Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

28 Липня 2016
3466
28 Липня 2016
15:50

Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

Оксана Митницька
координатор Українського медіа-центру реформ
3466
Результати вивчення контенту 4000 українських інтернет-ЗМІ свідчать про те, що превентивна функція медіа, спрямована на засудження хабарництва як інструменту вирішення проблем, потребує подальшого розвитку
Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження
Як інтернет-ЗМІ пишуть про хабарі: дослідження

Нульова толерантність до корупції, про яку часто згадують у суспільстві, в повсякденному житті зводиться, по суті, до відповіді на просте запитання: чи давати хабара? Коли люди схвалюють такий вид взаємин із владними інституціями, вони найчастіше посилаються на відсутність альтернатив доступного й швидкого вирішення своїх проблем. Але це лише часткова правда. Повна ж картина виглядає так, що подібна поведінка є прийнятною в суспільстві. Аби змінити ставлення, замало ухвалити правильні закони та підзаконні акти. Важливо переконати людей, що саме від них залежить, чи працюватимуть ці закони. В цьому контексті роль ЗМІ – непересічна. Саме від тональності ЗМІ та підходів, із якими висвітлюється тема корупції загалом і хабарництва зокрема, залежать темпи, з якими пересічні люди переходитимуть від позиції «від мене нічого не залежить» до «відповідальність починається з мене».

Тому Український кризовий медіа-центр за підтримки посольства Фінляндії в Україні вирішив досліджувати, як ЗМІ висвітлюють тему хабарництва. У фокусі дослідження – топ-4000 електронних ЗМІ, з усіх куточків країни. Онлайн-сегмент медіа обраний невипадково: по-перше, інтернет-ЗМІ за своєю природою «розкутіші» за традиційні медіа, по-друге, їхній контент повністю відтворює інформацію ТБ-сегменту. Дослідження проводить компанія NOKs Fishes за допомогою програми «Шукач.info». Мета дослідження – виявлення унікальних публікацій із фактами згадки хабарів, із подальшою класифікацію знайденого контенту за розміром хабара, регіональною приналежністю події, специфікацією хабара. Період дослідження – 1–30 червня 2016 року.

Отже, результати дослідження за червень:

  • 26 тис. публікацій на тему хабарництва. Це в шість разів менше за кількість публікацій у вітчизняних ЗМІ на тему подій у зоні АТО. Така статистика свідчить про те, що руйнівний вплив внутрішнього ворога на українське суспільство все ще недооцінений вітчизняними журналістами;
  • 259 унікальних медіаматеріалів про хабарництво та привласнення державних коштів, що більше ніж удвічі перевищує аналогічний показник травня. Таке збільшення зацікавленості медіа у темі забезпечено значною кількістю повідомлень про подальший перебіг справ – майже в половині випадків, про які писали впродовж червня, мова йшла про розслідування та розгляд справ у судах (49%);
  • лише 9% публікацій присвячені висвітленню саме спроби хабара чи відмови від нього. Отже, ЗМІ скоріше транслюють думку, що затримують тих, хто бере хабарі, а не тих, хто намагається використати хабарництво як шлях до вирішення своїх взаємовідносин із державою. Таким чином, превентивна функція медіа, спрямована на засудження хабарництва як інструменту вирішення проблем, потребує подальшого розвитку;
  • 647 млн грн. – загальна сума хабарів та фактів привласнення бюджетних коштів, на які звернули увагу ЗМІ в червні. Як і в травні, «популярними сферами» хабарництва залишаються питання, пов’язані з орендою землі та дозволами на будівництво. Найбільший хабар у цій сфері медіа зафіксували на Васильківщині Київської області: за хабар обсягом 8,5 млн грн. затримано посадових осіб однієї із сільських рад. Також значний внесок у загальну суму зробили хабарі за уникнення відповідальності та неперешкоджання в здійсненні підприємницької діяльності. Як і минулого місяця, понад 97% за загальною «засвіченою» сумою – факти розкрадання/привласнення державних коштів;
  • різниця між медіажиттям «хабарництва» та винесеними вироками суду за цією статтею за підсумками червня – на користь медіа. Отже, очима медіа: 150 тис. грн. – «середній чек» затримань за хабарі в червні 2016 року. «Найдешевше», за медіастатистикою, вирішувалися питання, пов’язані з освітою (4 тис. грн. у середньому) та виготовленням документів (11 тис. грн.), а отримання землі в оренду та дозволи на будівництво «подорожчали» майже втричі (до 1 млн грн.). У реальному житті (за даними єдиного державного реєстру судових рішень): «середній чек» вироків за хабарництво у червні склав 39 тис. грн., найбільший – за дозволи на землю (205 тис. грн.), найменший – за освіту (1 тис. грн.);
  • максимально проактивними в питанні висвітлення хабарництва лишаються медіа (найбільша кількість оприлюднених у ЗМІ випадків хабарництва) Київської та Одеської області, значно збільшилася увага до хабарництва серед львівських ЗМІ. Лідерами за сумою середнього «чеку хабара» (які потрапили до медіа) є Миколаївська, Київська, Закарпатська та Харківська області;
  • пасивність у висвітленні теми боротьби з хабарництвом демонструють ЗМІ Тернопільської, Волинської та Черкаської областей, що показали «середній чек» публічних хабарів на рівні до 3 тис. грн.;
  • найбільший «внесок» в загальну суму хабарництва в Україні зробили Київська (9,3 млн грн.) та Миколаївська (2,7 млн грн.) області;
  • максимальний «середній чек» по області був зафіксований на Миколаївщині (0,8 млн грн.). Миколаївські медіа також активно висвітлювали подальший перебіг справ щодо резонансного затримання на хабарі заступника Миколаївської ОДА, завдяки чому в області зафіксовано найбільшу частку повідомлень про подальший перебіг справ щодо хабарництва.

Фото - independent.co.uk

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3466
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду