чи перетворюється на його піар? Гасить ситуацію, а чи роздмухує її?

Що ми маємо об’єктивно? Оксана Марченко є повноправною громадянкою України, телеведучою. Жодних юридичних підстав для обмеження її прав не існує. Тож жодних претензій юридичного характеру до організаторів «Танців» висунути неможливо. Те, що вона – чиясь дружина, теща, прабабуся або сусідка, жодним чином не обмежує її правоздатності.

Сам Медведчук – теж громадянин України, до якого на даний момент закон не має жодних претензій. Тож ані Марченко, ані Медведчук, ані канал «1+1» нічого не порушили, й об’єктивних претензій до них немає.

Громадянська позиція каналу й організаторів шоу? Ну, от виявилося, що вона отака. Як то кажуть, візьмімо до відома. Чи мало в нас інших ЗМІ з подібною «громадянською» позицією? До ситуації краху кумира теж далеко – бо навряд чи канал «1+1» був для когось аж таким уже моральним і медійним авторитетом.

То що ми маємо об’єктивно? Зрозумілі почуття, гідні пошани емоції – але от саме почуття й емоції. Суто оціночні категорії з розряду «а от мені не подобається» - на жаль, об’єктивно це виглядає так і не більше.

Зрештою, про що йдеться? Про участь не шанованої багатьма персони в танцювальному шоу – всього лише в розважальному шоу. Яке – переконаний – чимало протестувальників й авторів гнівних текстів у ЗМІ та соцмережах ніколи й не дивилися. Скажіть мені: «Танці з зірками» - це щось таке, що коли воно йде по телевізору, вулиці міст порожнішають, а всі, мов один, українці приклеюються до екранів? Ні, далеко ні. То хай би там танцювала з зірками хоч Наталя Вітренко! Хай би хоч сам Медведчук!

Масштаб і значення самої події видаються геть не адекватними до резонансу, який вона викликала. Гнівні тексти, протести, громадянські акції тільки роздули цей масштаб. Перетворили пересічну, заштатну подійку на топ-подію. Даруйте, але дуже схоже на бурю у склянці. Інформаційна мильна булька. Наживка, на яку всі клюнули.

Мабуть, не буде помилкою вважати: всі піар-акції Віктора Медведчука сміливо можна зарахувати до проявів російської й саме російської пропаганди – бо не викликає сумнівів, що саме російські інтереси він і відстоює. Загальновідомий факт: російська пропаганда є багаторівневою, й чимало пропагандистських спецоперацій розраховані на те, щоби грати на емоціях.

От саме це в даному разі й сталося. Цілком пересічна, повторюся, подія стала вірусною, розбурхала емоції мало не всього суспільства, про неї тепер усі говорять й усі пишуть. Усі говорять і пишуть про Медведчука. А Медведчукові тільки цього й було треба. Може бути, саме на це він і робив розрахунок. Хоча давно відомим є найкращий спосіб боротьби з тролингом – ігнор. Зробили висновки, взяли до відома, й усе – спокійно, без надриву, без емоцій. Щоб інформаційна булька залишалася тим, чим є – булькою.