Доступна/недоступна публічна інформація

11 Травня 2012
12362
11 Травня 2012
08:36

Доступна/недоступна публічна інформація

12362
Далеко не всі журналісти сьогодні чітко розуміють механізм дії закону, а без стимулювання з боку ЗМІ та громадянського суспільства влада навряд чи готова стати доступнішою — говорять експерти
Доступна/недоступна публічна інформація

9 травня виповнився рік, як вступив у силу Закон України «Про доступ до публічної інформації».

 

У своєму блозі на «Українській правді» керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АПУ Денис ІВАНЕСКО написав: «До річниці дії Закону «Про доступ до публічної інформації» ми провели моніторинг - як він працює на рівні центральних органів виконавчої влади та обласних (міських) державних адміністрацій. До щоденних посадових обов'язків 343 державних службовців входить реалізація закону (ОДА + ЦОВВ). Вони щодня отримують зарплату, щоб відповідати на запити журналістів і громадян, оприлюднювати рішення своїх органів влади. Надано 33 350 відповідей на запити громадян. Це означає, що ці люди отримали від держави інформацію, якої потребували. Можливо, не кожен залишився задоволений відповіддю, але тепер він знає, як цей механізм працює й чим може допомогти».

 

За інформацією Іванеска, найбільше запитань протягом року в українців виникло до Міністерства внутрішніх справ (5539), Міністерства юстиції (2598) та Київської міської державної адміністрації (2415). Разом із тим, протягом року зафіксовано 790 відмов у наданні інформації та 123 позови до суду від невдоволених авторів запитів.

 

Водночас 8 травня активістка руху «Стоп цензурі!» Наталія Соколенко на прес-конференції оприлюднила 10 запитань, на які суспільство упродовж року так і не отримало повноцінних відповідей. Зокрема, як живе Президент України у Межигір'ї; скільки платять народним депутатам України і скільки витрачається на утримання їхніх помічників; чому народні депутати звернулися до Конституційного Суду України, щоб не декларувати витрати за 2011 рік; скільки бюджетних коштів витрачається на реконструкцію будинків високих чиновників у комплексах відпочинку Пуща-Водиця та Конча-Заспа; чому державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» переплатило 330 млн доларів за дві бурові установки; чи існують державні гарантії перед Росією за борги енергетичної компанії ЄЕСУ; як Державна податкова адміністрація працює з фінансово-промисловими групами України?

 

Після прес-конференції журналісти з імпровізованим відром локшини та плакатами в руках «Локшину повертаємо - інформацію вимагаємо» провели акцію під стінами Адміністрації Президента України з вимогою в повному обсязі забезпечити виконання Закону «Про доступ до публічної інформації».

 

«День» поцікавився у директора Інституту Медіа Права Тараса ШЕВЧЕНКА, наскільки дієвим виявився прийнятий закон і чи виконуються чиновниками його норми?

 

- Незважаючи на те, що минув рік із дня набрання законом чинності, влада не зробила всіх необхідних кроків для того, щоб повноцінно його виконувати, - говорить Тарас ШЕЕВЧЕНКО. - Невиконання закону значною мірою стосується роботи веб-сайтів, не виконується положення про 20-денний термін повідомлення про проекти рішень та інших актів до того, як вони ухвалюються. До речі, одним із головних порушників у цьому питанні є Кабінет Міністрів України, який не «вивішує» для ознайомлення свої документи.

 

Разом із тим, є чимало позитивних зрушень. Відчутне більш серйозне ставлення держави до оприлюднення публічної інформації. Відповідно до закону, в кожному відомстві затверджені відповідальні особи, які надають інформацію, відтак, набагато швидше опрацьовуються запити, які до них надходять.

 

На жаль, далеко не всі журналісти сьогодні чітко розуміють, що є предметом Закону «Про доступ до публічної інформації», і, відповідно, ставлять розмиті запитання, а не просять конкретні документи. Якщо просити конкретні документи, то відписки неможливі: їх або надають, або ні. Якщо документи не надаються, необхідно звертатися до суду. Інститут Медіа Права за останні кілька місяців виграв у судах справи щодо доступу до інформації у Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я, а сьогодні (розмова відбулася 8 травня. - Авт. ) - у Міністерства оборони України. Звичайно, й надалі будуть відмови в наданні інформації, але потрібно не опускати руки й відстоювати свої права, зокрема, повторюся, звертаючись до суду. Без зовнішнього стимулювання у цьому питанні з боку журналістів та громадянського суспільства влада наряд чи готова сама ставати доступнішою в інформаційному плані.

 

Вадим Лубчак, «День»

Фото - «День»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Вадим Лубчак, «День»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12362
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду