АТО в об’єктиві медіа

АТО в об’єктиві медіа

19 Травня 2014
12260
19 Травня 2014
10:23

АТО в об’єктиві медіа

12260
Про відповідальність української журналістики
АТО в об’єктиві медіа
АТО в об’єктиві медіа

вітова громадськість сьогодні особливо активно слідкує за подіями, що розгортаються на сході нашої країни. Її очі та вуха - журналісти. Медійникам доводиться працювати за дуже непростих умов. Викрадення і побиття журналістів трапляються тут чи не щодня. Так ще з 25 квітня перебуває в заручниках у Слов'янську львівський журналіст, позаштатний кореспондент телеканалу ZIK Юрій Лелявський. У понеділок невідомі обстріляли з вогнепальної зброї дачу головного редактора донецького інтернет-видання «ОстроВ» Сергія Гармаша. Задля власної безпеки він змушений був залишити межі області. В інформаційній блокаді перебувають місцеві мешканці. Телевізійні ретранслятори стали чи не найбільш стратегічними об'єктами інфраструктури й постійно переходять із рук терористів до силовиків і навпаки. У Краматорську перестала виходити друком низка видань - журналісти не можуть потрапити на робочі місця, виникають проблеми з доставкою газети читачам. Чи отримують сьогодні медійники належну підтримку від української влади та силовиків? Чи усвідомлює медіаспільнота рівень відповідальності, який лягає на її плечі? Адже нині не лише від об'єктивного і своєчасного висвітлення останніх події, а й від зовсім, здавалося б, «деталей» залежить дуже багато. Чому  терористів і бандитів не можна називати в ефірах «активістами» і «самообороною»? Як боротися зі звеличенням окупантів, що його досі можемо бачити на вітчизняному телебаченні в російських серіалах про армію і «ментів»? Про це «День» запитав у провідних українських журналістів та експертів.

 

«ПРИ ШТАБІ АТО НЕМАЄ ЖОДНОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ДЛЯ РОБОТИ ЗІ ЗМІ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ»

Дмитро ТИМЧУК, координатор групи «Інформаційний опір», керівник Центру військово-політичних досліджень:

- Вважаю, що українські ЗМІ висвітлюють події на сході та проведення АТО об'єктивно. Недоліки є в роботі державних структур, які займаються питаннями організації роботи журналістів. Так у зоні проведення АТО вільно пересуваються представники російських медіа, які є скоріше пропагандистами та ворожою агентурою, ніж журналістами. Вони безперешкодно контактують із терористами і навіть фактично беруть участь в допитах захоплених бандитами українських силовиків! Важко собі уявити, щоб, наприклад, в Росії під час проведення операції на Кавказі іноземні журналісти не просто вільно пересувалися, але ще й робили все, що їм заманеться.

 

Силовики повинні проводити акредитацію журналістів в зоні АТО. Лише тоді можна було б покласти на них відповідальність за фізичну безпеку представників ЗМІ. Сьогодні, наскільки я знаю, цим ніхто не займається. Крім того, має бути складено список людей, які транслюють упереджену інформацію для іноземних медіа і розкривають розвіддані щодо боєздатності, пересування українських силовиків тощо. Щодо них слід провести відповідні заходи.

 

Українське законодавство чітко визначає поняття «терористична діяльність», «терористичний акт» тощо. Люди, які зі зброєю в руках здійснюють агресію щодо державної влади, повністю підпадають під визначення терористів. Не можна називати їх «самообороною» чи «ополченням». Сьогодні ми діємо в умовах мирного часу. Інша справа, якщо б був запроваджений надзвичайний стан - тоді можна було застосувати певні елементи цензури. В будь-якій країні світу за подібних умов влада саме так би й вчинила - це нормальна практика. В Україні ж із політичних мотивів цього вирішили робити.

 

Група «Інформаційний опір» займається суто оперативним інформуванням. Для ЗМІ ж важливо не лише надати аудиторії останні новин, а й продемонструвати якусь «картинку», передати атмосферу і дух цих подій - для цього потрібно зустрічатися з місцевим населенням, спілкуватися з силовиками тощо. Все це вимагає роботи кореспондентів на місцях. На жаль, не всі медіа можуть собі їх дозволити, часто покладаючись лише на повідомлення інформаційних агентств. Але тут є відповідальність і силовиків. Ви чули щось про організацію журналістських пулів для висвітлення проведення операції? Я - ні. Наскільки мені відомо, при штабі АТО немає жодної спеціальної структури для роботи зі ЗМІ та громадськістю. Принаймні керівник операції повинен мати свого прес-секретаря. Зараз же всю інформацію озвучують представники СБУ або МВС у Києві.

