Павло Казарін: «Більшість російських журналістів брешуть, бо справді вірять, що в такий спосіб зможуть вберегти свою країну»

Павло Казарін: «Більшість російських журналістів брешуть, бо справді вірять, що в такий спосіб зможуть вберегти свою країну»

16 Серпня 2014
9481
16 Серпня 2014
13:53

Павло Казарін: «Більшість російських журналістів брешуть, бо справді вірять, що в такий спосіб зможуть вберегти свою країну»

9481
Про те, як видозмінюється пропаганда в російських медіа та як журналісти почувають себе в умовах тотального обману «День» запитав у незалежного російського журналіста, який народився та виріс в Криму
Павло Казарін: «Більшість російських журналістів брешуть, бо справді вірять, що в такий спосіб зможуть вберегти свою країну»
Павло Казарін: «Більшість російських журналістів брешуть, бо справді вірять, що в такий спосіб зможуть вберегти свою країну»

нформаційна війна, яку розв'язала Росія проти України, набирає нових обертів. Її активна фаза, що розпочалась одночасно з виникненням у листопаді минулого року Майдану, не припиняється досі. Російські журналісти вправно маніпулюють фактами, називають речі власноруч вигаданими іменами та подають викривлену інформацію про Україну для власної вигоди. Про те, як видозмінюється пропаганда в російських медіа та, як журналісти почувають себе в умовах тотального обману «День» запитав унезалежного російського журналіста Павла КАЗАРІНА, який народився та виріс в Криму.

 

- У російських ЗМІ все залежить від того, що потрібно владі на той чи інший момент, - каже Павло Казарін. - Потрібно розуміти, що всі медіа в Росії пов'язані з державою. Навіть ті ЗМІ, які називаємо опозиційними, належать через посередників владі. Майданчик опозиційних ЗМІ майже цілком контролюють. Через це більшість медіа в Росії працює у тих рамках і за тими інструкціями, які отримують безпосередньо з адміністрації президента. Ця ж адміністрація придумує найменування подіям в Україні. Йдеться про такі терміни, як «хунта», «диктатура», «ненормальні», «військовий переворот» і так далі. З того моменту, як почався Майдан в Україні, й до сьогодні я бачу чітку зміну термінів, які використовують російські медіа, відповідно до потреб адміністрації президента Російської Федерації. Наприклад, якщо у листопаді 2013 року майданівців звинувачували в тому, що вони стоять за гроші Заходу, чи є проектом західних спецслужб, то вже у січні російські ЗМІ почали казати, що серед протестувальників є прості люди, котрі вийшли, щоб змінити щось у державі, або невдоволені діями влади. Все ж, зазвичай, згодом додавалося, що стараннями цих людей скористались радикали, які захопили владу у Києві.

 

Наступне переформатування поглядів російських ЗМІ почалось у лютому, коли втік Янукович. У цей період у термінологічному словнику російського журналіста з'явився термін «хунта», або «диктатура». Цікаво те, що сам термін «хунта» не підходив для опису подій в Україні за визначенням, адже хунта - це коли група військових захоплює владу. От якби владу захопив колишній міністр внутрішніх справ Захарченко, то такий термін було б виправдано. А так просто використали слово, яке легко запам'ятовується і має негативний підтекст.

 

Також дуже цікавою є історія з впровадженням в російських медіа терміну «ввічливі люди». Його використовували для найменування російських військ у Криму, яких українські журналісти охрестили «зеленими чоловічками». В адміністрації президента Володимира Путіна вважали, що таким чином вони зможуть створити образ хороших і усміхнених військових, які, буквально, окупували Крим, образ, який легко сприймуть люди без зайвого підтексту.

 

- Чому відбувається постійна ротація цих термінів?

- Наприклад, термін «хунта» вийшов з ужитку через просту річ - з хунтою неможливо домовлятися. А Росія ж має дипломатичні відносини з Україною, визнає Порошенка Президентом, не забирає з України свого посла. Якби вони не забрали цей термін з ужитку, то суперечили б самі собі. А так було залишено простір для маневрів, щоб не виникало у населення зайвих питань.

 

- Чи усвідомлюють російські журналісти, що своєю викривленою подачею інформації вони несуть частку провини за кровопролиття на сході України?

- Більшість - ні. Це взагалі дуже цікавий прецедент того, як журналіст стає апологетом влади. Як влада купує журналістів? Багатьом вистачає того, що до них прийдуть з торбою грошей. Але є інші журналісти, яким просто грошей недостатньо. Вони хочуть вірити в те, що виконують певну місію. У цьому випадку процес вербування виглядає наступним чином - до вас приходить невідомий чоловік із ФСБ і каже, що якщо не ми, то до вас прийдуть злісні моджахеди і всіх виріжуть. У цей момент такому журналісту пропонують стати своєрідним Атлантом, який триматиме на своїх плечах державу. Так, цей журналіст розуміє, що він каже неправду, але виправдовується тим, що робить це заради великої мети - безпеки держави. Для характеристики таких людей навіть ввели термін - загітовані агітатори. Тобто людям, які не хочуть кожного разу засинати зі снодійним і неприємним відчуттям всередині, потрібно повірити у те, що вони роблять. Тобто, російські журналісти брешуть, бо вірять, що в такий спосіб можуть вберегти державу, народ, себе, родину... Маніпулятори потрапили під власну маніпуляцію. Це - феномен загітованих агітаторів, який почався з моменту закручування гайок для ЗМІ. Спробувати переконати таких людей надзвичайно складно, бо зазвичай вони казатимуть, що саме ви стали жертвою пропаганди, а не вони.

 

Ярослав Назар, «День»

Фото - http://www.day.kiev.ua

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ярослав Назар, «День»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9481
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду