Щороку під час візиту головного редактора «Дня» до Львова у насиченій програмі Лариси Івшиної є один обов'язковий момент - зустрітися зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка. Цього разу зустріч збіглася в часі з Всеукраїнською науково-практичною конференцією «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення», що проходила у стінах вишу 26-27 квітня. Відтак, головний редактор «Дня» - і водночас член наглядової ради Франкового університету - провела для його студентів та учасників конференції майстер-клас.

Досліджувати і вирішувати проблеми сучасної журналістики на науковому рівні зголосилися 118 учасників не тільки з усієї України, а й із Польщі, Білорусі, Росії й Нідерландів. «Важливо, щоб конференція мала практичне значення. Цьому допоможе обмін досвідом та конкретні пропозиції», - наголосив під час пленарного засідання проректор університету Мар'ян ЛОЗИНСЬКИЙ. Доповідачі презентували свої наукові дослідження в чотирьох секціях: «Українська журналістика: історичний досвід і традиції», «Сучасні аудіовізуальні ЗМІ», «Ключ до розвитку новітньої медіа системи» та «Ціннісно-професійні орієнтири сучасного журналіста». Спектр обраних тем - найрізноманітніший: від діяльності окремих публіцистів, таких як Маріуш Щигел, Тетяна Толстая, Микола Гоголь та Іван Франко, до глобальних проблем медіаосвіти, маніпуляції суспільною свідомістю, мислення свідомих журналістів, журналістської етики й культури. «Теми свідчать про ваше бажання зробити журналістику кращою, об'єктивнішою, людянішою, що нині надзвичайно важко, - звернувся до молодих науковців декан факультету журналістики Михайло ПРИСЯЖНИЙ, - однак наша журналістська місія - все життя вчитися й доходити висновків, застосовуючи різні методи».

Невипадково саме у Львівському університеті активно досліджують публіцистику «Дня». Тут щоп'ятниці студенти регулярно аналізують і обговорюють тижневий номер газети, й вони взяли собі за звичку презентувати результати своєї праці головному редактору видання. Не стала винятком й остання зустріч. Молодь розмірковувала про соціальну журналістику в газеті, про висвітлення релігійної тематики, про молодіжний вектор і формування національного міфу. (Зокрема, Юлія Тунік-Чорна виступила з доповіддю «Соціальна журналістика: проблеми та способи подачі матеріалу (на прикладі газети «День»)», Анна Свентах - з доповіддю «Ближче до культури або роль якісних ЗМІ у пропаганді культурного розвитку України», Ірина Лазуркевич, Ірина Матвіїшин - «Характер і особливості висвітлення релігійної тематики у газеті «День», Ярослава Тимощук - «День» культурний» як каталізатор культурного прогресу»).

Цікаво, що зустріч із «Днем» об'єднала львівських та острозьких студентів: із дослідженнями виступили також першокурсниці Національного університету «Острозька академія» спеціальності «Журналістика», які приїхали до Львова спеціально на майстер-клас Лариси Івшиної, - Ольга Гуртовенко «Молодіжний вектор крізь призму матеріалів газети «День» та Леся Хом'як «Формування національного міфу на шпальтах газети «День». Читачі «Дня» можуть помітити у цьому відголос традицій Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді - і матимуть рацію. Адже ідейний простір «Дня» згуртовував і продовжує гуртувати навколо себе молодь із спільним смисловим світобаченням.

- Для мене було великою честю представляти свою доповідь перед аудиторією у складі Лариси Олексіївни та студентів Львівського національного університету імені Івана Франка, - зазначила студентка Острозької академії Леся ХОМ'ЯК. - На мою думку, конференція відбулася вдало, адже порушувалися цікаві теми, на які раніше не так інтенсивно зверталася увага. Спілкування з головним редактором газети «День» дещо відрізнялося від того, як воно відбувається в академії, але водночас мало свою родзинку.

Прикметно, що студенти приділяють багато уваги дослідженню нових медіа та роботі з ними. Про необхідність вивчення нових інструментів і технологій говорила й Лариса Івшина, яка відразу ж поставила присутнім в аудиторії гостре, але дуже важливе запитання: «Я думаю про ваше велике захоплення Інтернетом, соціальними мережами, але ми повинні зрозуміти, чи є в нас Людина, яка здатна заповнити собою Інтернет і соціальні мережі, і хто буде нею керувати?» Звісно, питання риторичне, однак відповідь на нього кожен шукає в собі: чи може він запропонувати читачеві якісний контент незалежно від засобу його донесення - традиційного чи нового? «Ми маємо впорядкувати свій Український Всесвіт й освоювати Інтернет, освоювати соціальні мережі, точно розуміючи, що ми туди хочемо принести», - сказала Лариса ІВШИНА. Зрозуміло, без концептуалізації журналістики не обійтися. Про це говорив і професор кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Йосип ЛОСЬ, який переконаний, що без «представників вищої ліги журналістики» вона просто перетвориться в кіч.

Жодна зустріч редактора зі студентами не проходить без діалогу. І хоча брак часу - а він відчувається на кожній такій зустрічі - не дав змоги поставити всі запитання, деякі підняті проблеми вдалося обговорити. Професор факультету журналістики Олександра Сербенська запитала у Лариси Івшиної, чи було легко увійти в журналістику й утвердитися у ній? Головний редактор «Дня», крім розповіді про свою родину, яка значною мірою вплинула на її формування як особистості, згадала і своїх друзів та колег-журналістів, які вважали себе «людьми мира». «А я говорила їм, що перш ніж бути людьми світу, треба стати українцями! Цей процес - незавершений, тому я намагаюся розвиватися разом зі своїми читачами. Я не завжди була такою, як зараз, не усвідомлювала всієї масштабності роботи, яку необхідно зробити, але мене вела інтуїція, бо я знала живу Україну, розумну й шляхетну», - зазначила Лариса ІВШИНА.

Найбільш цікавими виявилися запитання колег із Острога. Студентка Острозької академії Ірина Брох поцікавилася, як подолати «лінощі інтернет-простору», врятувавши автентичну журналістику? «Лінощі - рушій прогресу, бо люди завжди щось придумують, аби нічого не робити, - пожартувала головний редактор «Дня». - А якщо серйозно, то через кілька десятиліть газета буде справою обраних, а Інтернет стане схожим на Макдональдс. Звісно, ви не любите харчуватися фаст-фудом. Тому завжди запитуйте себе, чим ви годуєте свою голову?!»

Завершився майстер-клас запитанням про те, чи здатні українські журналісти засвоїти свободу? «Ми не вибираємо всієї свободи, яка у нас є, і не освоюємо її», - відповіла Лариса Івшина. Окрім того, головний редактор зазначила, що сьогодні нам необхідно повернути «культ розуму» й наситити інформаційний простір «свіжим інтелектом».

ВРАЖЕННЯ

Тетяна ХОМЕНКО, доцент кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- Натхнення в душі породжується з подиву і змушує її творити, відкриваючись до світу. Вміння дивуватися й подивовувати інших притаманне журналістам, які не колажують дійсність пазлами новин «сьогодні - на сьогодні», а вдумливо й наполегливо, слово до слова, мережать світ тією інформацією, яка й дає справжнє знання про світ - про історію, культуру, про людину, яка поряд із тобою мовчить. Мабуть, газета підходить для цього якнайкраще, бо читання змушує до мислення. «День» до цього навіть не змушує, а запрошує, стаючи мудрим і розважливим співбесідником. Спільно з цим часописом ми вправно додаємо штрихи до портрету нашої доби, заглиблюємося в давню концепцію дня як циклічної моделі життя: озираємося на день, який прожили, очікуємо на день прийдешній. Так доходимо до розуміння того, що, як казав Сенека, день - це крок життя. А кожен крок має бути кроком зваженим, вивіреним, несхибним. Це й є своєрідний філософський ключ «Дня», яким часопис відкриває для нас світ, а нас для світу. Крок за кроком, «День» у день...

Студенти факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка та їхні колеги з Острозької академії долучаються до такого відкриття не вперше. Таємниці журналістського мислення - це те, що вони прагнуть розгадати й осягнути. У висвітленні головного редактора «Дня» Лариси Івшиної все видається напрочуд простим. Але згодом всі розуміють, що за цією простотою - виснажлива праця й передовсім не для спокусливого самоуславлення, а задля відповідального й наполегливого формування в українському соціумі ідеї україноцентризму, виховання мислячої нації, вдумливо і без галасливих гасел. Знову таки - крок за кроком.

Ольга КВАСНИЦЯ, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- Візит головного редактора газети «День» Лариси Івшиної до Львова, з одного боку, уже став традиційним, а з іншого - щоразу новим. Новим у сенсі ідей, ініціатив, проектів і, щонайважливіше, результатів. Згадати бодай нещодавні ініціативи «Дня»: дискусію «Новий порядок денний: опозиція - суспільству»; круглі столи «Герцен та українська свобода», «Інтелектуальна спадщина української еміграції». Сьогодні - це проект «Самоосвіта online» та майстер-клас для студентів-журналістів у рамках конференції «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення».

Власне, якщо говорити про саму газету «День», про її концепцію, то це той рідкісний випадок, коли видання задає порядок денний суспільству на тлі морального оніміння журналістики. Це не тільки аналіз подій, це рефлексія, генерування нового змісту, це власна моральна та громадянська позиція, це чіткі координати україноцентризму з проекцією на модернізацію через освіту, про що свідчать проект «Україна Incognita» та серія видань Бібліотеки газети «День» із дуже влучним означенням «додаток до українського паспорта». Невипадково Лариса Івшина розпочала свій виступ із розмови про інтелектуальну карту України і про потребу великої армії місіонерів знання, адже сьогодні війни ведуться не лише за нафту і газ, сьогодні боротьба ведеться за минуле, а отже - за майбутнє! І його матиме тільки той, хто не втратить свого історичного шансу. А для цього, без сумніву, потрібні знання і чин! Чин говорити правду, що й складає квінтесенцію журналістської праці.

У цьому контексті з боку головного редактора «Дня» дуже влучною була інтерпретація поняття «балансу» в журналістиці, яке інтенсивно практикується в українських ЗМІ, однак за яким стоїть не спільний пошук розв'язання тієї чи іншої суспільної проблеми, а банальні рейтинги, які у підсумку не будують, а руйнують державу та її інформаційний простір. Як зазначила Лариса Івшина, «наразі ми не маємо своєї інформаційної держави, її нам ще слід збудувати».

Щодо оцінки студентської конференції «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення», то передусім варто зазначити соборний дух студентства. Особливо приємне враження справили доповіді представників Острога. І характерним є те, що газета «День» стала джерельною базою наукового аналізу в різних площинах: культурологічній, релігійній, лінгвістичній. «День» справді об'єднує. Ба більше, ризикну умовно означити новий тип людини, який формує видання, - ЛЮДИНА ГАЗЕТИ «День».

Андрій МЕЛЬНИК, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- Cвого часу Віктор Гюго, пишучи про завдання театру, зауважував, що він ніколи не має пропонувати масам видовища, яке не було б ідеєю. На його думку, театр повинен перетворювати думку у хліб суспільства. Бачимо тут явний перегук із відомою давньоримською приказкою. Якщо слово «театр» у цих міркуваннях замінити на «газети» чи «ЗМІ», то матимемо чіткий і зрозумілий орієнтир для сучасних мас-медіа. Газета - це не площа, яку заповнюють хаотичні повідомлення, це простір думки і діалогу. Щоб відповідати цьому ідеалу, газета має виховувати свого читача і піднімати його до свого рівня. «День» - приклад такого видання, яке шукає читача з активною позицією. Не випадково це одна із небагатьох газет, яка має постійну рубрику «Пошта», куди пишуть реальні люди, не ховаючись за віртуальними нік-неймами.