 

Слід пам'ятати, що навіть якщо журналіст прагне бути винятково нейтральним і об'єктивним, сторона, яка гарантуватиме йому особисту безпеку, викликатиме додаткові симпатії. Західні й зокрема американські військові давно зрозуміли - щоб здобути прихильність ЗМІ, потрібно їм допомагати. У нас силові структури у цьому напрямку взагалі нічого не роблять. Трапляються лише поодинокі випадки співпраці на рівні особистих зв'язків з командирами окремих підрозділів. Необхідно створити відпрацьований механізм акредитації і забезпечення роботи журналістів.

 

«КАНАЛИ НЕ ГОТОВІ ПОВНІСТЮ ВІДМОВИТИСЬ ВІД РОСІЙСЬКОГО КОНТЕНТУ»

Марічка ПАДАЛКО, ведуча каналу «1+1»:

- Українським журналістам сьогодні надзвичайно складно працювати в східних регіонах - вони роблять це з ризиком для власного життя. Зараз навіть йдеться про евакуацію наших місцевих кореспондентів - вони постійно отримують погрози на свою адресу. В Криму кореспонденти «1+1» вже давно не працюють під своїми іменами. На Луганщині та Донеччині зараз схожа ситуація - в прямий ефір звідти виходять київські кореспонденти, місцеві лише надають інформацію. Про велику небезпеку для журналістів постійно повідомляє СБУ. Але, попри всі ці умови, мені здається, нам вдається більш-менш адекватно висвітлювати ситуацію.

 

В умовах АТО журналісти повинні дотримуватися балансу - з одного боку, інформувати глядача, а з другого - не видавати тієї інформації, яка може зашкодити силовикам. Сьогодні вони дуже допомагають нам у нашій роботі - нещодавно Збройні сили навіть надали знімальній групі вертоліт. Більшість своїх сюжетів ми знімаємо з тилу силовиків й основний хронометраж присвячуємо висвітленню їхньої діяльності.  Терористи з'являться на екрані значно рідше.

 

На жаль, канали сьогодні не готові повністю відмовитись від російського контенту, що прославляє ФСБ, «ментів» і російську армію (нещодавно з такою ініціативою виступив генеральний директор «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко. - Ред.) Планування сезону з урахуванням вартості та рейтингів відбувається приблизно на півроку вперед, тому миттєво відреагувати жоден канал сьогодні не в змозі. На «1+1» поступово відбувається переорієнтація на інші ринки і контент. У сітці мовлення каналу сьогодні присутня зокрема турецька продукція, хоча її поява тут не пов'язана безпосередньо з нинішньою ситуацією. Можливо ми залучатимемо також польський ринок. Раніше у нас вже були спроби використовувати румунський контент. Думаю, зараз канал почне активно шукати інші ринки, які будуть привабливі для українського глядача. «Роксолана» свого часу «вистрілила» зовсім несподівано - ми тоді потрапили пальцем в небо. Впевнена, що й сьогодні ми знайдемо, чим заповнити ефір, зважаючи на політичні умови, настрої глядачів та економічну ситуацію. Остання зараз зовсім непроста - зокрема, ми на каналі вже отримали попередження про те, що зарплати підвищувати не будуть, премії скоротять тощо. Європейський контент значно дорожчий і про це також потрібно пам'ятати. Але я впевнена, що тамтешні виробники розуміють, що сьогодні в них є можливість вийти на новий ринок, і тому вони будуть йти назустріч. Не маю сумніву, що й росіяни в майбутньому адаптуватимуть свій контент таким чином, щоб він міг потрапити на український ринок. Адже сьогодні антиукраїнська пропаганда проскакує в них навіть у серіалах «для домогосподарок», в яких не йдеться про армію чи міліцію. Сподіваюсь, що менеджери каналів будуть значно ретельніше переглядати будь-які російські серіали перед тим, як ставити їх у ефір.

 

Роман Гривінський, «День»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Роман Гривінський, «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12260
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду