От я ціную Мостову як доктора Хауса від журналістики. Я знаю, що її висновки – це соціальні діагнози. Згадайте бодай пару років тому її «На фарбу» – про те, що вся наша революція всієї нашої гідності перетворилася на перефарбовування парканів у кольори прапору. І про те, як це небезпечно. І от воно – все, як у баби Ванги: коротко, сильно і влучно.

«Хай тут порветься моє серце» – це теж діагноз. І я не розумію, що можна в цьому не розуміти.

Що це за претензії – це не аналітика, це погана газета, її чоловік Гриценко. і?..

...Ніна Матвієнко дала інтерв’ю якомусь каналу. Висловила думку щодо артистів, які виступають в Криму, і ця думка суперечить патріотичному мейнстріму. Я інтерв’ю поки не дивилася, але для того, що я хочу сказати, це не так важливо. Суть в тому, що щойно вона це сказала, як понеслось лайно по трубах – про вату в голові і «Матвієнко, давай до свіданія». А драсьтє було, я перепрошую? Як охоче люди прощаються з тим, з чим і не привіталися, чого в їхньому житті і так не існувало – ні як мистецького факту, ні як приводу для рефлексії.

...Ніби вони купували її платівки, ніби це становило якусь цінність у їхньому житті. Весь той пласт живої музики, що є Ніна Матвієнко для мене, для більшості з тих, хто кричить оце своє притрушене «до свіданія», ніколи не існував.

Мені Ніна Матвієнко – це така пташка з дуже своєрідним голосом і не менш своєрідним мисленням. І майже шаманським ставленням до реальності. І зрештою вона має право висловлювати свої думки. Бо набагато гірше, коли людина, говорить не те, що думає, а те, що треба. Це тоді «одні слова для кухонь, другіє для уліц», це срср.

Вона може помилятися. але в мене немає жодної підозри, що вона говорила «на замовлення» чи що вона не любить Україну. І тому мені цікава її аргументація.

Більше того: передбачаючи верески в коментах, вона все одно говорила про те, що думає. а отже, М – мужність.

А головне мені, що її Україна, як і моя, це про право думати вголос і мати свою думку, а не верещати разом завчені патріотичні речьовки, від яких розривається і моє серце. Тут.

Джерело: Фейсбук