Культ мови. Наша Дуже Важлива Компанія та інші «ДНР»

29 Липня 2014
11307
29 Липня 2014
12:16

Культ мови. Наша Дуже Важлива Компанія та інші «ДНР»

11307
Засилля лапок, великих літер, дієприкметників на -учий/-ючий та інші хвороби зростання мовця
Культ мови. Наша Дуже Важлива Компанія та інші «ДНР»

«Я *** тобі *** розкажу *** де *** раки *** зимують!» Або так: «Ну, значить, як його, я, так би мовити, тобі, загалом, покажу, взагалі, де раки зимують, розумієш». Слова-паразити (і цнотливо приховані зірочками, і явлені в усій красі) виконують однакову функцію: додають експресивності (на думку мовця) й допомагають зв'язати думку, даючи трохи часу на добір слів, а то й на застосування інших аргументів.

 

Це засвідчує, зокрема, невпевненість мовця. Причин для неї вагон, візок і возик: це і брак мовної практики, і обмежений словниковий запас, і елементарна безграмотність тощо. Реакцією психіки на дискомфорт часто стають стереотипні дії. І крім класичних прикладів із перших двох речень, існують інші, менш очевидні, хвороби зростання мовця. Ось декілька з них.

 

Хвороба перша: всюдисущі великі літери. Чи не найбільше проблем із великою літерою виникає у власних назвах організацій, установ, підприємств. Правило чітко вказує: з великої літери пишуться «всі слова складених видових назв:

а) найвищих державних установ України: Верховна Рада України, Верховний Суд України, Вищий Господарський Суд України, Генеральна Прокуратура України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України; також Центральна Рада (в УНР);

б) найвищих міжнародних організацій: Всесвітня Рада Миру, Генеральна Асамблея ООН, Організація Об'єднаних Націй, Рада Безпеки ООН та ін.;

в) установ, у назвах яких першому слову - видовому найменню підпорядковані інші видові найменування: Адміністрація Президента України, Асамблея Ради Європи, Конгрес Всесвітньої Ради Миру, Конгрес США, Президія Верховної Ради України, Сейм Литви, Українська Рада Миру та ін.»

 

На цьому перелік випадків, коли з великої літери пишуться саме всі слова в назві, обмежується.

 

Чому ж тоді трапляється стільки організацій та підприємств під кодовою назвою «Наша Дуже Важлива Компанія»? Думаю, дається взнаки обсяг візуальної інформації іншими мовами, з іншими правописами. Скажімо, таке написання (кожне слово власної назви з великої літери) характерне для англійської мови. А в німецькій узагалі всі іменники пишуть з великої.

 

 

Та й не забуваймо, що велика літера покликана виділяти слово в ряду інших, а виділити часто хочеться все й одразу. Тож алгоритм простий: керуємося чинним правописом (параграфи 34‒40). Якщо ж виникають сумніви, в нагоді стане словник-довідник «Велика чи мала літера?» (зокрема й прикінцевий додаток із детально прописаними й добре систематизованими правилами вживання великої та малої літер).

 

Хвороба друга: іменникові конструкції, не властиві українській мові. Це логічне продовження попереднього лиха, так само пов'язане з бездумним перенесенням чужомовних правил і конструкцій. Ось яскравий приклад:

 

 

Правило, яким слід керуватися в таких випадках, просте: «Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучного звука, незалежно від того, чи в даному слові відмінюються обидва іменники, чи тільки другий...

 

До слів із другою відмінюваною частиною належать: а) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-систе́ма, буй-ту́р, ди́зель-мото́р, жар-пти́ця, ко́зир-ді́вка, кре́кінг-проце́с, Свят-ве́чір, стоп-кра́н».

 

Іменник інтернет перед іменником магазин виконує саме цю роль, адже йдеться про один із видів магазинів. Перевірити себе можна ще й відмінюванням: якщо перше слово, загалом відмінюване (інтернетом, в інтернеті), в цьому випадку не відмінюється (не скажеш: в інтернеті магазині), однозначно пишемо через дефіс: інтернет-магазин.

 

Хвороба третя: лапки, лапки, лапки. Лапки, якщо вони не виділяють у тексті власну назву чи цитату, покликані виражати скепсис та іронічність. За прикладом далеко ходити не треба, ось він, свіженький: «ДНР» та «ЛНР». Ті, хто не підтримує й не визнає цих організацій, пишуть ці назви в лапках, підкреслюючи: ніякі насправді це не республіки, вони самопроголошені, а отже й так звані. У таких випадках лапки цілком логічні.

 

Також у лапках, як зазначено в правописі, пишуть слова, вжиті вперше або, навпаки, застарілі та незвичайні. Цей пункт, мабуть, і є найбільш неоднозначним, бо незвичними мовці часто вважають слова, вжиті в переносному значенні. Такий собі натяк, мовляв, я не впевнений, що так можна казати, і взагалі не знаю, чи так кажуть, тож підстрахую себе лапками. Скажімо, професійний жаргонізм журналістів джинса (замовні матеріали піарного чи й відверто рекламного характеру без відповідної позначки) самі ж журналісти часто-густо пишуть у лапках, хоча слово це давно відоме й уже цілком, на жаль, звичне.

 

Порада тут так само проста: перш ніж узяти якесь слово в лапки, подумайте, що ви хочете цими лапками сказати. Можливо, ваше слово вільно почуватиметься без жодних лапок.

 

Хвороба четверта: активні дієприкметники. Пуристи скажуть: активних дієприкметників на кшталт «ідучий» в українській мові немає, це росіянізми й суржик. З протилежного табору зауважать: люди кажуть - отже слова ці є, а штучно збіднювати мову - злочин. Істина посередині, бо в українській мові кажуть про обмежене вживання цих форм.

 

Правопис дає нам дві моделі дієприкметників активного стану:

«а) теперішнього часу на -чий (, -е) - зрідка: вико́нуючий, зроста́ючий, мобілізу́ючий, організу́ючий, перетво́рюючий, працю́ючий;

б) минулого часу на -лий (, ): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий».

 

Слід також розрізняти дієприкметники та віддієслівні прикметники. Дозволю собі зацитувати класику ‒ «Як ми говоримо» Бориса Антоненка-Давидовича: «Щоб легше було зрозуміти сказане, порівняймо дві фрази: "Під лежачий камінь вода не тече" й "Павло підняв лежачу на підлозі монету". У першій фразі слово лежачий є віддієслівний прикметник, що втратив ознаки дієслова й має постійну властивість - лежати; в другій фразі слово лежачу виконує функцію невластивого українській мові активного дієприкметника, через що фраза звучить важко, неприродно, штучно. Так сказати по-українському не можна, а треба: "Павло підняв монету, що лежала на підлозі"».

 

Біда в тім, що вичерпного переліку слів, означених правописом як вживані зрідка, немає. Звісно, є академічний 11-томник, але він точно не може бути вичерпним джерелом з огляду на час виходу. Сучасні словники, як скаржаться філологи, часто хибують на неточності, а то й відверті помилки. Тож тут рецепт такий: перш ніж вжити дієприкметник на -чий, треба подумати, чи є простіші аналоги. З мого досвіду, в більшості випадків, коли мовці вживають активні дієприкметники, їх можна замінити. Приміром:

 

уточнюючий - уточнювальний,

практикуючий журналіст - журналіст-практик,

шокуючий - разючий,

читаючий - читущий (якщо це стала ознака: пасажири метро такі читущі) і що читає (якщо це тимчасова ознака за дією: пасажир, що читає в метро).

 

Список можна робити дуже великим, але в мережі вже викладено цілу низку порадників (наприклад, тут), у яких можна перевірити себе. Як то кажуть, гугл вам у поміч!

 

Катріна Хаддад-Розкладай, Культ мови

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Катріна Хаддад-Розкладай, для «Редакторского Портала»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11307
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Олена
298 дн. тому
Трішки у вас правопис застарів. "Свят-ве́чір" пишемо вже разом.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду