За останні два роки аудиторія телеглядачів віком 15-24 роки в Україні зменшилася на 20%. Ба більше, тривожні тенденції можна побачити і для решти аудиторій: протягом першого півріччя 2015 року телебачення згенерувало трохи менше 1,3 млн рейтингів за аудиторією 4+, тимчасом як за той же період минулого року - 1,5 млн рейтингів. Натомість глядачі прямують в інтернет, а слідом за ними розширювати свою присутність в інтернет-середовищі прагнуть і телекомпанії.

Для телекомпаній інтернет - це, перш за все, додатковий контакт із аудиторією й додаткові можливості для її монетизації, середовище для інтерактивної взаємодії з глядачами, а в перспективі - персоналізація реклами та можливість монетизації контенту для вузьких цільових груп. Що або хто може завадити їм скористатися цими можливостями повною мірою?

Брак талантів. Конкуренція за «діджитал-мізки» є досить сильною. Більше того, вона є глобальною: українські «діджитал-мізки» легко втікають за кордон. Телевізійні компанії тривалий час не були серед пріоритетних роботодавців для спеціалістів у цій сфері. Й тепер вони мають швидко заповнити цей пробіл. Бажання зібрати навколо себе таких спеціалістів - одна з причин запуску групою «1+1 медіа» платформи з пошуку ідей на перетині технологій та медіа Future Media Lab, про який компанія оголосила днями. До речі, з тих пріоритетів, які вона визначила для учасників ініціативи, видно, які технології медіаринок вважає найперспективнішими: великі дані, другий екран, віртуальна й доповнена реальності, синхронізація відеоконтенту.

Брак коштів. Це звучить трохи банально, але від того не менш актуально: для розвитку цифрових проектів потрібні інвестиції, а для інвестицій зараз не найсприятливіший час. Окрім технологій, інвестиції також потрібні на купівлю прав на контент.

Наразі не на весь контент, але на його частину всі великі телегрупи мають додаткові права на catch-up і time-shifted TV, VOD тощо й потенційно готові рухатися в напрямку збільшення кількості контенту з повним обсягом прав. Питання в тому, чи будуть готові провайдери та ОТТ-платформи працювати з цим повним обсягом прав.

Є ще одне питання, яке випливає з попереднього: якщо глядачі отримають можливість відкладеного перегляду всього топового телевізійного контенту й почнуть мігрувати за ним в інтернет, то чи перекриють отримані в результаті доходи витрати на купівлю додаткових прав? Тепер, коли на ринку немає усталеної моделі монетизації телеконтенту з відкладеним переглядом, однозначно відповісти на це запитання складно. Група StarLightMedia, наприклад, нещодавно висловлювала намір зробити в одному з міст короткий тест і подивитися, як змінюватиметься поведінка глядачів і телеперегляду.

Конкуренція з боку провайдерів. Далеко не всім провайдерам та ОТТ-платформам подобається роль «труби», яка просто доставляє глядачам чужий контент. Дехто з провайдерів у розпалі суперечок із телеканалами вже натякав, що якщо в ланцюжку «телеканали - провайдер - інтернет-глядачі» для них не буде привабливого заробітку, то вони можуть навіть почати цей контент різати.

Найбільш амбітні учасники ринку заявляють про можливість виробництва власної відеопродукції. Наприклад, навесні телекомунікаційний провайдер «Воля» виражав готовність замовляти ексклюзивні кінопроекти для своїх каналів. А представники Megogo.net під час цьогорічного MIPTV на запитання організаторів про те, чи збирається їхня компанія брати участь у виробництві оригінального онлайн-контенту, відповіли, що вони відкриті до такої співпраці.

Є й зворотній приклад інтеграції цих двох секторів бізнесу: як відомо, «Медіа Група Україна» на додачу до телеканалів і продакшн-компаній розвиває IPTV-провайдера та OTT-сервіс.

Пірати. Поки телеканали та провайдери сперечатимуться, на чиєму боці більше ринкової сили, ініціативу можуть перехопити пірати: на відміну від легальних учасників ринку, їм не потрібно думати про повернення інвестицій на купівлю прав, а отже, вони можуть усе зробити швидше. Не рекламуватиму їх тут, але наведу два яскраві приклади.

Офіційно в радіо «Аристократи» немає додатку для Smart TV, але в Україні можна купити телевізори з таким додатком. Як назвати його творців - піратами чи фанатами радіостанції - відповісти складно. Але цей приклад чудово ілюструє ситуацію: коли в керівників медіа недостатньо коштів для швидких інвестицій у технології, а з боку глядачів є попит на споживання їхнього контенту за допомогою цих технологій, завжди знайдеться хтось, хто цей попит задовольнить.

Інший красномовний приклад: нещодавно з'явилася новина про плани запропонувати українському ринку телевізійну приставку Pecker Player. Один із потенційний користувачів написав під цією новиною: «Куплю, якщо приставка підтримуватиме доступ до fs.to». Усталені роками звички глядачів не так уже й легко змінити.

У цій статті більше запитань, аніж відповідей. Це точне відображення ситуації на ринку телебачення в інтернеті: зараз ніхто точно не може сказати, в якому напрямку він розвиватиметься. Звісно, можна надихатися історіями з ринків інших країн, які вже знайшли відповіді на ці запитання й тепер шукають відповідей на нові. Але чий шлях ми врешті повторимо - насправді невідомо.

Ілюстрація - www.cartoonmovement.com