Група українських кінематографістів занепокоєна монополізацією державними кіностудіями бюджетів українських фільмів. Про це йдеться в листі кінодіячів до міністра культури Михайла Кулиняка.

Автори листа заявляють про небезпеку нової централізації державної підтримки в галузі кіно в руках державних студій і ймовірне - у такому випадку - нівелювання ролі режисера як ключової фігури кінопроцесу.

Кінематографісти виступають за вільну конкуренцію кіностудії усіх форм власності, за конкуренцію студій за режисера, який є ключовою фігурою кінопроцесу.

Наводимо повний текст листа:

Міністру культури України

пану Кулиняку Михайлові Андрійовичу

Вельмишановний Пане Міністре,

Звернутися до Вас нас змусила небезпека нової централізації державної підтримки у галузі кіно в руках державних студій. І ймовірного - у такому випадку -повного нівелювання ролі режисера як ключової фігури кінопроцесу.

Якщо це трапиться, ситуація в кіногалузі, де останнього часу досягнуто значних проривів, на нашу переконану думку, стагнуватиме й загрожує опинитися на межі катастрофи.

Робимо такий висновок, зокрема, з огляду на те, що далеко не всі директори державних студій є фахівцями у галузі кіновиробництва, й далеко не всі із них можуть розуміти особливості багатоманітної й нерідко суперечливої творчої складової кінопроцесу. Натомість, виходячи зі свого менеджерського світогляду, вони - природно й зрозуміло - ставлять на чільні місця у своїй управлінській практиці суто універсальні виробничі показники, через що мистецькі вартості й завдання послідовно займають місця другорядні. Що є в процесі творення мистецтва нонсенсом. Таким чином усі зусилля державної кінополітики останніх років постають серйозно загроженими.

Той чи той бік конфлікту завжди може наводити свої міркування й апелювати до певної доказової бази. Ми ж пропонуємо звернути увагу на прості факти гучного міжнародного визнання успіхів українського кінематографа останніх сезонів.

Так, «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю для студентського фільму Ігоря Стрембіцького «Подорожні» була б неможливою без позадержавної підтримки одного з приватних телеканалів. «Золота пальмова гілка» того ж  Каннського кінофестивалю для короткометражної стрічки Марини Вроди «Крос» є результатом творчого альянсу з незалежними кіновиробниками. «Срібний леопард» Міжнародного кінофестивалю в Локарно для фільму Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» став результатом приватної кіноініціативи, в якій творча та виробнича складові поєдналися гармонійно. Зрештою, цьогорічний українській претендент на «Оскара», фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКурізьВогонь», створено за державний кошт, але приватною кіностудією. Гадаємо, ці факти переконливі й промовисті. І, так склалося, досі безальтернативні...

Таким чином, ми виступаємо за вільну конкурецію кіностудій усіх форм власності, що, зрештою, гарантується конституційними нормами. Ми виступаємо за конкуренцію студій за Режисера, що той є ключовою фігурою кінопроцесу, здатною забезпечити, спільно з колективом однодумців, високий мистецький результат. У кожнім разі, художня цінність проекту має визначатися у процесі відкритого конкурсного відбору.

Принагідно ж ми виступаємо за спрощення процедури зміни режисером студії-виробника (до підписання державного контракту), аби режисери не опинялися заручниками недобросовісних продюсерів. Також потрібно запровадити механізми санкцій за незабезпечення належних умов праці режисера та невиконання взятих на себе зобов'язань кіновиробниками усіх форм власності.  На жаль, передбачаємо, що - з можливим посиленням впливу держаних студій - ситуація в цьому аспекті не просто погіршиться, а вестиме індустрію до катастрофи.

Усвідомлено й переконливо підкреслюємо: кіностудії усіх форм власності мають конкурувати на рівних за право реалізувати найвдаліший проект.

З повагою,

Марина Врода, кінорежисер, володар «Золотої пальмової гілки» Каннськго фестивалю;

Мирослав Слабошпицький, член Національної спілки кінематографістів України, володар «Срібного леопарда» Міжнародного кінофестивалю у Локарно;

Степан Коваль, член Національної спілки кінематографістів України, володар «Срібного ведмедя» Берлінського міжнародного кінофестивалю;

Валентин Васянович, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Клермон-Феррані;

Максим Васянович, лауреат російської премії «Лавр»;

Олесь Санін, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат Державної премії України ім. Олександра Довженко;

Сергій Михальчук, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні;

Володимир Тихий, член Національної спілки кінематографістів України, призер Міжнародного кінофестивалю у Ганновері;

Володимир Войтенко, член Національної спілки кінематографістів України;

Алік Шпилюк, член Національної спілки кінематографістів України;

Дмитро Томашпольський, член Національної спілки кінематографістів України;

Денис Іванов, директор Одеського міжнародного кінофестивалю;

Олексій Левченко, член Національної спілки кінематографістів України, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченко;

Аксиня Куріна, кінознавець, журналіст, член Національної спілки кінематографістів України.

«Детектор медіа»