У цьому контексті «Укрінформ» вже опублікував кілька коментарів, які розкривають питання громадських ЗМІ за кордоном, зокрема, у США, Франції, Німеччині, Молдові. Сьогодні йтиметься про стан справ у сусідній Польщі.

Регіональний та національний рівні

У процесі роздержавлення комунальних ЗМІ на регіональному рівні в Україні навряд чи можна використати польський досвід. Оскільки у західного сусіда локальна преса на балансі органів місцевої влади ніколи не була настільки масовим явищем як в нашій країні. А тому після легендарного «круглого столу» 1989 року й офіційної заборони цензури в 1990-му й так нечисленні «рупори» місцевої влади непомітно зникли (більшість з них не зникли, як пише автор, а перейшли у власність спочатку редакцій, а потім - приватних видавничих компаній, здебільшого закордонних, при цьому кожен з працівників редакцій отримав свою частку від продажу - ТК).

Проте інша ситуація спостерігається в національному вимірі Польщі, де частка публічних ЗМІ активно підтримується державою. Такі видання сьогодні мають суттєвий вплив на громадську думку в РП. Очевидно, що цей досвід відносин влади й публічних ЗМІ в Польщі може бути цікавим для України в процесі їх роздержавлення.

Суспільні ЗМІ в Польщі представлені інформаційним агентством (РАР), телебаченням (TVP) і радіо (Polskie radio). Їх, передусім, об'єднує юридичний статус - акціонерне товариство, єдиним акціонером яких є Держказначейство країни. Польські публічні ЗМІ не можуть розраховувати на повну підтримку держави й повинні дбати про власне утримання та розвиток самостійно. Утім державу ніхто не звільняє від відповідальності постійно надавати їм підтримку, зокрема фінансову, особливо в кризові періоди.

Система функціонування публічних медіа в Польщі відрізняється, а тому потрібно детальніше придивитися до неї.

Інформагентство

Польське агентство преси (РАР), на відміну від українських інформагентств, перебуває в тій комфортній ситуації, що воно, фактично, є монополістом у своєму сегменті, не маючи конкуренції на внутрішньому ринку. Католицьке інформагентство (KAI) та інформаційне радіоагентство (IAR) не можуть з ним конкурувати, адже мають обмежені можливості, та й завдання дещо відрізняються.

Понад 330 журналістів у Польщі й за кордоном, у тому числі в 13-ти корпунктах у різних країнах світу, а також ексклюзивні домовленості з іноземними партнерами, дають агентству можливість постачати на внутрішній ринок найбільший масив інформації в порівнянні з іншими польськими ЗМІ. РАР має також передбачену законом ексклюзивність на висвітлення роботи всіх державних органів влади.

Відповідно до Закону про Польське агентство преси з 31 липня 1997 року, РАР є «публічним інформагентством, яке отримує та передає споживачам точну, об'єктивну й усебічну інформацію з країни та закордону. Крім того, агентство зобов'язане поширювати позиції Сейму, Сенату, Президента, та голови Ради міністрів, а також давати можливість іншим головним органам країни представляти свою позицію у важливих державних справах». Це положення, як не дивно, дає агентству конкурентну перевагу над іншими ЗМІ - через ексклюзивність і оперативність появи суспільно важливої інформації на стрічці видання, з якої вона миттєво розхоплюється більшістю польських ЗМІ.

Така позиція на ринку дозволяє РАР мати велику кількість передплатників. Утім, це, за твердженням генерального директора агентства Єжи Пацьорковського, не дає агентству змоги «почивати на лаврах», адже в умовах стрімкої глобалізації ринку ЗМІ конкурентним, а значить прибутковим, залишається той, хто постійно дивиться вперед.

Агентство отримує від держави обов'язкову допомогу, яка вже два роки поспіль становить 3,1 млн злотих (орієнтовно 1 млн дол.), що дорівнює лише 4% від його прибутків. Зрозуміло, що це дуже мало для нормального функціонування РАР, яке зумовлює пошуки різноманітних шляхів для збільшення надходжень від комерційної діяльності. При цьому перспективним напрямом в агентстві розглядають знову ж таки співпрацю з державними органами та різними бюджетними установами. Привабливим з точки зору фінансового наповнення бюджету РАР є співпраця з окремими міністерствами та іншими органами щодо створення тематичних порталів, інформаційний супровід яких здійснює інформагентство. Таку співпрацю РАР реалізує, зокрема, з Міністерством науки і вищої освіти РП, Музеєм історії Польщі, Варшавською фондовою біржою тощо.

Телебачення

У Польського телебачення (TVP) завдання є куди складнішим, адже на відміну від РАР, польське публічне телебачення працює в умовах жорсткої конкуренції з боку приватних телеканалів. Але навіть в умовах конкуренції TVP виглядає досить пристойно. Згідно з березневим опитуванням Центру досліджень громадської думки (CBOS), позитивно роботу TVP оцінює 71% респондентів, що не набагато менше від приватних телевізійних груп TVN (74%) і Polsat (73%). TVP має чотири основні канали, вісім тематичних, а також 16 регіональних відділів.

