Усманов проводить переговори з власниками "Індустріального союзу Донбасу" про злиття своїх металургійних активів у єдиний холдинг, який би розв’язав для ІСД головне питання власного виживання – забезпечення меткомбінатів рудою.

Декілька тижнів тому Тарута проговорився на прес-конференції у Києві – на нього тиснуть, щоб змусити продати свої заводи. Саме ця мета, на переконання Тарути, переслідується українськими власниками руди, які продають її за ціною, що робить металургію ІСД нерентабельною. Через це Тарута почав завозити сировину з Бразилії – щоб перенаситити ринок навіть собі в збиток, але в підсумку домогтися зниження вартості.

Економіка є продовженням політики. Приватизація "Укррудпрому" у 2004 році відбувалася за правилами абсурду. Разом з продажем "Криворіжсталі" це була лебедина пісня Леоніда Кучми – однак необхідні голоси для закону, який регламентував приватизацію "Укррудпрому", дали "Наша Україна" та Соцпартія.

Від продажу "Укррудпрому" виграли три групи, які на момент приватизації уже мали блокуючи пакети гірничо-збагачувальних комбінатів. Щоб потрапити в цей пул, Ахметов навіть прискореними темпами скупив акції в ізраїльського бізнесмена Льва Чорного та харківського банкіра Олександра Ярославського.

У підсумку держпакети Центрального та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів отримав Рінат Ахметов, Південного гірничо-збагачувального – група "Приват", Інгулецького гірничо-збагачувального – росіянин Вадим Новинський, якого прийнято вважати близьким до Віктора Чорномирдіна.

"Індустріальний союз Донбасу" залишився на голодному пайку. За словами Тарути, Володимир Бойко з Маріупольського меткомбінату імені Ілліча, який також не потрапив у схему, нещодавно навіть поновив спроби реприватизації "Укррудпрому".

Боротьба Тарути за свою сировинну базу закінчилася небезпечними експериментами. У 2005 році менеджмент ІСД домовився про постачаннях руди з Ахметовим, однак згодом Тарута від цього відмовився, сподіваючись купити Південний гірничо-збагачувальний комбінат у "Привата".

На переконання джерел в СКМ, своєю грою "Індустріальний союз Донбасу" наніс їм 50 мільйонів доларів збитків. Однак, оскільки юридично угода не була правильно оформлена, Ахметов не став судитися. Але історію добре запам’ятав – на його думку, ІСД використав його "в темну", щоб тиснути на Коломойського для зниження вартості Південного гірничо-збагачувального комбінату. В підсумку ІСД перехитрив сам себе – і сировину Ахметова втратив, і не придбав комбінат у "Привата".

При чому, як кажуть в СКМ, "Індустріальному союзу Донбасу" у найближчому майбутньому взагалі не варто розраховувати на руду Ахметова. Якщо зараз у СКМ є 25% зайвої, яку вони продають, то через кілька років, після розгону прокатних потужностей Ахметова, вони будуть споживати всю сировину, видобуту на його гірничо-збагачувальних комбінатах.

Ситуація з рудою ілюструє конфлікт стосунків найбагатших українців.

Тепер Тарута з Гайдуком можуть позбутися проблеми, взявши у партнери Усманова, який володіє в Росії Михайлівським та Лебединським гірничо-збагачувальними комбінатами.

Також Усманов, який вважається близьким до "Газпрому", нещодавно придбав російську газету "Комерсант" разом із дочкою "Комерсант-Україна".

Вперше про можливе злиття ІСД та Усманова "Українській правді" розповів наближений до Віктора Ющенка бізнесмен Харес Юссеф.

Юссеф під час інтерв’ю мимохідь повідомив: "Індустріальний союз Донбасу" зливається с Усмановим, у якого є руда. Вони роблять одну компанію, холдинг".

"Мені відомо, що ведуться такі переговори, хоча я не знаю, як далеко вони зайшли. А що залишається робити Таруті? Якщо у нього не буде джерела руди, він може зупинитися", – сказав Юссеф, який є молодшим партнером Усманова на металургійному підприємстві у Молдові.

Пізніше проведення переговорів про злиття активів ІСД та Усманова підтвердили джерела в уряді. За їх інформацією, акціонерам "Індустріального союзу Донбасу" може належати 35% у спільній компанії.

Сам Тарута в інтерв’ю "Українській правді" не спростував проведення таких переговорів:

– Наскільки відповідає дійсності інформація, що ви домовляєтеся з Усмановим про створення спільної компанії?

– Усманов веде переговори з усіма компаніями, як західними, так і українськими.

– Але стосовно вас – це правда?

– Ну, я ж кажу – він веде їх усіма: переговори були і з нами, і з Ахметовим, і з "Приватом", і зі "Смарт-груп", і з турецькими компаніями. Іде нормальний процес обговорення можливих глобальних компаній. Переговори тривають. Усманов одночасно веде переговори з багатьма.

– Однак він важливіший для вас, тому що в Усманова є руда, якої немає у ІСД..

– Навпаки, це йому треба більше, ніж нам – тому що у нього є тільки сировина. Створити металургійні потужності – це дуже великі гроші та вимагає багато часу. Це дуже довгий процес!

***

Усманов, об'єднавшись з ІСД, нарешті зняв би для себе питання, як закріпитися в Україні.

Як відомо, раніше існувала інформація про злиття металургійних бізнесів Усманова та Ахметова, про що повідомив Давид Жванія у інтерв’ю "Дзеркалу тижня". Ахметов не заперечив проведення таких переговорів. Однак, за його словами, від цих планів довелося відмовитися через їх невигідність для СКМ.

Незрозумілим у цій ситуації залишається, чи добровільно ІСД іде на цей крок. Адже Усманов є партнером Новинського, який, у свою чергу, є причиною рудного голодомору для підприємств "Індустріального союзу Донбасу".

Зокрема, Усманов і Новинський мають намір отримати Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд. Третім учасником проекту, який не фігурує в офіційному переліку інвесторів, називають Ахметова.

Частина українського політикуму та бізнес-кіл переконані, що за лаштунками всіх проблем, з якими зіштовхнулися Тарута і Гайдук, стоїть Ахметов і його прагнення розширити свою металургійну імперію.

Сам Ахметов це спростовує. "У мене золоті стосунки з Тарутою!", – сказав він "Українській правді". Як приклад він навів той факт, що на Всесвітній економічний форум до Давосу вони прилетіли на одному чартері – щоправда, який належить Ахметову.

Крім того, Ахметов заявив, що прагне зниження металургійної складової у своєму портфелі, а, натомість, розвивати будівництво, телекомунікації та мас-медіа.

"Зараз у нас 80% структури складає гірничо-металургійний комплекс. Кілька років тому ця доля була 95%. Ми ухвалили стратегію диверсифікувати. Ми прагнемо, щоб доля гірничо-металургійного комплексу знизилася до 60% шляхом розвитку інших складових бізнесу", – сказав Ахметов.

Сам Тарута у публічних заявах теж не звинувачує Ахметова, натомість вбачає змову Коломойського і Новинського.

"Ахметов нам ніколи не постачав руду. Це робили Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальні комбінати. Інша справа, що вони узгоджують свої позиції. Ніхто не повинен дозволяти собі постачати руду для внутрішніх споживачів на умовах, які дорівнюють ціні разом з доставкою в Китай", – сказав Тарута "Українській правді".

Однак існують непрямі фактори, які вказують – Ахметов зацікавлений якщо не банкрутувати "Індустріальний союз Донбасу", то, принаймні, ослабити його.

Так, нещодавно Ахметов придбав зернову перевалку в Севастопольському морському порту – по суті, єдиний приватний порт, який міг би, після переобладнання, приймати експортовану ІСД руду. Всі інші, які здатні приймати кораблі такої водотоннажності, перебувають у державних руках – тобто під дахом антикризовою коаліції.

Відповідно, з'являється ще один фактор тиску на президентську команду.

За інформацією "Української правди", купівлі Ахметовим перевалки передували цікаві події.

Попередній власник цього об’єкту, ліванець Рафік Дау, також контролював розташований неподалік Севастопольський морський завод, акції якого на вторинному ринку почав скуповувати росіянин Костянтин Григоришин.

Вони порозумілися, і в підсумку Григоришин придбав у Дау все підприємство, на місці якого тепер планує звести готельно-апартаментний комплекс. А ліванець вирішив продати решту севастопольських активів. Однак переговори з "Індустріальним союзом Донбасу" гальмувалися через, на думку ІСД, завищену вартість перевалочної бази.

Коли ж про це дізнався Ахметов, він просто назвав ліванцю в два рази вищу ціну (за деякою інформацією – 280 мільйонів доларів, що є небаченими грошима за цей об’єкт).

Тепер СКМ перебрав перевалку під себе. Таким чином Ахметов отримав приватний вихід у море, а, крім того, заблокував Таруті з Гайдуком можливість мати власні ворота для бразильської руди.
Віктор Чивокуня, «Українська правда» 

Тим часом після новин про злиття акції Тарути й Гайдука пішли вгору.

Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", акції ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", який входить в корпорацію "Індустріальний союз Донбасу", на фондовій біржі ПФТС через півтори години після початку торгів різко подорожчали: купівля і курс угод - на 12,7%, продаж - на 11,8%.

Крім того істотно підросли котування іншого учасника ІСД - ВАТ "Алчевський коксохімічний завод": покупка - на 2,8%, продаж - на 23,4%.

Як відзначили агентству "Інтерфакс-Україна" учасники ринку, такий ріст викликаний новиною про можливе об'єднання російського холдингу " Газметал" і ІСД.

У той же час котування акцій "Дніпровського меткомбінату ім.Дзержинського", що також входить в ІСД, поки не змінилися.

Учасники ринку також відзначають, що новина поки не вплинула на котування інших компаній гірничо-металургійного комплексу, з яких тенденцію до росту мають поки лише підприємства корпорації "Інтерпайп" у зв'язку з усе більш явними планами IPO.

Наприклад, котування на придбання "Mittal Steel Кривій Ріг", "Азовсталі" і Маріупольського меткомбінату ім.Ілліча з початку дня виросли усього на 0,3-1%, при цьому котування продажу двох останніх навіть дещо знизилося.

Корпорація "Індустріальний союз Донбасу" заснована в грудні 1995 року і наразі є однієї з найбільших компаній України.

У групу підприємств ІСД входять Алчевський меткомбінат, Алчевський коксохімзавод, Дніпровський меткомбінат ім.Дзержинського, а також меткомбінат Dunaferr в Угорщині і Huta Stali Czestochowa у Польщі. ІСД контролюють Сергій Тарута і Віталій Гайдук.

Раніше з'явилася інформація про те, що "Газметал" і ІСД домовилися про об'єднання і проведення оцінки активів для визначення параметрів майбутньої угоди, мова йде про створення компанії зі щорічним випуском 20 млн т сталі і 40 млн т концентрату.
«Українська правда»