ПРОЕКТИ
10:00
Середа, 24 Січня 2018

«Свобода слова» без клонів та клоунів

Поява в ролі гостей програми діячів культури, науковців, журналістів та представників громадського сектору стала справжнім ковтком свіжого повітря.
«Свобода слова» без клонів та клоунів
«Свобода слова» без клонів та клоунів

Давати поради медійникам — справа невдячна, бо дуже рідко так буває, що керівники медіа дослухаються до своїх читачів або глядачів. І все ж таки спробую: остання програма «Свободи слова», темою якої була річниця проголошення Соборності України, наочно продемонструвала, що від мовної еквілібристики політиків у цій студії глядач уже втомився і поява там у ролі гостей діячів культури, науковців, журналістів та представників громадського сектору стала справжнім ковтком свіжого повітря.

Ця «Свобода слова» відкрила для мене письменника Володимира Рафєєнка, з творчістю якого маю познайомитися вже найближчим часом, філософа Вахтанга Кебуладзе, якого в 90-ті знав як лідера рок-гурту «Джинн», історика Олександра Зінченка… Взагалі-то було приємно та пізнавально слухати виступи й дискусію гостей у студії, — все відбувалося толерантно, збалансовано та зі взаємоповагою. І це було головною відмінністю від програм за участю політиків та їх «обслуговуючого персоналу» з числа усіляких політологів та численних експертів.

Повернувся до «Свободи слова» і її колишній ведучий Андрій Куликов, щоправда, в ролі гостя, який завершував програму. А його змінник на посаді ведучого Вадим Карп’як уже в самому кінці підкреслив, що дописувачі на сторінці «Свободи слова» у Фейсбуку часто-густо нарікали на присутність у студії набридлих представників законодавчої та виконавчої влади фразами «знову ці клоуни», але після анонсу програми за участю фахівців, навпаки, докоряли, що без звичних «клоунів» буде нецікаво. Ось тобі й маєш! Такий собі vox populi — парадоксальний та непередбачуваний.

Замірювання показників відношення глядачів у студії до виступів спікерів видало ще один феномен: кожен із гостей таки «достукався» до аудиторії, яка голосуванням підтвердила свою підтримку кожного, підкреслю — кожного! — з тих, хто виступав. Такого результату ще ніколи, на мою пам'ять, не було зафіксовано у студії «Свободи слова» за участю тих, кого прийнято називати в нас «політиками».

Отже, за умови бажання власника та керівництва ICTV, було б непогано змінити формат «Свободи слова» й запрошувати на дискусії не остогидлих суспільству нардепів та іже з ними, а персоналії, яких сміливо можна віднести до інтелектуальної еліти України. Але ж ми добре розуміємо, що такого не станеться. Бо «шустерізація» певного сегменту українського телебачення за останні десять років призвела до того, що емоційні сперечання політиків у студії — це рейтинги, а рейтинги — це рекламодавці, а рекламодавці — це гроші, а гроші — це існування програми та взагалі телеканалу. Коло замкнулося. Без «клоунів» та їхніх «клонів» нікуди не подітися. Проте… помріяти нам ніхто не забороняє. Тому, може, цю дискусійну нішу в ток-шоу спробує заповнити оновлене «Суспільне»? Як гадаєте, пане Аласаніє?

Фото: стопкадр із програми «Свобода слова»

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2342
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop