ПРОЕКТИ
15:00
П'ятниця, 1 Грудня 2017

«Заборонити = захистити. Уберегти дітей від шкідливого контенту можуть лише зміни в законодавстві»

Українські медіагрупи не готові до саморегуляції щодо обмеження показу шкідливого для неповнолітніх глядачів контенту та участі дітей у створенні такого продукту. Вирішити проблему допоможуть лише законодавчі обмеження. Такого висновку дійшли медіаексперти, юристи та представники Нацради на публічному обговоренні «Захист неповнолітніх від шкідливого контенту: як медіа можуть бути обачними в поводженні з дітьми?», організованому Незалежною медійною радою.
1
13
Учасники обговорення
Учасники обговорення
Голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук, начальник управління Нацради контролю та аналізу телерадіомовлення Роман Кіфлюк
Голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук, начальник управління Нацради контролю та аналізу телерадіомовлення Роман Кіфлюк
Керівник апарату Нацради Сергій Кучерук, очільниця відділу зв'язків Нацради зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Тамара Кравченко
Керівник апарату Нацради Сергій Кучерук, очільниця відділу зв'язків Нацради зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Тамара Кравченко
Учасники обговорення
Учасники обговорення
Директор департаменту новин "1+1 медіа" Сергій Попов, членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик
Директор департаменту новин "1+1 медіа" Сергій Попов, членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук
Заступниця шеф-редактора "Детектора медіа" Мар'яна Закусило (праворуч)
Заступниця шеф-редактора "Детектора медіа" Мар'яна Закусило (праворуч)
Секретар Незалежної медійної ради, заступник виконавчого директора Інституту масової інформації Роман Головенко
Секретар Незалежної медійної ради, заступник виконавчого директора Інституту масової інформації Роман Головенко
Координатор Незалежної медійної ради Максим Дворовий, членкиня Незалежної медійної ради Антоніна Черевко
Координатор Незалежної медійної ради Максим Дворовий, членкиня Незалежної медійної ради Антоніна Черевко
Член Незалежної медійної ради Олександр Бурмагін (праворуч)
Член Незалежної медійної ради Олександр Бурмагін (праворуч)
Заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова
Заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова
Учасники обговорення
Учасники обговорення
Учасники обговорення
Голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук, начальник управління Нацради контролю та аналізу телерадіомовлення Роман Кіфлюк
Керівник апарату Нацради Сергій Кучерук, очільниця відділу зв'язків Нацради зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Тамара Кравченко
Учасники обговорення
Директор департаменту новин "1+1 медіа" Сергій Попов, членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Нацради Уляна Фещук
Заступниця шеф-редактора "Детектора медіа" Мар'яна Закусило (праворуч)
Секретар Незалежної медійної ради, заступник виконавчого директора Інституту масової інформації Роман Головенко
Координатор Незалежної медійної ради Максим Дворовий, членкиня Незалежної медійної ради Антоніна Черевко
Член Незалежної медійної ради Олександр Бурмагін (праворуч)
Заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова
Секретар Незалежної медійної ради, юрист ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова
Учасники обговорення

Цього року Незалежна медійна рада тричі розглядала справи щодо шкідливого для неповнолітніх осіб контенту на телебаченні. Перші два висновки, винесені НМР, стосувалися трансляції передач та їх анонсів на телеканалі СТБ (читайте тут і тут), третій – залучення до зйомок у передачі «Стосується кожного» на телеканалі «Інтер» 12-річної породіллі (докладніше – тут).

Проблема впливу шкідливого та небезпечного контенту на дітей та показу самих дітей у неправильний спосіб, що порушує їхні права, піднімається в Україні все частіше, але від того не наближається до вирішення.

На публічному обговоренні, організованому НМР, медіаексперти, юристи та члени Національної ради з питань телебачення та радіомовлення були одностайними – українські медіагрупи не готові втрачати рейтинги і гроші, обмежуючи себе самотужки, тож єдиним вирішенням проблеми може стати законодавче врегулювання питання.

Чому саморегулювання не працює і слід змінювати законодавство

Голова Незалежної медійної ради, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що проблему шкідливого контенту слід розділяти на дві: вплив на дітей, що дивляться подібні передачі, та вплив на дітей, які беруть у них участь. На її думку, аби вирішити першу, телеканали мають запровадити саморегулятивні норми. У другому ж випадку – держава повинна заборонити участь дітей у подібних програмах законодавчо.

«Я песимістично налаштована стосовно того, що медійна галузь зуміє домовитися і не залучати до зйомок у програмах зі шкідливим контентом неповнолітніх осіб. Нещодавно ми опублікували на “Детекторі медіа” отриману з достовірних джерел угоду з телеканалом, з якої видно, що сім'ї просто купують. Знаючи про рівень матеріального достатку багатьох жителів України та розуміючи, що проблеми виникають, в основному, в неблагополучних родинах, розуміємо, що не так вже й важко цих людей купити. Крім того, ми побачили, які штрафи мають сплачувати учасники таких шоу в разі відмови від зйомок – це значні кошти, які дехто не зможе відпрацювати і за все життя», – розповіла Наталія Лигачова.

Наталія Лигачова, Уляна Фещук, Роман Кіфлюк

Голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук, начальник управління Нацради контролю та аналізу телерадіомовлення Роман Кіфлюк

Очільниця відділу зв'язків Нацради зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Тамара Кравченко навела приклад із телебаченням Грузії, де спочатку було запроваджено саморегуляцію, але згодом, через п’ять років, стало зрозуміло, що вона не працює, отже тепер у країні триває процес зміни законодавства з метою убезпечити дітей від шкідливого контенту.

Тамара Кравченко пригадала, як Нацрада намагалася апелювати до сумління та здорового глузду телеканалів, в ефірі яких зафіксувала нецензурну лексику. Новий канал відповів регулятору, що в законодавстві немає визначення «брутальна лексика» та попросив укласти перелік табуйованих в ефірі слів. «Інколи складається таке враження, що телеканали знають, що регулятор нічого не може зробити, і просто з нас глузують», – поскаржилася пані Кравченко.

Один зі способів саморегулювання – це маркування контенту за допомогою вікових позначок. Але, за словами начальника управління Нацради контролю та аналізу телерадіомовлення Романа Кіфлюка, канали маніпулюють цими позначками, взагалі не позначають новини (хоча існують сюжети про кримінальні дії, де зображено подробиці злочинів), а фільми з позначкою «16+» можуть показувати в будь-який час, бо це передбачено зміненими у 2016 році положенням про прокатні посвідчення та системою аудіовізуальних позначок Нацради.

«До нас телефонують і пишуть батьки, запитують, чому еротику, будь-який фільм із бійкою, лайкою можна подивитися протягом дня. Ми зробили моніторинг, написали тим каналам, в ефірі яких було найбільше такого контенту, а вони відповіли нам, що ми нічого не зможемо зробити, а також сказали – не розуміють, що можна вважати нецензурною лайкою, а що – ні», – розповів він.

Роман Кіфлюк додав, що в Україні російські фільми було заборонено законом, законом було обмежено російськомовні пісні на радіо. Тож якщо не відбувається саморегулювання чи співрегулювання – рано чи пізно приходить закон. І щоб якість цього закону була адекватною, потрібно працювати над ним разом.

Членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик закликала журналістів відкрити редакційні настанови ВВС – там чітко описано всі нюанси висвітлення шкідливого контенту.

Сергій Попов, Діана Дуцик

Директор департаменту новин "1+1 медіа" Сергій Попов, членкиня Незалежної медійної ради, виконавча директорка ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик

Секретар Незалежної медійної ради, медіаюрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай провів аналогію пристрасті глядачів до скандальних програм із Середньовіччям, де найбажанішим шоу було спалення людини. На думку експерта, єдиний способ змінити цю ситуацію – дійти спільної домовленості не показувати такий контент: «Якщо всі телеканали домовляться, тоді не виникатиме спокуси, бо не буде страху, що конкурент почне виробляти більш рейтинговий продукт. З іншого боку, канали не опускатимуть аудиторію нижче плінтуса».

Усі експерти згодні в одному – що саморегулювання можливе, коли всі погоджуються на спільні правила. В українській же практиці щоразу знаходяться гравці ринку, які в чомусь не згодні зі своїми конкурентами.

При Національній раді з питань телебачення та радіомовлення вже другий рік поспіль працює робоча група з розробки правил захисту дітей від шкідливого та потенційно шкідливого контенту. Її робота просувається дуже повільно. Першим документом, розробленим робочою групою, став акт узгодження «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва», який підписали медіа групи StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна», Національна суспільна телерадіокомпанія України та Незалежна асоціація телерадіомовників. Однак цей акт відмовилася підписувати група «Інтер». Не взявши на себе самообмежень, «Інтер» нещодавно випустив двосерійне шоу про 12-річну породіллю.

Останні півроку робоча група при Нацраді формулює новий документ, що стосується висвітлення теми суїциду. Цього разу підписати його не погодилася група «1+1 медіа», натомість в останній момент запропонувала свої правки до акту.

Пояснити позицію каналу на публічному обговоренні спробував директор департаменту новин «1+1 медіа» Сергій Попов. За його словами, запропоновані робочою групою норми саморегулювання не можуть працювати на практиці, принаймні, в новинній журналістиці. Крім того, на його думку, запровадження суворих норм саморегулювання може призвести в подальшому до тиску влади на телеканали.

У той же час Сергій Попов не став заперечувати, що ток-шоу, які містять шкідливий для дітей контент, користуються великою популярністю серед глядачів, і він розуміє, чому його колеги з інших телеканалів борються за ці рейтинги.

Саморегулювання не буде працювати, доки працівники телеканалів, які транслюють шкідливий для дітей контент в неналежний час або залучають неповнолітніх до зйомок, не почнуть думати про свою старість у цій країні. Таку думку висловила членкиня Незалежної медійної ради Антоніна Черевко.

«В “Інтера” є конкретне завдання – знищити те, що можна знищити в цій державі. Чим гірше – тим їм краще. Якщо повиростають дебільні діти після їхньої передачі – їм це буде на руку. Якщо їх знову будуть підпалювати – для них це буде прекрасний привід говорити про те, що їх утискають», – заявила вона.

І додала, що коли внутрішньої мотивації немає, має бути зовнішній стимул – державний примус. Хоча і вважає його крайньою мірою.

Як змінювати законодавство

Наталія Лигачова пропонує законом заборонити насамперед участь дітей у певних видах програм: «Україні потрібно перейняти практику деяких країн, де є законодавча заборона на участь неповнолітніх дітей у передачах, що зачіпають певні теми: насильство, жорстокість, проблеми опікунства тощо».

Заступниця голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Уляна Фещук вважає, що трансляція шкідливого для дітей контенту теж має бути врегульована законодавчо, бо на будь-які інші обмеження (саморегулювання, співрегулювання) ринок реагувати не буде. Як мінімум, Нацрада хоче повернути собі можливість ухвалювати регуляторні акти щодо захисту дітей від шкідливого контенту (наразі Нацрада не має права ухвалювати регуляторні акти, не передбачені законом про Нацраду).

«Ми направили в Комітет з питань свободи слова відповідні пропозиції щодо внесення змін до законодавства і будемо відстоювати позицію, що Нацрада повинна мати можливість розробляти і затверджувати відповідні правила, адже зараз ми фактично позбавлені права ухвалювати регуляторні акти», – сказала заступниця голови Нацради.

Також Уляна Фещук виступає за зміни до положення про прокатні посвідчення, щоб часові обмеження показу були передбачені не лише для фільмів з індексом вікової аудиторії «18+», а й для фільмів «16+».

Голова Незалежної медійної ради, голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова, заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук

Виходячи з практики регулятора, Тамара Кравченко вважає, що в Україні потрібно або встановити обмеження на час трансляції програм, що містять шкідливий для неповнолітніх контент, або заборонити певні види контенту взагалі. «Така заборона є в багатьох європейських країнах. Не можна залишити ситуацію такою, якою вона є сьогодні. Нещодавно на телеканалі “Україна” вийшла програма, в якій немає порушення закону, але дитину там допитували, дві мами розтягували її в різні боки, модератор до того ж підігравав одній стороні. Так не може бути. А, крім того, в нас на екрані є море крові, нецензурна лексика, війна додалася», – пояснила Тамара Кравченко.

Заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» Мар’яна Закусило запропонувала розмежувати часові слоти: з 21:00 до 23:00 – можна транслювати «можливо шкідливий» контент (антисоціальна поведінка, нежорстке насильство), а після 23:00 – шкідливий контент (насильство, еротика/порнографія тощо).

«Сьогодні, за законом, маємо розмите визначення, що з 23:00 до 6:00 можна показувати контент, який може зашкодити неповнолітнім. Але що це за контент, який – це вже питання дискусії. Слід прописувати ці критерії чіткіше в законі. А відштовхуватися можна від тих критеріїв, які прописані в положенні про прокатні посвідчення, де є певний опис того, що може бути шкідливим, або розробляти детальніші», – пояснила вона.

Заступниця шеф-редактора "Детектора медіа" Мар'яна Закусило (праворуч)

Мар’яна Закусило також підтримала Наталію Лигачову, що участь дітей у телевізійних програмах має бути обмежено. Адже дослідження EPRA показало, що в деяких європейських країнах існує обмеження залучення дітей до реаліті-шоу і ток-шоу, що стосуються насильства, антисоціальної поведінки, кримінальних речей, пов’язаних із дитиною, а також питань обговорення батьківства і опікунства. Ці теми можна висвітлювати, але без участі неповнолітніх осіб.

Ігор Розкладай запропонував присутнім медіаюристам поміркувати, наскільки ретельно потрібно прописувати нові норми законодавства. «Я вважаю ненормальним, коли закон містить 80 сторінок (як, наприклад, закон про аудіовізуальні послуги). Це є свідченням того, що в країні є величезна недовіра і безвідповідальність – ти змушений прописувати в законі ті норми, які насправді мали би вкладатися в поняття здорового глузду», – висловив свою точку зору він.

«Це не проблема браку довіри. І те, що в нас є 10 тисяч законодавчих актів – це теж не проблема довіри, – заперечила йому Антоніна Черевко. Це проблема того, що українські юристи – такі позитивісти, яких треба пошукати. Ми хочемо, щоб нам пояснили всі. Ми хочемо навести в законі всі вичерпні випадки. Юристи повинні мати якісь межі того, де вони визначають залежно від ситуації виправданий показ насильства або невиправданий. Треба користуватися нормальним здоровим глуздом».

Член Незалежної медійної ради, медіаюрист Олександр Бурмагін нагадав про важливість чіткої та зрозумілої для медіа відповідальності за порушення правил. «Концепція вирішення цієї ситуації полягає в трьох складових: правила (або на законодавчому рівні, або на рівні саморегулювання), ефективний та швидкий регулятор, відповідальність (над цією складовою треба думати, вона має бути зрозумілою і не ілюзорною)», – зазначив він.

Секретар Незалежної медійної ради, заступник виконавчого директора Інституту масової інформації Роман Головенко підняв тему відповідальності каналів за дітей, яких вони залучають до зйомок передач із сумнівним контентом. Адже зазвичай телеканали перекладають цю відповідальність на батьків, які підписують документи, дозволяючи участь дітей у зйомках.

«Але це телеканал спонукає батьків до порушення інтересів своїх дітей. І якщо підтвердиться інформація про те, що платять гроші за участь дітей в таких програмах, – це неприпустимо. Телеканали також мають нести частину відповідальності за той продукт, який вони виробляють – власне і за процес виробництва контенту, і за наслідки його розповсюдження для дитини», – сказав пан Головенко.

Він також наголосив на важливості співпраці з психологами при формулюванні законодавчих норм.

Заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Любов Найдьонова розповіла, що, за результатами опитування НАПН, більшість батьків дітей теж не проти законодавчих обмежень шкідливого контенту: «На думку батьків, яких ми опитували, в законі має бути використано інструмент обмежень. Чим конкретніше буде зазначено перелік того, що вважається шкідливим впливом, тим більше будуть задіяні інструменти регуляції. Батьки абсолютно не проти регуляції. Є навіть певна частина батьків, яка не проти цензури, якщо ця цензура захищає дітей».

Також пані Найдьонова наголосила на важливості підвищення рівня медіаосвіти в українському суспільстві: «У нас посттоталітарне суспільство. Ми ще не звільнилися від тих ментальних особливостей, які не дозволяють людям вимагати кращої якості телевізійного контенту, і тому єдиний шлях – розвивати глядача, його критичне мислення, забезпечувати медіапросвіту, інформувати про критерії якості медіапродукту».

На думку учасників обговорення, нові законодавчі норми можуть спільно розробити органи саморегулювання – Комісія з журналістської етики, Незалежна медійна рада, регуляторний орган – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, а також законодавець – Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики.

Публічне обговорення відбулося за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Фото: Павло Шевчук

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
784
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати

Какой сериал,
или его продолжение,
вы бы хотели посмотреть?

Сериал «Школа»
Сериал «Игра престолов»
Сериал «Слуга народа»
Сериал «Молодежка»
Сериал «Ходячие мертвецы»
Сериал «Киев днем и ночью»
Сериал «Чужая дочь»
Сериал «Ольга»
Сериал «Родственнички»
Сериал «Красная королева»
Сериал «Физрук»
Сериал «Друзья»
Предложить свой вариант:

Какой сериал,
или его продолжение,
вы бы хотели посмотреть?

Сериал «Школа»
12.5% (19)
 
Сериал «Игра престолов»
16.4% (25)
 
Сериал «Слуга народа»
11.8% (18)
 
Сериал «Молодежка»
4.6% (7)
 
Сериал «Ходячие мертвецы»
8.6% (13)
 
Сериал «Киев днем и ночью»
5.9% (9)
 
Сериал «Чужая дочь»
1.3% (2)
 
Сериал «Ольга»
3.9% (6)
 
Сериал «Родственнички»
0.0% (0)
 
Сериал «Красная королева»
3.9% (6)
 
Сериал «Физрук»
10.5% (16)
 
Сериал «Друзья»
8.6% (13)
 
Предложить свой вариант:
11.8% (18)
 
Загалом відповідей: 152
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop