ПРОЕКТИ
Заступник міністра інформаційної політики України
16:00
Понеділок, 4 Вересня 2017

Дмитро Золотухін: «Звинувачення України у співробітництві або будь-якому іншому зв’язку з ІДІЛ є стратегією російських спецслужб»

Заступник міністра інформації вважає, що матеріал Sky News про бойовиків ІДІЛ, які буцімто переховуються в Україні, ще не є інформаційною спецоперацією – але загальне прив’язування України до теми так званої Ісламської держави є одним із напрямків інформаційної війни
Дмитро Золотухін: «Звинувачення України у співробітництві або будь-якому іншому зв’язку з ІДІЛ є стратегією російських спецслужб»
Дмитро Золотухін: «Звинувачення України у співробітництві або будь-якому іншому зв’язку з ІДІЛ є стратегією російських спецслужб»

Днями матеріал британського каналу Sky News із відверто маніпулятивним заголовком та перекрученим коментарем журналістки Катерини Сергацькової здійняв хвилю обурення в соцмережах, дискусію в журналістських та активістських колах – і реакцію посольства України у Великій Британії. «Детектор медіа» аналізував матеріал та ситуацію довкола нього. Заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін відреагував на  розслідування «Детектора медіа» та висловив свій погляд на ситуацію, що склалася. 

Для того, щоб отримати об'ємне і всебічне розуміння проблеми, яку породила публікація видання Sky News, необхідно усвідомлювати ряд дуже важливих аспектів.

19 листопада 2016 року авторитетна світова агенція Agency France Press оприлюднила інформацію, нібито отриману від МВС Кувейту, про те, що Україна постачала пускові зенітно-ракетні комплекси китайського виробництва бойовикам ІДІЛ. Джерелом цієї інформації, за свідченнями журналістів, стали самі затримані поліцією Кувейту бойовики ІДІЛ.

На даний момент ця новина видалена з ресурсів Agency France Press, але доступна її архівована версія з партнерського до AFP порталу – Yahoo. Опрацьовуючи цю інформацію в листопаді 2016 року, я був упевнений, що подібні звинувачення є частиною інформаційних спецоперацій проти України.

Колеги журналісти закидали мені, що всі автори закордонних видань не можуть бути «агентами ФСБ». І в цьому я з ними повністю згоден. Але, на жаль, специфіка активних заходів спецслужб полягає в досягненні поставленої мети і без допомоги агентів. Для розуміння цього варто вивчити практику гібридного впливу Кремля на країни Європи. Згадайте терористичні акти в європейських містах, згадайте напади на жінок у новорічну ніч на вокзалі Кельну, згадайте «недозґвалтовану Лізу» в Берліні…

Ми не можемо сказати, що «агенти ФСБ» отримали і виконали завдання з організації терактів у Брюсселі, Парижі, Ніцці та Барселоні. Але масштабна ескалація насильства на території Сирії, що стала наслідком військової підтримки Путіним Башара Асада; організація логістичних коридорів, що дали можливість перетину Середземномор’я великими кількостями біженців; постійні публікації в європейській пресі, що розпалюють ненависть до «прибульців»…

Усе це створює передумови до загострення проблеми загроз із боку ІДІЛ та «розгойдує» урядові позиції Макрона та Меркель, які проводять політику підтримки біженців. Таким чином, контекст, що, ймовірно,  створюється російськими спецслужбами, дає можливість маніпулювати позицією журналістів навіть без їхньої участі. Будь-який матеріал у Німеччині про правопорушення, вчинене сирійцем, автоматично стає знаряддям у руках ультраправих партій, що фінансуються Кремлем.

В той же час журналісти не несуть за це відповідальності, бо виконують свою роботу з донесення інформації.  Чи повинні вони нести глибшу відповідальність за те, що оприлюднюють? Це питання дискусійне.

Мої особисті контакти в українських спецслужбах, а також постійний моніторинг інформаційного простору навколо України дозволяють мені з повною впевненістю говорити, що широкомасштабна діяльність із «прив’язування» України до теми ІДІЛ почалася приблизно в той час, коли Володимир Путін відкрив «другий фронт протистояння із Заходом» – війну в Сирії проти анти-Асадівської опозиції.

Ця діяльність здійснюється різноманітними російськими суб’єктами гібридної агресії проти України (це і спецслужби, і медіа, і недержавні організації). За нашими підрахунками, з червня 2015 року до цього часу в онлайн-просторі з’являється щонайменше один-два унікальних друкованих матеріали на тиждень, які мають на меті пов’язати Україну з ІДІЛ. Ще сотні матеріалів є рерайтами та передруківками. Потім російські бот-нети доводять кількісні показники згадуваності України поряд з ІДІЛ до значень, що обчислюються тисячами.

Коли «проект Новоросія» зазнав повного краху і управлінці з «рускім міром головного мозку», на кшталт Костянтина Малафєєва, були відсунуті від управління ситуацією, нова команда розробила новий пакет досить ефективних меседжів, який полягав у наступному:

1. Росія бореться проти терористів ІДІЛ в Сирії

2. Терористи ІДІЛ вбивають європейців в європейських містах і є загрозою (ви ж пам’ятаєте слова Лаврова про те, що теракти в Європі все повторюються, а «вони так і не хочуть співробітничати з Росією» в сфері боротьби з тероризмом)

3. ІДІЛ пов’язаний з Україною, себто Україна теж є загрозою для ЄС

4. Давайте разом бомбити терористів і дайте нам самим розібратися з Україною по-своєму

Таким чином, після двох років інтенсивного наповнення інформаційного простору повідомленнями про те, що Україна тісно пов’язана з ІДІЛ, був створений необхідний фон і контекст для того, щоб, по-перше, тема ІДІЛу в Україні була «клікбейтовою», по-друге, будь-яке повідомлення в цій царині так чи інакше кидало тінь підозри на Україну, як на державу, що підтримує тероризм. Це дає можливість зробити висновок, що одна конкретна стаття ще не є інформаційною спецоперацією. Наприклад, дуже легко перевірити питання щодо можливої зміни заголовку статті.

За допомогою інструментів описаних в моєму минулорічному проекті «OSINT Academy», а саме сервісу https://web.archive.org, можна визначити, що перша кешована копія сторінки статті «'Corruption hub' Ukraine could offer terror route to Europe for Russian IS fighters» була зроблена сервісом archive.org ввечері 22 серпня. 

 

А отже заголовок статті не змінювався. Цей факт, втім, не пояснює, з якої причини, на даний момент, матеріал датований 29-м серпня.

Однак, з іншого боку, загальна стратегія звинувачення України у співробітництві, або будь-якому іншому зв’язку з ІДІЛ – без усяких сумнівів є стратегією російських спецслужб, яка успішно втілюється в життя.

Насправді ж, є усі підстави вважати, що потік бойовиків з території Дагестану до підрозділів ІДІЛ в Іраку та Сирії знаходиться під повним контролем ФСБ, а бойовики, в том числі ті, хто намагається легалізуватися в країнах Європи, можуть підтримувати тісний зв’язок зі своїми кураторами з Лубянки.

Фото: 

Зберегти

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1779
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop