Пристрасті навколо політичної реклами

1 Серпня 2007
6970
1 Серпня 2007
11:43

Пристрасті навколо політичної реклами

6970
Київ – місто дивних збігів обставин. Один з останніх – це одночасні заяви Блоку Юлії Тимошенко і Асоціації зовнішньої реклами України з приводу розміщення політичної реклами.
Пристрасті навколо політичної реклами

Київ – місто дивних збігів обставин. Один з останніх – це одночасні заяви Блоку Юлії Тимошенко і Асоціації зовнішньої реклами України з приводу розміщення політичної реклами.

Не відомо, звідки інформацію про заборону реклами взяв БЮТ, але до Асоціації така інформація надійшла від її учасників. Більшість компаній в Києві отримали приписи з вимогою не демонтувати політичну рекламу, оскільки вона є забороненою.

Ці приписи потрапили до нашого офісу, і, звичайно, викликали подив юристів, які раніше ніколи не стикалися з подібним формулюванням в Україні. Очевидно, попередня владна команда була більш професійною.

Втім, цей збіг обставин дав підставу різноманітним "аналітичним" структурам висунути обвинувачення, що Асоціація лобіює інтереси БЮТ і висуває несправедливі претензії до влади.

Якби інформація про ці аналітичні центри не містилася на сайті Київської міської ради в занадто рожевих тонах, можна було б задуматися. А так – вимушені констатувати, що задача будь-якої громадської організації – захищати інтереси своїх членів. І коли їх порушено – виступати проти порушників. Але чому ж порушено ці інтереси?

Розглянемо юридичні норми проведення передвиборної агітації в Україні.

У законі "Про вибори народних депутатів України" відсутнє визначення, що є передвиборною агітацією.

Замість дефініції, запропоновано приклади того, чим є агітація – це публічні дебати, дискусії, виступи, "круглі столи", прес-конференції, інтерв'ю, виступи, політична реклама, теленариси, відеофільми, інші публікації та повідомлення про партію (блок), кандидата у депутати та інші форми, що не суперечать законодавству.

Взагалі передвиборна агітація може вестися в будь-яких формах та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. І головне – передвиборна агітація розпочинається з часу оголошення ЦВК реєстрації кандидатів.

Щодо принципів агітації, то вони є спільними як для міжнародного права, так і для законодавства окремих країн.

В Україні, як і в багатьох демократичних державах, закріплено такі декларативні норми, як свобода агітації, створення рівних юридичних можливостей усіх кандидатів на виборах, неупереджене ставлення з боку державних органів, посадових осіб до всіх кандидатів, контроль за використанням фінансово-матеріальних засобів, доступність засобів масової комунікації, чесність і справедливість ведення агітаційної діяльності, державна підтримка кандидатів, партій (блоків) у їхній передвиборній агітації та ін.

Всі ці норми тою чи іншою мірою відносяться до закріпленого Конституцією права на свободу слова, думки та вільного доступу до інформації.

Що ж до міжнародного права, то, наприклад, у Конвенції про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод в державах-учасниках СНД вказано такі спільні моменти щодо принципів проведення агітаційної діяльності, і саме вони можуть слугувати орієнтиром і в українському законодавстві.

Так, завданням держави є забезпечення громадянам, кандидатам, політичним партіям, іншим громадським об'єднанням свободи проведення в будь-яких законних формах і методах агітаційної діяльності в умовах плюралізму думок і відсутності цензури; всім кандидатам законом має бути забезпечено рівні умови доступу до ЗМІ.

При проведенні агітації мають бути певні обмеження свободи слова (наприклад, у випадках закликів до війни, терористичних дій тощо).

Ніхто не має використовувати ЗМІ однієї держави для агітації під час виборів у іншій державі (ст. 13 Конвенції).

Таким чином, досить закономірно, що і в національних виборчих законодавчих актах частково обмежуються природні права і свободи, а практика, крім того, свідчить про їх численні порушення в процесі виборів – особливо представниками державних органів.

Сам по собі процес передвиборної агітації визначено в законодавстві шостою стадією виборчої кампанії. Виборче законодавство України, як і аналогічне законодавство інших країн, незалежно від виду виборів, завершення цієї стадії пов'язує з передоднем виборів (в Ізраїлі – за два дні до дня голосування).

В українському законодавстві це конкретизовано таким чином: "закінчитися передвиборна агітація має о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів, і поза цими строками будь-яку агітацію заборонено".

Це є загальне демократичне правило, хоча в різних країнах існують певні розбіжності щодо інформаційних плакатів на виборчих дільницях.

Так, в Польщі та Словаччині заборонені будь-які форми агітації на виборчих дільницях. В Литві так само заборонене розміщення програмних документів кандидатів на виборчих дільницях у день голосування.

Крім того, немає одностайності в різних державах і щодо початку стадії передвиборної агітації. Початком передвиборної агітації може бути день оголошення дати голосування, як в Польщі та Румунії, опублікування списку кандидатів головною виборчою комісією, як у Литві, і знову ж, конкретно визначений день до дати голосування.

Однозначно в більшості країн, де не зазначено протилежне, дозволено проводити агітацію до початку виборчої кампанії.

Для цього є декілька підстав:

1) те, що напряму не заборонено громадянам – дозволено; це є основний принцип римського права, який діє в Україні і має бути відомий чиновникам;

2) до початку передвиборчої кампанії політичної агітації, в юридичному смислі, немає. Це можна назвати політичною рекламою.

Але оскільки політична реклама, як явище, в Україні не виписана поза межами виборчого процесу, досить складно аналізувати її присутність в міжвиборний період. Тому в попередні роки ставлення влади було – як до комерційної реклами, без суттєвих обмежень.

3) нарешті головний пункт, який захищає попередній.

В усьому світі юристи виходять з того, що ніхто не може знати, кого зареєструють кандидатом. Може, ця людина чи партія взагалі не буде балотуватися – так що ж, забороняти конституційне право на розповсюдження інформації?

Саме тому політична реклама в Україні в міжвиборний період – явище дозволене і регульоване відповідно до закону України "Про рекламу".

Будь-які спроби заборонити, обвинуватити в лобіюванні тощо – це юридично неграмотна позиція, яка має бути, як мінімум підкріплена фразою в будь-якому законі "політична реклама в міжвиборний період заборонена".

Поки такої фрази немає – пишіть приписи. В корзину…

Артем Біденко, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами України, для УП

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для УП
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6970
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду