Насмішили

25 Жовтня 2006
3546
25 Жовтня 2006
18:49

Насмішили

3546
Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні? І в якій же Україні вони той кінематограф розвивають? Я, мабуть, зовсім від життя відстав, адже з такою пафосною назвою кінематограф у вищезгаданій країні на літеру «У» давно вже повинен квітнути всіма барвами.
Насмішили

Найнуднішим питанням з усіх можливих я вважаю мовне. Не те щоб навіть розмова, а лише перші ознаки, так би мовити, натяки на присутність такої розмови викликають щось на кшталт оскоми.

 

Хоча й на цій топтаній стежинці інколи трапляються справжні перли, такі собі іскорки, котрі дещо урізноманітнюють це сіре буденне життя.

 

Наприклад, мигнула новина минулого тижня: Апеляційний суд Києва скасував постанову Кабінету Міністрів України № 20 від 16 січня нинішнього року про обов’язкове дублювання, озвучення або субтитрування українською мовою всіх іноземних фільмів. Ну то нічого, нічого. Звична історія. А ось коли підоспіла реакція публічних осіб, стало набагато цікавіше.

 

Отже (вчитуємося повільно, кожне слово смакуємо), член фракції «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко збирається рекомендувати уряду оскаржити в касаційному порядку рішення Київського апеляційного суду. Пан В’ячеслав поважно аргументує: «вона (тобто постанова. — Д.Д. ) не забороняє жодної іншої мови в кінопрокаті — російської й іншого, але дає можливість українській мові також з’явитися в кінопрокаті». Поки що стримуючись, починаємо ставити риторичні запитання.

 

Цікаво, чи функціонує пам’ять пана В’ячеслава за принципом старого комп’ютера? Ну, тобто, «завис», коли цю фразу говорив. Або ж забув якісь очевидні речі, теж зрозуміло — збій трапився. А може, шановний депутат бере додаткові (бо основні має за місцем роботи) уроки театральної майстерності. І якраз йому дали завдання розіграти етюд «невинна дитинка, що вперше потрапила в політику». Тоді — залік!

 

І хто ж це в уряді буде це, як його… в касаційному порядку? Просто примружте очі і спробуйте на хвилинку уявити. Дмитро Табачник? Та в нього ж спеціалізація трохи інша: не касації, а контрасигнації, а також просто асигнації у значній кількості. Микола Азаров, який до української культури має таке ж відношення, як і до культури загалом? Янукович? Клюєв? Толстоухов?! Або весь регіонально-соціалістичний уряд гуртом?!! Отак от візьмуть і оскаржать… Мовляв, давайте нам фільмів укрмовою та побільше!

 

Сміх, та й годі…

 

Але головний регіт ще попереду.

 

Адже спричинила такий вердикт Апеляційного суду, за повідомленням агенції «Главред», заява Асоціації сприяння розвитку кінематографа в Україні. Мовляв, ще на початку року її президент Михайло Соколов бідкався-побивався: «Документ про субтитрування поставив дистриб’юторів під серйозний економічний удар. Нас зобов’язують у рамках державної програми дублювати фільми українською мовою. Але якщо це державна програма, то мають бути хоча б якісь гроші й від держави. Ми не проти дубляжу. Але ми не можемо зрозуміти, чому ця державна політика — за наш рахунок? У середньому, 100 кінотеатрів України за рік отримують майже 150 мільйонів гривень. Iз цієї суми ми платимо податки, зарплати, прокатну плату. А тепер від нас хочуть ще й 50 мільйонів гривень на рік на дубляж. Ми не в змозі це робити!»

 

Ой, боюся… гигавка почнеться. Від кожного слова… Марк Твен відпочиває, Петросян йде на пенсію (до речі, давно пора)…

 

Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні? І в якій же Україні вони той кінематограф розвивають? Я, мабуть, зовсім від життя відстав, адже з такою пафосною назвою кінематограф у вищезгаданій країні на літеру «У» давно вже повинен квітнути всіма барвами.

 

Так ви, значить, українські у нас? А як же це так виходить, що всі ваші копії поголовно везуть сюди прямо з Москви? І всі вони московськими ж конторами куплені, там таки продубльовані російськими виконавцями (часто-густо надзвичайно паскудно), і в Москві, перш ніж потрапити до нас, уже по тижню-два демонструються? А на світовий ринок напряму вийти, свіжого кіна купити, конкурентів випередити, глядачів здивувати, тобто свої безпосередні дистриб’юторські обов’язки виконати, це як, нічого? Чи теж не в змозі?

 

То про який розвиток ідеться? Про розвиток кіна в Росії, чий ринок таким чином приростає ще й ринком сусідньої держави? Так чим же ви, любі дистриб’ютори, тут займаєтеся? Тим, що героїчно є філіалами російських прокатних компаній, га?

 

Звичайно, не в змозі. Бо нічого і не робите. І не збираєтеся.

 

Гумористи, блін.

Майдан

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3546
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду