НРКУ згортає свої мережі мовлення і не пропонує варіантів модернізації – Нацрада
Проблеми, які накопичувалися в Національної радіокомпанії України упродовж останніх 20 років, необхідно вирішувати комплексно. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у відповідь на заяву народного депутата Ігоря Мірошниченка з приводу невиділення частот НРКУ під час останнього конкурсу.
Нацрада готова надати всі необхідні матеріали і вичерпну інформацію щодо ліцензування НРКУ й стану справ цієї компанії з дотриманням чинного законодавства України та умов власних ліцензій. Однак, на думку регулятора, ситуація свідчить про відсутність системного підходу.
Станом на січень 2013 року НРКУ має 8 ліцензій на ефірне радіомовлення з використанням 306 радіочастот (ДХ – 1, СХ – 32, УКХ –174, ФМ – 99), що становить майже 50% усіх частотних присвоєнь.
Однак аналіз інформації операторів телекомунікацій щодо фактичного використання проліцензованого для потреб НРКУ радіочастотного ресурсу засвідчує, що цей державний мовник не освоїв 27% виділеного для трансляції програм у мережах УР-1, УР-2, УЗ-3 радіочастотного ресурсу. У діапазоні середніх хвиль із 32 передавачів незадіяні 27 (84%); у діапазоні довгих хвиль – 1 передавач, і він незадіяний (100%); у діапазоні ультракоротких хвиль зі 174 передавачів незадіяні 55 (32%).
За даними Концерну РРТ, фактична потужність 48 передавачів у 2–4 рази нижча від зазначених у ліцензіях НРКУ (на початку 2011-го таких передавачів було менше – 38), а отже, спостерігається негативна тенденція.
2009 року при продовженні ліцензії НР № 0500, у якій кількість передавачів становила 273, на прохання НРКУ 75 із них вилучено (56 – діапазону УКХ та 19 СХ).
На письмове звернення Національної ради від 6 грудня 2012 року про необхідність приведення ліцензії у відповідність до умов фактичної роботи НРКУ поки що не відреагувала.
«Варіант, який передбачає, що всі три мережі національного радіомовника мають перейти на FM-мовлення, не вирішить проблем державного радіо, оскільки FM-діапазон може забезпечити лише фрагментарне покриття», - вважають у Нацраді.
Прикладом системного підходу до забезпечення національних інтересів в інформаційній сфері регулятор вважає побудову цифрової наземної ефірної телемережі, коли Нацрада проліцензувала мовлення НТКУ у всіх областях. Фактично побудовано дві державні телевізійні мережі, друга – на базі державних обласних телерадіокомпаній.
«Тому посилання на те, що національний регулятор нехтує державними інтересами, не тільки перебільшені, а й не відповідають дійсності. Адже зазначені цифрові телевізійні мережі забезпечують населення України доступом до інформаційного ресурсу і виконують завдання із оповіщення населення», - йдеться в повідомленні.
Тож Національна рада підтримуватиме НРКУ в питаннях переоснащення державних радіомереж шляхом переведення їх на цифрові стандарти мовлення; модернізації середньохвильового діапазону; реконструкції та відновлення проводових мереж на новому технологічному рівні.
«Подібні практики застосовуються нині в усьому світі. У країнах Європи для діапазонів, що нижчі від 30МГц (діапазони ДХ, СХ і КХ), розроблена технологія DRM, що є найбільш оптимальною для впровадження в СХ-діапазоні, стандарт DRM+ може використовуватися для нижнього піддіапазону УКХ-ЧМ, спроектованого для частотних відрізків від 30 до 174 МГц. Технологія T-DAB вважається перспективною для використання в смугах частот 174-230 МГц і 1452–1479,5 МГц, і рекомендована Європейською радіомовною спілкою для загальноєвропейської системи з метою поширення в усьому світі», - аналізує Нацрада.
Зазначені радіотехнології, за оцінками фахівців, найбільш перспективні для впровадження в Україні. Вони дадуть можливість вивільнити частотний ресурс, зменшити рівень електромагнітного випромінювання, експлуатаційні витрати і вартість послуг. Проте дискусія щодо впровадження новітніх радіотехнологій не ведеться. Відповідного проекту НРКУ, який би заслуговував на підтримку Уряду та Верховної Ради України, не створено, наголошують у Нацраді.
Крім того Нацрада констатує, що за тривалий час Національною радіокомпанією України не запропоновано суспільству адекватного бачення трансформації державного мовника в суспільного, як того потребує Україна.
«НРКУ не представила проектів подальшого розвитку, модернізації національних мереж, оптимізації фахового ресурсу. Це свідчить про відсутність бажання компанії пропонувати шляхи реформування, дбати про майбутній технологічний розвиток, бути відповідальною і перед державою, і перед людьми, які працюють у системі державного мовлення, - заявляють у Нацраді. - Напрями модернізації державних мереж радіомовлення, які будуть запропоновані, національний регулятор охоче підтримає».
«Детектор медіа»