Водночас фінансові справи TVP не є настільки хорошими, як цього хотіло би керівництво публічного телебачення. Вже кілька років поспіль TVP не є прибутковою компанією. Його втрати в 2011 становили понад 88 млн злотих (близько 30 млн дол.), а за результатами 2012 року вони сягнули 218,8 млн злотих (понад 70 млн дол.). Основну проблему щодо недофінансування керівництво телебачення вбачає у незадовільній сплаті фізичними особами податку за користування послугами радіо й телебачення.

Радіо

Польське радіо (PR), як і TVP, також відчуває значну конкуренцію з боку приватних радіостанцій. Проте за популярністю воно не лише не поступається, але часто випереджає інших. За опитуванням CBOS, роботу публічного радіо добре оцінює 63% опитаних у березні. Це дещо менше за підтримку комерційного радіо RMF FM (66%), але краще за іншого приватного радіоконкурента - Radio ZET (62%).

Очевидно, що перевагою публічного радіо є велика кількість каналів: чотири основні, радіо «парламент», радіо для закордону, включно з українською службою, а також 17 регіональних каналів в усіх регіонах країни, чим не може похвалитися жодна інша комерційна радіослужба.

Проблема публічного радіо є ідентичною з TVP з тією лише різницею, що в результаті різкого скорочення витрат на функціонування компанії і включення режиму жорсткої економії, радіо, за результатами 2012 року, навіть примудрилося заробити 3,5 млн злотих (понад 1 млн дол.) Але це є, скоріше, ложкою меду в бочці з дьогтем, адже все це було досягнуто ціною звільнень, скорочення зарплат персоналу, і що абсолютно їм не гарантує безхмарного майбутнього. Проблему керівництво радіо також вбачає в недостатньому фінансуванні, несплаті людьми абонентської плати, що на сьогодні є основним джерелом утримання компанії.

Фінансові проблеми та шляхи їх вирішення

Фінансові проблеми TVP, PR i PAP штовхають трьох китів публічних ЗМІ в Польщі до координації зусиль щодо опрацювання нової моделі функціонування й забезпечення їх стабільного фінансування. З цією метою голови програмних рад при TVP, PR i PAP наприкінці березня нинішнього року надіслали листа президентові Броніславу Коморовському з проханням розглянути їх проблеми та ініціювати процес їх розв'язання.

«Демократична держава не може повертатися спиною до публічних ЗМІ. Тим більше, що переважна більшість суспільства (90%) підтримує та бачить потребу в їхньому існуванні», - наголошують автори звернення до президента країни.

Вони підкреслюють, що до процесу оновлення моделі функціонування публічних ЗМІ мають підключитися середовища, які формують публічні ЗМІ, а також національна рада радіофонії та телебачення країни. Вони також наголошують на потребі кращого фінансування ЗМІ за допомогою поліпшення відповідних державних механізмів.

Однією з основних проблем, яка лежить у фінансовій площині, є утримання TVP і PR - у значній мірі за рахунок абонентної плати. Для пересічної польської сім'ї вона становить 201 злотий на рік (понад 65 дол.) за телебачення і радіо, або 61 злотий (понад 20 дол.) у випадку користування лише радіо. Проте польське законодавство не передбачає механізмів обов'язкового стимулювання громадян платити цей податок. Відтак, за результатами 2012 року «боржниками» стали 2,9 млн поляків, які не перерахували на радіо й телебачення загалом понад 2,5 млрд злотих (більше 860 млн дол.).

У Польщі вже багато років говорять про потребу внесення змін до закону про ЗМІ в контексті зміни фінансування публічних медіа. Міністр адміністрації й цифрування Польщі Міхал Боні обіцяв представити проект нового закону ще до серпня минулого року. Проте згодом він змінив думку, запевнивши, що у зміні «медійного» законодавства немає нагальної потреби.

Зараз нові положення про абонентську плату за радіо й телебачення готуються в кабінетах Міністерства культури та національної спадщини РП. Торік профільний міністр Богдан Здроєвський підкреслив, що існуючий абонемент потрібно змінити дешевшою, але більш загальною і простішою оплатою. Натомість висловлені в голос думки поки що залишаються у сфері нереалізованих ідей.

Хай би там як, але попри існуючі фінансові труднощі, необхідність існування публічних ЗМІ як одного з механізмів спілкування держави із суспільством, у Польщі ніхто не піддає сумнівам. Публічні ЗМІ є досить авторитетним джерелом інформації, що користується довірою та повагою у громадян країни. А тому питання сьогодні стоїть не в площині «бути чи не бути», а яким чином зробити їх привабливішими для користувачів та забезпечити їм фінансову стабільність.