ПРОЕКТИ
19:02
Вівторок, 19 Вересня 2017

На визнання передачі україномовною впливатиме мова ведучих, а не учасників – роз’яснення Нацради

Головною ознакою мови передачі є мова її ведення (тобто мова ведучих передачі), а мова учасників передачі не враховуватиметься. Це випливає з презентованих 19 вересня на брифінгу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення методичних рекомендацій щодо моніторингу ефірів телеканалів щодо дотримання майбутніх мовних квот.
На визнання передачі україномовною впливатиме мова ведучих, а не учасників – роз’яснення Нацради
На визнання передачі україномовною впливатиме мова ведучих, а не учасників – роз’яснення Нацради

Закон про мовні квоти на телебаченні набуває чинності з 13 жовтня 2017 року. Але протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діятиме перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт будуть зараховуватися до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач.

Повноцінно норми закону запрацюють із 13 жовтня 2018 року. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Однак у нормах закону є низка колізій. Одна з них полягає в мові учасників передач. В одній статті закону вказано, що передача вважається виконаною українською мовою, якщо українською мовою виконані, дубльовані або озвучені як репліки ведучих і дикторів, так і учасників передачі (а для прямоефірних передач достатньо української мови тільки ведучих і дикторів). Проте в іншій статті закону допускається використання інших мов без дублювання та озвучення у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо учасників передачі (крім ведучих і дикторів), або в окремих репліках ведучих і дикторів «в обсязі, обумовленому творчим задумом передачі». Очікувалося, що Нацрада розтлумачить колізійні норми. А між тим на прес-сніданку місяць тому представники телеканалів і продакшнів обговорювали необхідність українізації не лише ведучих, а й героїв передач.

У методологічному роз’ясненні Нацради вказано, що головною ознакою мови передачі є мова її ведення (мова ведучих передачі). Передачі, учасники яких говорять не українською мовою, Нацрада все-таки зараховуватиме до квоти виконаних державною мовою. Водночас Нацрада не вважатиме передачу україномовною за наявності двох і більше ведучих, один з яких не використовує державну мову. (Ознайомитися з методичними роз'ясненнями можна тут.)

На брифінгу «Детектор медіа» запитав у членів Нацради: якщо передача має хронометраж 3 години, з яких репліки ведучих українською мовою тривають 20 хвилин, а решту часу тривають репліки учасників програми російською мовою, чи зараховуватиме Нацрада до україномовної квоти всі 3 години ефіру? Прямої відповіді на це запитання ми не отримали. Після брифінгу співробітники Нацради пояснили, що дійсно, всі 3 години такої передачі будуть зараховані до частки україномовного контенту.

А публічно у відповідь на наше запитання член Нацради Сергій Костинський сказав, що ситуація передбачає безліч нюансів, і методологія буде ще протягом року відшліфовуватися. А голова Нацради Юрій Артеменко висловив упевненість у тому, що за рік закон зазнає змін і колізійні норми буде уточнено.

«Є стільки нюансів. Наприклад, цитування – рахується чи ні? Ми даємо відповідь: ми дозволяємо цитати. Є ситуація з кількома ведучими. Наприклад, якщо з трьох ведучих один є російськомовним, ми не будемо зараховувати цей контент до квоти української мови. Наприклад, суржик чи діалект – як це рахувати? У нас є позиція, що і суржик, і діалекти мають зараховуватися до квоти української мови. Є тема творчий задум”... Але треба брати окрему передачу, і по ній попрацювати, щоб сказати, що там буде зараховуватися. Отак умовно, без нюансів, складно сказати. Методологію квот на радіо ми напрацьовували протягом півроку (вивчали кейси і винятки). Я думаю, що десь рік піде на те, щоб відшліфувати методологію моніторингу телеканалів щодо української мови за цим законом», – сказав Сергій Костинський.

Зауважимо, що в роз’ясненні Нацради не уточнено ще низки аспектів. Наприклад, актори розважальних шоу на кшталт «Вечірнього кварталу» чи «Дизель-шоу» або судді талант-шоу вважатимуться ведучими чи учасниками передачі і, відповідно, їхня мова впливатиме чи не впливатиме на визначення мови передачі? Або, наприклад, як бути з передачами, які не мають ведучого або диктора?

Виходячи зі своєї практики, а також із судових прецедентів, Нацрада проситиме депутатів змінювати закон. «З вірогідністю 50% можу сказати, що за рік дуже багато зміниться, – спрогнозував Юрій Артеменко. – Ми почнемо зараз працювати над цією частиною закону, і Національна рада виступить ініціатором внесення змін до закону (ми звернемося до профільного комітету) на підставі нашої практики. Можливо, через рік ця норма (про учасників передачі. – ДМ) буде зовсім іншою, буде уточнена більш конкретно, без усіляких сумнівів. Закон має бути уточнено. Він приймався швидко, без дискусії. Закон про квоти на радіо більш виважений, він довше розглядався, був знайдений компроміс. Тут компромісу не було знайдено. Канали, я переконаний, будуть шукати шпарини і, мабуть, будуть їх знаходити. Ми підемо в суди. І судова практика нам дасть прецеденти для внесення законодавцем тих чи інших змін. Про це в нас є домовленість з Комітетом і всіма нормальними депутатами».

При цьому в Нацради майже спільне з індустрією бачення методології моніторингу мови на ТБ. Адже над методологічним роз’ясненням працювали не тільки співробітники регуляторного органу, а й представники Індустріального телевізійного комітету, Незалежної асоціації телерадіомовників, Громадської ради при Нацраді, медіагруп StarLightMedia, «1+1 медіа», «Інтер», «Медіа Група Україна» і компанії «Воля»). За словами пана Костинського, розбіжності залишилися лише по двох питаннях: дні проведення тижневих моніторингів та вимоги до мови фільмів власного виробництва.

«Індустрія вимагає, щоб моніторинги здійснювалися з понеділка по неділю. На нашу думку, це обмеження наших функцій. Ми будемо моніторити сім днів, але хочемо мати право починати з будь-якого дня. Бо якщо будемо моніторити з понеділка по неділю, це дасть змогу маніпулювати – перевиконувати квоту в будні та не дотримуватися у вихідні. Якщо ж ми будемо починати в будь-який день – це не дасть можливості маніпулювати», – розповів він про першу розбіжність.

Юрій Артеменко уточнив: якщо телекомпанії транслюватимуть контент українською мовою в будні дні, а у вихідні переходитимуть на російську, але при цьому вкладатимуться в тижневу квоту, регулятор нічого не зможе вдіяти. Але, на його думку, на ситуацію відреагує законодавець і зробить норми закону жорсткішими.

Розбіжність регулятора й індустрії щодо вимоги до мови фільмів зумовлена теж колізією та різночитанням норм закону. І Нацрада пішла на певні поступки. «Позиція індустрії полягає в тому, що фільми власного виробництва можуть не транслюватися державною мовою. Наша позиція полягає в тому, що такі фільми можуть зараховуватися до квоти виконаних українською, але як мінімум вони мають субтитруватися. У нас була більш жорстка позиція – щоб усі фільми власного виробництва були озвучені українською мовою, але зрештою ми зайняли середню позицію. Хто не згоден з позицією Нацради, може звернутися до суду, і суд дасть роз’яснення закону», – розповів пан Костинський.

Юрій Артеменко звернув увагу на труднощі, які виникнуть у Нацради з проведенням тижневих моніторингів: наразі вона проводить добові моніторинги та не має людського і технічного ресурсу для одночасних тижневих моніторингів. Тому регулятор моніторитиме не всіх одразу, а спершу візьметься за тих, хто, за його попередніми даними, мав найменшу частку українською мови в ефірі (такими телеканалами були «Україна» та «Інтер»).

За непублічною оцінкою співробітників Нацради, закон у нинішньому його вигляді дає мовникам змогу мовити далеко не 75% ефіру українською мовою. По-перше, квота має виконуватися із 7:00 до 22:00 (тобто в нічний час можна мовити будь-якою мовою). Якщо перерахувати квоту відносно до всього ефірного часу, то вийде 47%. Якщо ж урахувати всі винятки, то може вийти фактично до 25% української мови на ТБ.

Але голова Нацради воліє згадувати позитивні приклади з діяльності телеканалів. Він звернув увагу на те, що ведучі, які раніше розмовляли в ефірі російською мовою, вже перейшли на українську, не чекаючи набуття чинності новим законом (наприклад, Павло Казарін у «Ранку у великому місті» на телеканалі ICTV). За даними пана Артеменка, на інших каналах теж розпочався процес українізації: навчання ведучих, спонукання і поступовий перехід. У цілому Нацрада очікує, що більшість телеканалів будуть дійсно збільшувати частку української мови та виконувати квоту 75%, не чекаючи завершення річного перехідного періоду (хоча знайдуться й ті, хто затримуватимуть фактичне запровадження української мови в ефірі).

Насамкінець Сергій Костинський озвучив ще одне побажання регулятора до законодавця: запровадити квоти для іноземних телеканалів, бодай невеликі. «Є країни, які запроваджують такий ценз. Яка для цього підстава? Більшість іноземних телеканалів спочатку локалізуються в Росії, а потім заходять в Україну. Норма про квоти для іноземних каналів сприяла б їх приходу та локалізації одразу в Україні», – пояснив він.

Читайте також

Фото: прес-служба Нацради

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
942
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop