Зазвичай кінець року — це зайвий привід подумати про успіхи, про поразки, про те, чи вдалося зробити задумане, чи ні... До речі, вітчизняні телеканали у цьому не виняток. Хоч телевізійний сезон не закінчився, та підбивати підсумки все ж доводиться. Хоча б для того, щоб наступний рік був кращим, цікавішим для телеглядачів та прибутковішим для телеканалу. Таким чином, «День» звернувся з проханням до керівників каналів проаналізувати роботу за 2006 рік, згадати, що не вдалося, який із телепроектів каналу був найвдалішим та найяскравішим.

Юрій СТЕЦЬ, генеральний продюсер «5 каналу»:

— Найголовніший підсумок за рік, що стосується «5 каналу», це те, що ми стали більш системними, більш стабільними, незважаючи на те, що нас намагалися спровокувати та втягнути під час виборів до Верховної Ради у політичні ігрища та протистояння. Ми, все ж таки, довели, що є каналом, який об’єктивно інформує, не дотримуючись якоїсь однієї окремої точки зору і не заграючи з якоюсь політичною силою. 2004 рік був для «5 каналу» певним початком, 2005 — моментом відходу від помаранчевої революції, пошуком якихось інших форм, можливо стандартів, а 2006 — це вже абсолютно стабільна, чітка робота в інформаційній ніші.

Якщо говорити про те, що нам вдалося, то це, передусім, теледебати, проведені під час виборчого процесу в березні. Це була для «П’ятого» перша подібна форма, перші теледебати у вигляді телевізійного шоу у великій студії, з великою кількістю присутніх, яке вели Є. Соболєв і Л. Таран. А для країни це були єдині безкоштовні теледебати. Ми черговий раз підтвердили, що можемо, якщо на то є воля суспільства, робити абсолютно незаангажований продукт, хоча деякі наші колеги робили подібний продукт за гроші партій чи блоків, які йшли на вибори. Цим ми можемо пишатися. І можна говорити, що нам вдалося закласти в професії певний стандарт. На основі цього досвіду ми запустили студійний проект «Майдан» з Данилом Яневським і переформатували під ток- шоу «5 копійок» Романа Чайки. І, знову ж таки, для «5 каналу» це була абсолютно нова форма, яка виявилася достатньо вдалою. І той, і інший проект мають найвищі рейтинги на «П’ятому». Отже, подібний формат ми будемо розширювати і в 2007 році.

З того, чим хочеться пишатися, це також проекти, які дозволили говорити про те, що в Україні є продакшн, що в Україні є можливість робити власний продукт, а не тупо купувати російський і заповнювати ним 90% своєї програмної сітки, як це роблять інші канали. Я переконаний, що наші власні проекти можуть бути комерційно успішними. У будь-якому разі, це правильних крок, у правильному напрямку, і його потрібно й надалі дотримуватися. Я дійсно пишаюся «Українською незалежністю» та серією програм «П’яте скликання» Святослава Цеголка, проектами «Чи на 5?» Єгора Соболєва, «Особливо небезпечно з Катериною Філіппенко», тим, що робить продакшн-студія Володі Ар’єва — «Відкрита зона», «Перший відділ», «Закрита зона». У них ми дійсно показали свій рівень, довели, що наш продукт може бути навіть кращим за те, що роблять наші російські колеги в певних напрямках. Чим я найбільше пишаюся, це тим, що саме подібні спроби дали можливість реалізуватися людям, які працюють на « 5 каналі». Єгор Соболєв і Святослав Цеголко, які в 2005 році були репортерами, за 2006-й стали авторами великих проектів, почали сприйматися як авторитети у своїй професії. Таня Даниленко — журналіст — за рік стала ведучою новин, зробила серйозний крок в професійному напрямку, і зараз вже є однією з найкращих ведучих новин. Я безмежно пишаюся тим, що Катя Філіппенко, Христя Бондаренко зробили свої авторські проекти і довели, що один-півтора року достатньо для того, щоб стати відомими журналістами, з власними проектами, наповненими ґрунтовною аналітикою, цікавими сюжетами. Такий напрямок буде й надалі, на 2007 рік, пріоритетним для каналу.

З приводу найуспішнішого проекту за 2006 рік, то я б тут виділив навіть два. Перший — це телевізійний проект «Чемпіонат світу з футболу». Збірна України дійшла до чвертьфіналу, увійшла у вісімку найкращих команд світу, відповідно, аудиторії збиралися просто величезні. І не тільки біля телевізорів, а й на вулицях. І я думаю, що це найвдаліший телевізійний проект наших українських телепродюсерів. Так само я вважаю яскравим проектом трансляції засідань Верховної Ради і сесій Київської міськради з їх постійними бійками. Продюсерів, які створили цей продукт, були його ідеологами, я також вважаю найкращими. Треба мати геніальний дар для того, щоб довести певних людей до Верховної Ради та до Київради, потім звести їх так, щоб вони побили одне одного і отримати з цього телевізійні дивіденди. Це, якщо жартома. А якщо серйозно, то кожний наступний рік, і цей рік не є винятком, багато приносить нового й цікавого в українському телепросторі. Не роблячи якихось проривів, важко боротися з конкурентами. З приводу, скажімо, нових реаліті-шоу чи розважальних шоу, зрозуміло, що «Інтер» і «Плюси» просто найкращі. Вони придбали ліцензії на два чудових проекти («Танці з зірками» та «Зірковий дует»), реалізували їх. І це просто супер для розважального контенту, тим більше, що реалізація ця в них вийшла, як на мене, навіть кращою, ніж на російських каналах. «Comedy club» також прекрасний проект. З точки зору більш серйозних журналістських проектів, аналітичних програм, звичайно, чудово, що є, наприклад, «Свобода слова», «Я так думаю» тощо. Стосовно «5 каналу», я вже говорив. Будь-який проект я вважаю достатньо успішним, тому що в усі вкладено частину серця, частину душі. Якщо проекти народилися, якщо вони в ефірі й їх дивляться, це вже успіх. Найголовніше, щоб конкуренція, яка існує, була чесною і прозорою. Вона примушує більше думати і, відповідно, народжувати шикарні ідеї, які потім реалізуються в красиві, якісні, цікаві проекти.

Тепер — привітання... Після того, як в мене народився перший син, я думав, що мені залишилося лише посадити дерево і збудувати будинок. Коли народився другий син, я зрозумів, що треба як мінімум посадити два дерева і збудувати два будинки. З усвідомленням того, що народження дітей — набагато швидший процес, ніж зведення будинків і висадка алей, хочеться побажати, щоб у кожного читача газети «День» був здоровий, красивий баланс і того, й іншого. Щоб вони були щасливі у своєму житті, в них були прекрасні друзі, хороші сім’ї, обов’язково кохані й цьому всьому повністю відповідало їхнє фінансове становище. Щоб воно було хорошою допомогою, і давало можливість просто не помічати сірої буденності й насолоджуватися першим, тобто друзями, коханими і дітьми. Українців має бути більше. Ну, принаймні, точно більше, ніж китайців. Чому б і ні? Більше красивих українців у наступному році й хорошого достатку!

Віталій ДОКАЛЕНКО, президент НТКУ:

— Новий рік — це навіть не свято, це ціле явище в житті наших людей! З раннього дитинства ми абсолютно переконані, що бажання, задумане під бiй годинника опівночі на Новий рік, неодмінно збудеться! Причому, попри те, що роками із завидною методичністю бажання, яке задумується — переїхати на нове помешкання — не збувається, ми вперто віримо в те, що ну, вже цього року — так точно збудеться! Перший Національний у цьому — не виняток! Багато що минулого року «збулося», тобто вдалося, щось — не зовсім, але — це привід поговорити для злостивців! До речі, один із Булгаковських героїв якось сказав: «...я не можу працювати в атмосфері тиску з боку заздрісників», а ми таку атмосферу вже вважаємо нормальною і, потрібно сказати, досить успішно працюємо!

Підбиваючи підсумки року, що минає, ми пересвідчилися, що рухаємося в правильному напрямку! Насамперед, нам вдалося правильно вибудувати внутрішні й зовнішні комунікаційні зв’язки, адже якщо не донести до громадськості те, що ми робимо, це втрачає сенс. Завдяки правильному позиціонуванню каналу, нам вдалося залучити частину нової аудиторії, дещо змінити усталену роками думку про УТ-1, звичайно, на кращу.

Канал явно займає нішу соціального, я б навіть сказав, гуманітарного каналу, не лише пропонуючи глядачеві дивитися такі програми, як «Ваш вихід», «Толока», цикл програм «Незручна тема», але й представляючи великі соціальні проекти. Хотілося б нагадати безпрецедентний проект «Дорога додому», в якому ми не лише привернули увагу аудиторії до проблеми дитячої лейкемії, але й показали шлях, яким чином телебачення та глядачі можуть надавати реальну допомогу дітям. Це яскравий приклад добродійності.

Взагалі, дуже доречно напередодні новорічних і різдвяних свят творити благо. У нас на генетичному рівні закладене милосердя, співчуття, бажання надати посильну допомогу тому, хто потребує й відчути себе духовно сильнішим. Щось у нашому житті таки змінюється! Якщо раніше будь-яка інформація на ТБ, будь-який сюжет про добродійність сприймалися виключно як замовлені, особливо в період виборчих кампаній, то сьогодні практично всі великі телеканали країни відгукнулися на пропозицію Фонду «Україна 3000» про проведення 17 грудня чотиригодинного телемарафону «Лікарня майбутнього».

Зрозуміло, що ми підтримали ініціативу та приєдналися до проекту, взявши на себе все технічне забезпечення, частину оргмоментів і творчу участь. Таким чином, Перший Національний підтверджує свій статус, оскільки саме з наших апаратних відбувалася трансляція й було роздано сигнал на всі загальнонаціональні канали України. Це прекрасно, коли нація об’єднується для будування, створення благ.

Астрономічний рік ми завершуємо, я вважаю, гідно. Ми дуже багато зробили за минулий період: 15 телепрограм власного виробництва, понад 70 документальних фільмів, самостійно здійснювали трансляції всіх загальнодержавних заходів, уперше взяли участь у Міжнародному дитячому пісенному конкурсі «Євробачення — 2006», максимально висвітлювали спортивні, культурні події, які відбуваються в країні й за кордоном. Творче об’єднання «Новини» як і раніше утримує гідне звання найбільш об’єктивних новин країни.

Я вважаю, що досить показовим є те, що з кожним новим кроком ми знаходимо більше спонсорів і партнерів. Так, одна з компаній передає в користування Національної телекомпанії України вiсiм автомобілів. Звичайно, це в значній мірі вплине і на імідж Першого Національного, і на умови роботи журналістів та операторів.

Пам’ятаючи про розважальну функцію телебачення, крім програм «Ха-ха. ua», «Спотикач», ми спромоглися на зйомки першого українського ситкому «Родичі». До кінця року глядач побачить перших 12 серій. Потрібно сказати, що аудиторія виявляє цікавість (чи допитливість) до цього телепродукту, адже раніше нічого подібного на Першому Національному не відбувалося! Люди починають вірити в себе, в свої можливості, свій талант! Упевнений, що весь творчий колектив «Родичів» у Новорічну ніч, нарівні з приватними бажаннями, задумає бажання про гідне фінансування та спонсора серіалу! Тим більше, що наступного року, звичайно, плануються зйомки та показ чергових серій ситкому «Родичі».

Незважаючи на те, що ми на відміну від комерційних каналів, менш гнучкі й самостійні фінансово, я б навіть сказав дуже сильно залежні, нам вдалося цього року залучити на Перший Національний ряд чудових новорічних проектів!

Гадаю, що глядачі з великим задоволенням подивляться «Новорічний Розгуляй» — святковий концерт зірок української та російської естради, а на Різдвяні свята ми покажемо церемонію вручення міжнародної премії «Золота Шарманка». У новорічні свята аудиторію Першого Національного ми порадуємо і феєричним концертом «Зірки на арені цирку».

До речі, це явно рейтингові проекти, які раніше транслювали інші загальнонаціональні канали, і телевізійний ринок сьогодні дещо здивований і збентежений тим, що Перший Національний вийшов на це поле. Причому настільки, що акторам, зокрема, Філіпу Кіркорову, Юлії Савичевій, Жанні Агузаровій надходили попереджувальні дзвінки про те, що Національна телекомпанія України не покаже концерт. Покаже! Дивіться! І будьте щасливі в Новому році!

Юрій МОРОЗОВ, генеральний директор телеканалу «1+1»:

— Рік, що минає, був успішним для «1+1» — як з творчого, так і з комерційного погляду. За підсумками 2006 року канал виконав свої зобов’язання перед акціонерами, вийшовши на заплановані фінансові показники. Це дозволило нам зберегти добрі бюджетні перспективи на 2007 рік.

Ми зміцнили менеджмент компанії загалом та оптимізували структуру управління «ТСН». Сьогодні рейтинги «Телевізійної служби новин» стабільні й мають позитивну динаміку. До речі, подальший розвиток і посилення позицій «ТСН» — один із пріоритетних напрямків діяльності каналу і цього року, і майбутнього.

В ефірі «1+1» з’явилося багато нових осіб — ведучі Юрій Горбунов, Наталя Мосейчук, Ігор Посипайко, Мар’яна Воронович, нові репортери в «ТСН». Вийшли до ефіру нові регулярні програми — «Сніданок Плюс», «Катастрофи», «Приховане життя»...

У числі безперечних творчих успіхів першого півріччя — серіал «Не народись красивою». Важко уявити собі, що найближчим часом з’явиться серіал, який краще сприйматиметься аудиторією. А справжній успіх цієї осені — це «Танці iз зірками», які стали не лише телевізійним явищем, але й подією в громадському житті країни. Крім цих гучних і рейтингових проектів хочу пригадати нашу роботу над великим циклом «Україна. ХХ сторіччя» і відзначити два документальних проекти з цього циклу: 7-серійний фільм «Дисиденти» Олександра Фролова і Віктора Шкуріна та 10-серійний фільм Ігоря Кобріна «Собор на крові». Це дуже гідна документалістика, яка продовжує традицію телевізійного історичного дискурсу, запропоновану свого часу Сергієм Буковським у фільмі «Війна. Український рахунок». Сподіваємося, що наступного року цей цикл про пікові моменти української історії буде завершено. Для нас це важливо. І в цьому випадкові не йдеться про рейтинги.

2007 року ми плануємо виробництво другого сезону «Танців із зірками». А також у перспективі — створення української версії «Танців на льоду».

Газета «День» — це серйозне й авторитетне видання, орієнтоване на дуже важливу для нас аудиторію — людей, які мислять і аналізують. І я б хотів побажати читачам «Дня» частіше бути глядачами «1+1». Сподіваюся, що з цим завданням нам удасться справитися.

Підготувала Ірина КОНОНЕНКО, «День»