Сергій Тримбач: Довженко - це міф!

24 Листопада 2006
4523
24 Листопада 2006
22:09

Сергій Тримбач: Довженко - це міф!

4523
Цими днями виповнюється півсторіччя з дня смерті українського письменника і всесвітньовідомого кінорежисера Олександра Довженка.
Сергій Тримбач: Довженко - це міф!

Цими днями виповнюється півсторіччя з дня смерті українського письменника і всесвітньовідомого кінорежисера Олександра Довженка.

 

Але більшість сучасних поколінь українців фільмів Довженка в кінотеатрах не бачили, хоч школярі змушені вивчати деякі його твори у програмі з літератури.

 

Богдан Цюпин запитав в українського кінознавця Сергія Тримбача в чому ж тоді значення Довженка для України та українців?

 

Сергій Тримбач: Довженко – це міф. Я думаю, що його справедливо порівнюють із Тарасом Шевченком і тією роллю, яку відіграв Тарас Шевченко в українській культурі та українському світі ХІХ століття, та й двадцятого загалом так само.

 

Бі-Бі-Сі: І він це зміг зробити за допомогою кіно, такого досить новітнього засобу мистецтва?

 

Сергій Тримбач: Так, саме тому, що вже по-справжньому його перший фільм "Звенигора" спробував витворити оту саму українську міфологію. Взагалі три перші його великі фільми – "Звенигора", "Арсенал" і "Земля" – це по-суті трилогія про воскресіння українця, української нації як такої. І не випадково, що у всіх трьох фільмах головну роль грає той самий актор. Це роль такого своєрідного більшовицького українського месії. Більшовицького, бо Довженко, як і чимала кількість українських інтелектуалів 20-років, вірив, що можна поєднати силу і міць більшовицької ідеї і українську натуру. Він, як і чимало ровесників, опікшись на поразці українців у роки громадянської війни, зробив ставку на силу й на те, що ця сила більшовика допоможе воскресити Україну та українську культуру як таку. Він помилився.

 

Бі-Бі-Сі: Пане Тримбач, а хіба ось цей, як Ви кажете, більшовицький елемент у вірі чи ідеях Олександра Довженка, хіба він не нівелює того, щоб було створено? Хіба оцей тягар тоталітарної ментальності та ідеї не притискає собою мистецтво?

 

Сергій Тримбач: Бачите, не притискає. Скажімо на мій погляд фільм "Земля" – я можу послатися на те, як цей фільм сприймали у Нью-Йорку чи Вашингтоні – для американців ці всі більшовицькі алюзії не спрацьовують. У "Землі" вони просто бачать абсолютно органічний, універсальний світ, де існує гармонія і де гине цей тракторист весільного штибу не вість власне в ім'я чого, бо цей світ і так гармонійний. І оця гармонія, забезпечена до речі у великій мірі завдяки камері геніального оператора Данила Демуцького, вражає, і сьогодні, як на мене, так само. Але це не значить, що цей фільм є легкий для сприйняття сьогодні. По-перше, це фільм німого періоду і тому тут акцент на пластиці. Останні покоління, і телевізійне це покоління, значною мірою звикли сприймати фільм вухами, у звуці, у літературній основі…

 

Бі-Бі-Сі: …і в кольорах напевне, бо ми маємо покоління, виховане на фільмах Голівуду, де звук, колір – це найголовніше. Як ви думаєте, чи може взагалі сучасний молодий українець бажати придбати ці кінофільми для своєї домашньої кіно колекції?

 

Сергій Тримбач: От якраз завтра у Будинку Кіно відбудеться презентація фільмів Довженка, його кіно спадщини у форматі DVD. Як відомо, DVD – це не просто запис у певному форматі, це ще і реставрація фільмів. Сам Довженко до речі говорив і писав, що він не бачив жодного свого фільму у пристойній проекції і на хорошій, якісній плівці. Новітня епоха зараз дарує нам можливість бачити кіно не просто у нових технічних форматах, але й у новій якості. Хоча звичайно, це – кіно, і його бажано дивитися на великих екранах. Знаєте, будь-який літературний, мистецький твір, який віддалений від нас у часі, потребує коментарів. Простий приклад: коментар Юрія Лотмана до пушкінського Євґєнія Онєґіна разів у чотири товще від самої поеми. І чим талановитіший коментар, тим ефективніше потім усе спрацьовує і на публіку і на сприйняття аудиторії. Інша справа, що складається враження, і в тому числі у нас, що люди, зокрема молоді, дуже мало читають. Важливий контекст. Сідаючи дивитися фільм Довженка, треба знати, треба мати певну суму знань, без яких сприйняття цих творів повноцінним бути не може.

 

Бі-Бі-Сі: Все ж таки, кіно-твори Олександра Довженка – це його загальновизнані досягнення, а що би ви могли сказати про його щоденники? Їх напевне також можна читати як літературні твори, але їх також називають дуже цікавим відображенням реалій того часу.

 

Сергій Тримбач: Безперечно, до речі, рукопис щоденників закритий до 2009 року у центральному архіві літератури і мистецтва у Москві. Те, що ми маємо у друкованому вигляді, – це не всі щоденники. Надруковане – це те, що було відфільтроване вдовою Довженка Солнцевою, яка пережила свого чоловіка на 33 роки, і без відома якої фактично нічого не з'являлося на світ, включно зі щоденниками. Тому, те, що зараз знаємо – це варіант, так би мовити, Солнцевої. Невідомо, чи вона там щось не знищила і не скоротила. Це може бути відомо тільки через кілька років.

 

Але щоденник сам по собі – це справді вражаючий документ опору художника системі і його коментар до цієї системи. Уже в часи війни він побачив зі сторони цю радянську систему, і це спричинило такий негативізм Сталіна. Він вжахнувся тому, що Україна і українці можуть загинути в поєдинку двох тоталітарних режимів. Щоденник наповнений навіть не дисиденством – це своєрідний і категоричний український Орвел, який з такою пронизливою чіткістю бачить усі катастрофічні недоліки тої системи, яка вибудувалася під орудою Сталіна.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Бі-Бі-Сі
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4523
Теги:
Читайте також
28.01.2022 17:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
3 079
26.11.2009 13:49
Ольга Жук, «Україна молода»
26 167
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду