У Врадіївці місцева міліція поводилася не як представник держави й закону, а як банда кримінальних злочинців. Народ справедливо бачив у них не державну структуру, а бандитів. Також сумнівно, що виродки в погонах у Врадіхвці можуть претендувати на те, щоб вважатися державними службовцями, висловив свою думку Арсеній Яценюк. У цьому контексті мені дуже подобається одне методологічно цінне американське прислів'я: «Якщо щось бігає, як качка, плаває, як качка, й літає, як качка, то це щось і є качкою». У нашому випадку: якщо хтось мислить, як бандит, реагує, як бандит, то цей хтось і є бандитом.

Коли б не штурм райвідділу, то звірства у Врадіївці, як це прийнято, були б зам'яті, спущені на гальмах, винні уникнули б відповідальності. Мафіозне братерство ментів, суддів і прокурорів не залишило б простим людям жодного шансу на справедливість. А варто було лише початися повстанню, як влада (і не лише місцева!) заворушилася. Виходить, повстання - це єдина зрозуміла владі мова, бо повстання - це реальна сила народу. А Шустер усе журився, що стався напад на державну установу. Але коли державна установа узурпується злочинцями, народ за байдужості влади змушений наводити лад сам.

Якщо керівництво України наважиться на репресії проти населення Врадіївки, воно зажене себе в кут. Сумно, що партія, яка називає себе Партією регіонів, так погано розуміє специфіку регіонів України. Врадіївка - це Південь, той самий Південь, який у 1918-1920 рр. дав Українську революційну повстанську армію, що успішно громила і білих генералів, і червоних командармів на величезному просторі від Одеси до Дніпропетровська (Катеринослава) й Маріуполя. Більшовикам довелося організовувати штучний голод, аби зламати хребет українцям Півдня. Але гени свободи й протесту у південців збереглися. Народ там загалом миролюбний, довго терпить, але вже якщо підніметься, то ніхто не зупинить.

Нардеп Парубій, який побував на місці подій, зауважив, що вся Україна - це одна велика Врадіївка, яка втомилася від терору влади й втомилася боятися. Штурм міліційного відділку у Врадіївці за всі роки незалежності перший, але абсолютно очевидно, що не останній. Арсеній Яценюк попередив регіоналів, що якщо вони почнуть репресії на Півдні, то наступний штурм станеться в Києві.

Політолог Вадим Карасьов засуджував повсталих у Врадіївці й закликав усе довірити суду. Цікаво, де у нас в Україні він бачив те, що можна з повним правом назвати судом? А рівно прокуратурою, справедливим розслідуванням і так далі. Якщо МВС цілковито довіряє лише 1% громадян, усе відомство має бути радикально реформовано, зокрема й шляхом скорочень і ліквідацій. Чи треба Україні мати 300 тисяч міліціонерів, відстаючи за показником «вартових порядку» на душу населення лише від таких «правових держав», як Росія та Китай? МВС за кількістю службовців майже вдвічі перевершує Міністерство оборони, що є істотною ознакою поліцейської держави. Що ж до позиції шефа МВС, то мені важко уявити таку демократичну державу, де в разі скоєння поліцейськими злочину, подібного до того, що стався у Врадіївці, керівник відомства не пішов би у відставку. Але в нас у відставку не йдуть. І поки не увійде в систему обов'язкова відставка в разі ганебного провалу й дискредитації, нічого в Україні на краще не зміниться.

Але заступник міністра МВС, що з'явився в студії, натхненно паразитував на темі «хороших міліціонерів». Ну, в будь-якій найзлочиннішій структурі можна знайти деяку кількість пристойних людей, від чого сама структура не стає менш злочинною. Особливо розчулили скарги заступника міністра на маленькі зарплати його підлеглих. Якщо міліціонер схильний до сексуального насильства, то навіть найбільша зарплата від цього його не вилікує.

А сьогодні влада в складному становищі, адже МВС виконує всі забаганки Партії регіонів, а за це міліції треба багато чого вибачати. Пробачення ж робить владу співучасницею всіх проявів міліційного свавілля. Якщо сьогодні покарати міліціонерів в Миколаївській області - завтра багато хто в МВС замислиться, а чи варто так безоглядно служити ПР... Адже в разі чого здадуть. А служити, хоч як банально це звучить, треба Закону й Україні. Це єдино правильна позиція. І юридично, й морально... Але чи усвідомлюють найвищі керівники держави свою особисту відповідальність за деградацію й криміналізацію силових структур?

Арсеній Яценюк звинуватив МВС у тому, що міліція протегує бандитизм, наркоторгівлю, проституцію, торгівлю людьми. Депутат закликав до здійснення в Україні «грузинського варіанту» реформування МВС, оскільки воно не здатне до самоочищення. Депутат від ПР Олена Бондаренко негайно відреагувала, заявивши, що зарплату грузинським поліцейським платить Держдепартамент США. Шустер скам'янів від подиву, намагався щось сказати, але не зумів перервати неспинний спіч пані Бондаренко. А обурення людей у Врадіївці вона пояснила підступами опозиції, яка нібито платила місцевим жителям гроші та поїла їх горілкою. Без коментарів. До речі, опозиційні депутати з'явилися у Врадіївці наступного дня після штурму райвідділу МВС.

З'явився на екрані й новопризначений прокурор Миколаївської області пан Курись, який прославився звинуваченнями Юлії Тимошенко. Прокурор дуже побивався з приводу неточної інформації в ЗМІ. Ну, порівняно з інформацією від так званих правоохоронних органів, наші журналісти навряд чи грішать якимись спотвореннями. А прокурорам слід займатися справами свого відомства, а не давати вказівки пресі.

Прокурорський генерал і нардеп Сергій Міщенко виступив з екзотичною пропозицією піддавати насильників кастрації. Прокурорському генералові ще з першого курсу юридичного вишу не завадило б знати, що справа не в жорсткому покаранні, а в його невідворотності. А заступник міністра МВС невтомно пояснював звірства міліціонерів недосконалістю українського суспільства, зрізом якого є міліція. До болю знайома аргументація. Коли армійських генералів запитують, чому в армії процвітає «дідівщина», чому солдатів б'ють, гвалтують і вбивають, вони відповідають, що армія - це частина суспільства, а генерали, отже, ні до чого. Насправді, там, де генерали й офіцери «ловлять мишей», ніякої «дідівщини» немає. Вона є там, де армійські колективи розкладені, а командування корумповане. Це стосується й МВС.

Екс-суддя й нардеп від ПР пан Олійник доводив, що в тому, що сталося у Врадіївці винні всі, а не лише правляча ПР. Ні, винні ті, хто має всю повноту влади, але ні за що не хоче відповідати. А закінчив екс-суддя відвертою нісенітницею, закликавши, щоб кожний нардеп особисто очолив райвідділ МВС і показав, як треба працювати.

Лідер парламентської фракції ПР О.Єфремов розповідав щось романтичне про те, як регіонали створять у нас незалежну судову систему. Вірю, що незалежну від усіх, окрім Партії регіонів. А потім співав про реформи. Бачили ми ці «реформи», що нагадують національний суїцид...

Несамовитий Яценюк нагадував Єфремову часи його керівництва Луганською областю, коли той нібито сказав своїм підлеглим: «Якщо 90% коштів ви віддаватимете до держбюджету й лише 10% крастимете, це буде добре». Лідер об'єднаної опозиції патетично запитував: «Чому ж, прийшовши до влади в Україні, ви всі зробили навпаки, 90% вкрасти й лише 10% віддати до держбюджету?» Лідер парламентської більшості скромно відмовчався. На цьому ток-шоу закінчилося - і Шустер попрощався з публікою до серпня.