Ніяк не вгамуються народні депутати. Все їм хочеться журналістів вшкварити. Ось причетний до журналістики парламентар, власник телеканалу NewsOne   Євген Мураєв чекає, поки Верховна Рада розгляне його законопроект про як би ви думали що? Правильно – про наклеп  http://detector.media/infospace/article/118098/2016-08-24-muraev-vnis-do-parlamentu-zakonoproekt-pro-kriminalne-peresliduvannya-za-naklep-i-obrazu/ . Він пропонує внести поправки до Кримінального кодексу, які передбачають посадку журналістів на термін до двох років.

Мураєв  пішов шляхом ще одного причетного до журналістики випускника факультету журналістики Київського університету,  і свого колишнього однопартійця,  члена Партії регіонів Віталія Журавського, який 2010 року пропонував зміни до  Кримінального кодексу, котрі передбачали кримінальне покарання за наклеп. Це закінчилося масовими протестами журналістів піл Верховною Радою. 

Навіть тодішній представник президента у парламенті Юрій Мірошниченко, який голосував за цей законопроект у першому читанні, відхрестився від Журавського під час засідання комісії зі свободи слова, якою керувала тодішній прес-секретар Януковича Дарка Чепак. І влада відмовилася від цієї ідеї.

Наклеп це, звісно, погано. І журналісти таки нерідко грішать поширенням неправдивої інформації. Але конфлікти в цій сфері цілком можна вирішити у рамках нинішнього законодавчого поля. Нема необхідності засовувати журналістів до в’язниці. Тим більше, що запровадження покарання дасть додатковий інструмент владі, аби тиснути на неугодних журналістів.

Тим  дивніше, коли така ініціатива виходить від цілого власника каналу, який більше, ніж будь-хто інший може спростувати неправдиву інформацію, якщо така з’явиться. А журналістам очолюваного Мураєвим каналу варто замислитися, може, таким чином він їх за непослух збирається карати.

Якими б не були мотиви пана Мураєва, але йому варто нагадати стосунки журналістів з владою. Коли за часів Кучми посилили цензуру, то 2004 року журналісти масово вийшли на вулиці. Помаранчевій революції передувала журналістська революція і не можна виключати, що журналістські протести стали детонатором для пізніших народних протестів. Чим вони закінчилися для тодішнього лідера партії, членом якої був пан Мураєв, загальновідомо.

Коли під час масових заворушень 18 травня 2013 року бійці парамілітарних загонів, близьких до партії, членом якої був пан Мураєв, побили журналістів Влада Соделя і Ольгу Сніцарчук, то кілька сотень  розлючених журналістів прийшли до воріт міністерства внутрішніх справ і змусили міліцію під керівництвом однопартійця пана Мураєва Віталія Захарченка порушити кримінальну справу і покарати Тітушка і його подільників.

Коли 16 січня 2014 року парламентарі-члени партії, до якої належав пан Мураєв, ухвалили ряд драконівських законів, де передбачалося кримінальне покарання журналістів, це спровокувало новий спалах силового протистояння. Чим це закінчилося для лідера  тої партії і за сумісництвом президента країни  – загальновідомо. Він тепер розповідає про свою легітимність з території іншої держави.

Боюся, що пан Мураєв озвучує таємні і не дуже побажання не лише оппоблоку, але і великої частини істеблішменту, яким журналісти залили сала за шкіру.

Пригадується, член Народного Фронту народний депутат Костянтин Майтеченко прагнув щось таке пропхати у парламенті /community/article/104368/2015-03-02-golova-nmpu-zaklikav-yatsenyuka-perekonati-odnopartiitsya-vidklikati-zakonoproekt-shcho-peredbachae-pokarannya-za-kritiku-vladi/ . Ще один народнофронтівець Сергій Пашинський заявляв щось подібне http://detector.media/infospace/article/114427/2016-04-18-pashinskii-domagatimetsya-posilennya-vidpovidalnosti-za-naklep-u-zmi/

Може, досить, шановні політики? Ну для чого вам набивати нові і нові шишки на лобі? Так можна і струс мозку отримати.