ТЕХНОЛОГІЇ НА СЛУЖБІ ВЛАДИ

Українська влада відстежує протестувальників, відслідковуючи їхні мобільні телефони, пише International New York Times. Такий висновок газета робить із новин про отримання користувачами мобільного зв'язку повідомлень із текстом: «Вас зареєстровано як учасника масових заворушень». «Український уряд використовує телекомунікаційні технології, щоб відстежити місцеперебування мобільних телефонів, які використовувалися в зоні, де у вівторок вранці відбувалося протистояння між спецпризначенцями та протестувальниками. Це показує, що технології, призначені для отримання комерційної інформації, можуть бути використані органами правопорядку», - пише видання. Однак, додає воно, подібні смс-повідомлення мало впливають на рішучість протестувальників.

«ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ» 2004 РОКУ ВИДАЄТЬСЯ ВУЛИЧНОЮ ВЕЧІРКОЮ

Німецька газета Sudwest Presse вважає, що в порівнянні з нинішніми подіями помаранчева революція 2004 року видається вуличною вечіркою. «Утім, зараз, як і тоді, йдеться про свободу і громадянські права, однак пострадянська владна еліта з того часу перетворилася на жахливих мутантів. Янукович лицемірно прикидається, коли каже, що готовий до переговорів, його почет цинічно називає смертельні постріли зачисткою вулиць і дозволяє при мінусовій температурі застосовувати водомети, щоб охолодити «терористів». (...) Найжахливіше на цей момент те, що найгірше в Києві, здається, ще попереду», - зазначає баварське видання.

У свою чергу газета Berliner Zeitung застерігає: «Радикалізація протесту може призвести до втрати ним легітимності. Це - фатальна зміна. І цього гіркого визнання не змінить навіть те, якщо з'ясується, що готові до насильства демонстранти є проплаченими провокаторами».

А бременське видання Weser-Kurier пише, що відповідальність за ситуацію в Україні покладається як на Президента Віктора Януковича, так і на опозиційних лідерів. «Здається, ніколи не з'ясують, хто відповідальний за смерть демонстрантів. Однак напевно, що основна частина відповідальності за ескалацію ситуації в такому вигляді покладається на Януковича. (...) Кілька поступок із боку урядового табору кілька тижнів тому - і критики режиму дещо б заспокоїлись. Однак Янукович уперся. Його пропозиція провести круглий стіл виявилася фарсом. (...) Помірні опозиційні лідери, які закликали до діалогу, були дискредитовані. Розмови ні до чого не призведуть, насильство - єдиний засіб. Такого висновку доходять, очевидно, дедалі більше демонстрантів», - пише це видання.

Водночас і лідери опозиції несуть відповідальність за ескалацію насильства, переконані німецькі журналісти. «Вони дуже переоцінили свої сили та висунули надто високі вимоги. Замість того, щоб вимагати в Януковича повернення на проєвропейський шлях, вони сформулювали по-максимуму: відставку Президента й уряду та позачергові вибори. Це не змогло стати основою діалогу. А зараз ситуація розвинулася так, що на мирне вирішення конфлікту уже розраховувати не доводиться», - зазначає Weser-Kurier.

Вину опозиції за ескалацію ситуації в Києві закидає й  Nordwest-Zeitung із Ольденбурга: «Лідери опозиції не мають плану. Їх об'єднує лише невизнання режиму Януковича - цього замало, щоб вивести країну з кризи. Кличко став обличчям протестів, однак переконливу перспективу майбутнього для більшості українців він не може запропонувати».

ВИНУВАТА ЄВРОПА

На думку видання «Российская газета, за подіями в Києві стоять європейські інститути, «які вклали чималі кошти для перетворення України на економічну колонію ЄС».  «Виявившися неспроможними змінити Януковича на свого «ручного» кандидата, ці сили використали екстремістів для того, щоб підірвати ситуацію в Україні зсередини, спровокувавши розкол країни», - пише газета. Також, на думку російських журналістів, вуличні «заворушення» стали наслідком загравання української ліберальної опозиції із націоналістами. «Не викликає сумнівів те, що події в Києві - не що інше, ніж спроба озброєного захоплення влади прихильниками найбільш радикальних партій і рухів», - наголошує видання.

КЛИЧКО ЯК ГОЛОС ОПОЗИЦІЇ

Віталій Кличко виділився як голос опозиції під час вуличних протестів проти зростаючої корупції в українському уряді, вважає The Guardian. «Йому може бракувати яскравої харизми природжених політичних лідерів, але в країні, яку спіткало жорстке розчарування після помаранчевої революції 2004 р. і де люди вже більш ніж звикли до недотриманих обіцянок політиків, щирість Кличка та його політичне неофітство, є привабливими якостями», - пише видання. Порівнюючи Кличка з іншими лідерами опозиції, газета робить висновок, що Кличко - «єдиний реальний варіант, який може задовольнити широкі демографічні верстви».

ЗАХІД ВТРАЧАЄ УКРАЇНУ

Російський журналіст Леонід Бершидський у своїй колонці для Bloomberg View, відділу думок та коментарів інформагенції Bloomberg, натякає Заходу про те, що учасники протестів в Україні чекали від Заходу сильнішого тиску на Віктора Януковича. Більше того, вони вважають реакцію Заходу на нові драконівські закони занадто слабкою та нещирою. Втративши Україну через хитрі трюки президента Росії Володимира Путіна, Захід зараз знищує ілюзії тих українців, що хотіли б бачити свою країну частиною Європи. 

Сотні тисяч людей, які виходять на Майдан, нікуди не йдуть і досі ненавидять Януковича. Питання тепер полягає в тому, які в них є надії на зміни, якщо політичні лідери є пасивними, а Захід не робитиме нічого, окрім як видаватиме заяви, що закликають до «прозорості та підзвітності». У проєвропейських протестувальників є передчуття, що Захід міг би зробити більше в політичній та фінансовій площинах, щоб наблизити до себе Україну. Наприклад, застосувати економічні санкції проти Януковича та вузького кола його бізнес-партнерів.

«Україна перебуває на межі громадянської війни. Янукович поставив на ескалацію конфлікту, демонстранти перейшли до рішучих дій - і ось результат. Було б надзвичайно небезпечно залишити Україну саму. Янукович і лідери опозиції - якщо їх ще можна вважати представниками інтересів усіх демонстрантів - кидають одне в одного обвинуваченнями. Без втручання ззовні вони навряд чи досягнуть компромісу. Тільки спільні дії Росії та Євросоюзу можуть упередити ескалацію насильства та сповзання України в ситуацію, що провіщає громадянську війну.

Це - непросте завдання, якщо врахувати складний баланс інтересів, відсутність чітких цілей у політиці ЄС щодо України і, передусім, пануюче у Москві прагнення не допустити переваг іншої сторони у зовнішній політиці. Однак Сирія - катастрофічний приклад того, до чого призводить викликана розбіжностями бездіяльність міжнародного співтовариства. При цьому саме на прикладі Сирії стало зрозуміло, що тиск з боку Заходу - а Євросоюзу нарешті треба пригрозити санкціями проти режиму Януковича - разом із прагматичним підходом до позиції Росії здатні принести політичне рішення.

Сповзання України до межі громадянської війни не відповідає інтересам ні Росії, ні Заходу. Євросоюз повинен виявити тут дипломатичну ініціативу щодо Москви. На конференції по Сирії в Монтре та зустрічі ділової еліти в Давосі буде достатньо можливостей домовитися про те, як запобігти подальшій ескалації насильства в Україні», - зазначає в коментарі керівник відділу Східної Європи та головний редактор російської редакції DW Інго Маннтойфель.

За матеріалами Бі-Бі-Сі та Deutsche Welle

РЕЗОНАНС

Саймон СМIТ, посол Великобританії в Україні

«Здивований, що міністр закордонних справ України Леонід Кожара не надав часу вислухати думки представників інших урядів під час брифінгу вранці.

Дехто з нас, утім, закликав владу України зосередитися на головних причинах незадоволення, а не лише на його симптомах, та розпочати серйозний конструктивний діалог, обравши демократичний, а не антидемократичний  шлях».

 Карл БIЛЬДТ, міністр закордонних справ Швеції

«Ми рішуче налаштовані тримати двері ЄС  відчиненими для народу України й виступаємо проти будь-якого насильства щодо нього. Ситуація надзвичайно серйозна.

Немає ніяких сумнівів, що відповідальність лежить на режимі. Влада повинна розпочати переговори з опозицією, але, на жаль, я не бачу жодних ознак цього.

Що стосується реакції ЄС і запровадження санкцій. Це питання ще розглядається, але зрозуміло, що відносини не будуть такими, як були зазвичай».

Ян КОГОУТ, міністр закордонних справ Чехії

«Я шокований масштабами насилля на вулицях Києва. Закликаю український уряд утриматися від використання насилля, звільнити всіх затриманих активістів, спрямувати діяльність правоохоронних органів на насильницьких провокаторів.

Я звертаюся до Президента України скасувати схвалені минулого тижня закони, які жорстко обмежують свободу слова і право на зібрання та схвалення яких стало причиною ще інтенсивніших демонстрацій.

Водночас апелюю до лідерів демократичної опозиції, з деякими із них я мав можливість особисто зустрітися протягом мого останнього візиту до України, максимально використати можливості діалогу для стабілізації ситуації та деескалації насильства».

Павел КОВАЛЬ, голова делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентської співпраці «ЄС - Україна»

«Це чи не найсерйозніша криза біля наших кордонів з 1989 року.

На практиці перевіримо, чи вміємо ми мобілізувати ЄС. Поки що висновки невтішні.

Потрібен політичний наступ керівництва ЄС. Телефоном, у «Твіттері», в будні дні, по неділях, на канікулах».