19 листопада Національна комісія з питань моралі рекомендувала українцям відмовитись від комп'ютерних ігор Mortal Kombat i God of War. Комісія вважає, що ці ігри, як і окремі сайти, спричиняють у дітей і підлітків психічний розлад та неконтрольовану агресію. Тож Комісія пропонує парламентові та урядові України ухвалити проекти правових актів, які посилять безпеку дітей і не допустять «електронної пропаганди» насильства, порнографії, тощо. Чи це спроба запровадити цензуру в інтернеті чи бажання захистити українців від «чорнухи»? Чи, можливо, взагалі контролювати глобальну павутину?

Національна комісія з питань моралі у своїй заяві наголосила, що сучасний інформаційний простір, зокрема інтернет, вкрай небезпечний для дітей. Також, за даними Комісії, почастішали випадки, коли дорослі користувачі, вийшовши з віртуального простору, у реальному світі позбавляють життя інших людей, ґвалтують дітей і неповносправних.

Не лише члени комісії, а і депутати Верховної Ради України пропонують запровадити контроль над сайтами, на яких міститься інформація, наприклад, як самотужки виготовити бомбу або якими методами пограбувати банкомат. Щоправда, за словами речника МВС Володимира Поліщука, на сьогодні контроль над інтернетом - насамперед політичне питання.

Для його розв'язання мають бути ухвалені відповідні закони, зауважує він. «Це справа народних депутатів, вирішувати у законодавчому полі, що треба заборонити, а чому сприяти. Ми (правоохоронці) виконуємо ті завдання, які на нас покладені урядом згідно з тими законами, які ухвалила Верховна Рада», - каже Поліщук.

Тим часом, згідно з планами реформування правоохоронних органів і спецслужб України, роль управлінь боротьби з кіберзлочинністю буде посилено, нагадує правозахисник Едуард Багіров.

Інтернет-цензура: євразійські приклади

Голова парламентського комітету із захисту свободи слова Юрій Стець у розмові з Радіо Свобода висловив припущення, що заяви окремих політиків та чиновників про контроль над інтернетом - це не що інше, як «зондування» суспільних настроїв, перш ніж виносити на розгляд Верховної Ради відповідні законопроекти. За умов згортання демократичних прав і свобод українців запровадження інтернет-цензури - це позбавлення українців незалежних джерел інформації, вважає Стець.

«Подивіться, в інформаційному полі України нині найбільш вільно почувають себе інтернет-блогери та електронні видання. На них важко тиснути будь-кому. Для того, щоб на них тиснути, і покликані ініціативи цензурувати інтернет. Логіка влади мені абсолютно зрозуміла, а от навіщо ці спроби, я збагнути не можу, - каже Стець. - Це не призведе до зникнення інтернет-видань, адже цензура в інеті майже нереальна. Державна дума Росії ухвалила новий закон, згідно з яким утворено «чорний список» електронних медіа та ресурсів. Більшість із них переоформлюється поза межами Росії».

У Росії з 1 листопада вступив у дію закон, за яким держава блокує доступ до сайтів з так званого «чорного списку». Представники російської влади апелюють до прикладів Ірану та Китаю, де подібна практика існує уже з десяток років. Насамперед, депутати російської Держдуми, ухвалюючи закон, розповідали суспільству про необхідність зупинити «електронне насильство» та перегляд інформації, яка негативно впливає на психіку підлітків, «роззброїти» «віртуальних педофілів» тощо.

Як приклад, чим закінчується пропаганда насильства у глобальній павутині, один із авторів закону, член Державної думи Руслан Гаттаров навів трансляцію на ресурсі YouTube стрічки «Невинуватість мусульман». Фільм, уже в реальному світі, викликав сутички між мусульманами і християнами, призвів до підпалів посольств США у різних країнах. За словами Гаттарова, унеможливити подібні випадки має контроль над окремим віртуальними ресурсами та сайтами.

«Інтернет-війна» неминуча?

Щоправда, системні адміністратори і програмісти, спілкуючись у соціальних мережах (в інтернет-середовищі, себто), скептично ставляться до заяв політиків і до ухвалених ними «цензурних законів». Як пояснив Радіо Свобода розробник сайтів Андрій Антоненко, навіть за наявності таких законів, запровадження цензури в українському сегменті інтернету потребує великих коштів для встановлення спеціальної апаратури, тощо.

«Технічно це можливо, але, насправді, у реальному житті, це дуже важко та складно. Принаймні, це вельми складно зробити на європейському просторі. Адже ми, українці - ми не ізольовані, та і закупити необхідне обладнання, запровадити на законодавчому рівні інтернет-цензуру складно. Тобто, на разі неможливо «зачистити» інтернет ні в Україні, ні навіть у Росії», - вважає Антоненко.

На його думку, яку поділяє і Юрій Стець, чинна влада в Україні не настільки сильна інтелектуально і технічно, щоб контролювати і цензурувати інтернет. Це середовище у відповідь знищить електронні мережі державних установ або ж регулярно їх атакуватиме, передбачають експерти.

Подібне мало місце влітку цього року, коли правоохоронці намагались зупинити роботу ресурсу Ex.Ua - в результаті відбулась низка атак на сайти українського уряду та спецслужб.

«Якщо влада спробує запровадити цензуру в інеті, ті події будуть видаватись дитячою грою у порівнянні з «бойовими діями», які розгорне інтернет-середовище в українському сегменті глобальної павутини», - вважає Андрій Антоненко.

Богдана Костюк, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»