Є такий вираз: брехня задля спасіння. Наведений нижче приклад має за мету тільки зробити уточнення – задля спасіння «честі мундиру» чи просто якогось абстрактного спасіння?

Уважні та пильні журналісти нещодавно «спіймали» в чистій воді «Prozorro» велику «рибину» – проведення тендерних закупівель головним центром інформаційно-психологічних операцій Сил спецоперацій ЗСУ. Чуб стає дибки після знайомства з тематикою послуг, які за бюджетні кошти збираються закуповувати представники цього наймолодшого роду сил військ українських Збройних сил!

Сайти «Страна.UA», «Цензор», УНІАН з погано прихованою сенсаційністю розповіли про специфічний предмет закупівлі – Комплексне соціологічне дослідження «Соціокультурна сегментація населення Південного Федерального округу РФ». Це є послуги з опитування громадської думки, а пройти таке опитування має, згідно Технічного замовлення, в 5 регіонах країни-агресора – в анексованому Криму, Краснодарському краї, Ростовській області, Адигеї та Калмикії. Отакої. І за всю цю «соціокультурну сегментацію» населення ворожої країни держбюджет через військову частину ССО готовий заплатити 1 млн 600 тис. грн. Адже у нас все має бути прозоро.  

Але чомусь мене муляє запитання: чи існує межа державній тупості? Бо всяка прозорість, включаючи системи Prozorro та Dozorro, повинна керуватися в першу чергу інтересами держави, а не тільки віртуальною боротьбою із корупцією.

Нехай мене спростують, якщо я не правий, професійні фахівці в цьому виді «боротьби». Але що ми маємо у відкритій мережі? Номер та адресу дислокації військової частини, яку вже швидкі до сенсацій вітчизняні журналісти встигли ідентифікувати як головний центр інформаційно-психологічних операцій ССО, це раз. Частину персональних даних двох офіцерів частини, включаючи номери мобільних телефонів та електронну адресу, це два. (До речі, Закон про ССО забороняє розголошення особистих даних військовослужбовців). І тематику інтересів центру – це три.

Тепер розкажіть мені, яка вітчизняна структура має можливості провести соцдослідження в Криму та ще в якихось регіонах РФ, не побоюючись попасти «під ковпак» ФСБ або взагалі не бути заарештованими? Звісно, питання риторичне. 

Але ж це ще, на жаль, не все. Є ще й тендерні пропозиції від цієї розсекреченої через Prozorro військової частини, аукціони на які мають завершитися до 21 травня. Це написання журналістських робіт та їх публікації в зарубіжних та вітчизняних ЗМІ (російською, англійською, французькими мовами) на суму 800 тис. грн.;  написання текстів для Інтернету на 300 тис. грн. (OSINT-розслідування, Open source intelligence, тобто, розвідка з відкритих джерел інформації); просування розроблених інформаційних матеріалів в Інтернет-мережі (SMM та  SEO-послуги) за 700 тис.; створення відеоматеріалів за 700 тис. грн.

І ось очікувана «вишенька на торті». Після потужної хвилі публікацій, яка майже накрила тепер вже відому інтернет-спільноті військову частину Сил спецоперацій, журналісти «Громадського радіо» звернулися за коментарями до «винуватців торжества». І голова тендерного комітету військовиків повідомив: «Сьогодні цей лот знімається, це уже неактуально». Проте, він відмовився пояснити причини оголошення тендеру та його скасування.     
   
Це було вранці 7 травня. Але потім з’ясувалося, що ніхто й не збирався скасовувати цей лот, ба більше, на відповідній сторінці «Prozorro» представник замовника продовжував відповідати на численні запитання потенційних виконавців. Наприклад, що опитування громадської думки на території РФ має проводитись «методом фокус-групової дискусії, а також методом особистого інтерв’ю вдома у респондента». Отже, маємо класичну «брехню задля спасіння»?

Не забуваємо, що Україна знаходиться в стані гібридної війни з дуже потужним та підступним супротивником. А сили та засоби РФ на інформаційному фронті на порядок вищі та якісніші за наші. І вони моніторять наш інтернет-простір – аж гай гуде! Тому виключати не можна і спроби російських Сил спецоперацій прийняти участь в тендері на послуги для українських ССО через своїх агентів впливу. Чи таких ризиків не існує?!

Таким чином ми не тільки пропонуємо всім бажаючим взяти в тендерах участь, але й демонструємо увесь набір специфічної діяльності сил спецоперацій, чим вже давно та успішно займаються російські «фабрики тролів». Проте, я щось не чув та не зустрічав інформації, щоб наш головний супротивник на такі послуги оголошував тендери. Для цього у всьому цивілізованому світі існують захищені статті бюджету. Адже і ЦРУ, і Мі-6, і «Моссад» не всі свої спецоперації, а, особливо, їх фінансування виносять на суд громадськості. Бо в першу чергу все це стає відомо тому, проти кого ці спецоперації спрямовані.   

У нас вистачає спеціалістів, в тому числі й волонтерів, які надавали й надають якісні «послуги» в інформаційній війні. Це і фахівці з InformNapalm, i з сайту «Петр і Мазепа» та багато ще хто. Чому б без великого розголосу з ними не співпрацювати, якщо раптом на це з’явилися вільні кошти?   

Тому є пропозиція: якщо це дійсно спецоперації, а не окозамилювання для ворога (таке теж може бути), то вони не повинні фінансуватися через тендери, тим більше на очах суспільства (в якому ворожа агентура нікуди не зникала). В іншому випадку ми самі просто «палимо контору», головне завдання якої протидіяти ворогу в інформаційному просторі.