Це вже питання до законодавців, чому у Законі про Нацраду не визначена процедура прийняття рішень. Там є неузгодженість, яка полягає у тому, що рішення підписане всіма членами Ради, присутніми на засіданні, воно рахується прийнятим. А як голосували, скільки за, і скільки проти – там не визначено. В регламенті ми це записали, але суд зараз визначає, чи прийняти позицію Національної Ради, чи позицію телекомпанії “Тет”, чи ТРК “Київ”. Як суд визначить – так для Національної ради це і буде. Але моя особиста думка, що голосування має здійснюватися, так як це робиться у Верховній Раді – більшістю від загальної кількості членів Ради. 226 голосів – і рішення приймається, навіть якщо буде присутніх – 227. Так повинно і тут бути. У Нацраді, де представлені дві гілки влади – чотири від Верховної Ради, чотири від Президента - може четвірка, чи трійка від тієї чи іншої гілки таких рішень наприймати, що ми потім 10-15 років будемо переприймати, як ми сьогодні здебільшого, в деяких випадках займаємось. Тому я сьогодні стою на такій точці зору: є суд, є справа – буде прийняте узгоджене рішення судової влади – Нацрада сприйме його.
Інф. “Детектор медіа”
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