Узагалі, пошук чогось нового був зрозумілим у часи, коли люди відчували нестачу інформації. Тепер, коли ми живемо в умовах інформаційного перенасичення, пошук набуває набагато більшого значення. Якщо раніше люди шукали невідомого, то тепер варто знайти головне. Про це, зокрема, йшлося на зустрічі з Ларисою Івшиною. Кількість висловлених під час спілкування ідей, емоційний заряд і позитивне налаштування заслуговують особливої уваги. Але найбільше тішить небайдужість молодих людей, які співпрацюють з «Днем», їхній ентузіазм і небанальне бачення журналістики. Колись мудреці з гумором писали про дивну близькість молодості й мудрості, і в цьому, на мій погляд, є рація. Молодість не дає мудрості замкнутись у собі, вона сприяє її поширенню. Можливо, це парадоксально, але факт. І «День» цьому неабияк сприяє.

Iван ПИКУС, студент IV курсу факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- Наукові конференції - це добра нагода налагодити діалог між викладачами, студентами і журналістами-практиками, це один зі способів приймати виклики, перед якими опиняється сьогоднішня журналістика. Як підсумок, кожен з нас виробляє свою систему координат, від якої залежить наш майбутній шлях у журналістиці. Головний редактор «Дня» на зустрічі зі студентами наголошувала на тому, що журналістам треба починати робити своїх читачів добрішими. Я б додав, що журналістам самим треба виробляти власний імунітет до зла, яке, безумовно, існує у вирі інформації і ламає, передусім, молодих журналістів. На цій конференції було проголошено ще одну важливу тезу - журналіст повинен мати відвагу говорити правду. Шлях, який ми самі обрали, вимагає повної самопожертви: не можна просто кидати власні матеріали в інформаційну систему, а мусимо переживати і осмислювати кожнісіньке слово. Ми потребуємо солідарності в журналістських колах, що важко здійснити тоді, коли кожен служить своїй правді.

Технічний прогрес, з одного боку, полегшує шлях інформації до читача, а з іншого - виникає небезпека, що ми багато знатимемо, але мало думатимемо. Утім, цих процесів не варто боятися, а якомога глибше вивчати й аналізувати.

Юлія ТУНIК-ЧОРНА, студентка V курсу факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- Під час зустрічі Лариса Олексіївна влучно зауважила про щотижневий «ритуал» студентів та викладачів факультету журналістики - аналізувати газету «День». Навіть більше - на авторів видання та їхні думки посилаються лектори, а деякі з публікацій на окремих предметах є обов'язковими для опрацювання. Та цього разу було справді особливе обговорення, не позаочі, а тет-а-тет, хай навіть і в переповненій студентами та викладачами аудиторії: ми говорили про «День» із головним редактором газети. Про побачене і зауважене, про акценти і тенденції. Під час майстер-класу сподобалася фраза Лариси Олексіївни про те, що наші журналістські слова - конвертовані (у контексті конвергентних медіа). Бо варто вміло й правильно використовувати усі свої можливості. Присутні у залі, мабуть, надовго запам'ятають пораду насичувати своє життя лише могутніми завданнями - тоді всі інші здаватимуться набагато легшими. Такий формат спілкування насичує кожного, навіть пасивного учасника. І саме так формуються все нові й нові свіжі інтелекти. Як випускниці залишається лише порадити молодшим колегам не ігнорувати такі зустрічі, бути активними і цікавитися кожним «Днем».

Ярослава ТИМОЩУК, студентка V курсу факультету журналістики ЛНУ ім. I. Франка:

- «XXI сторіччя у світі домінуватиме жінка». У слушності цього твердження, почутого на лекціях професора Йосипа Дмитровича Лося, переконалася, зокрема, і на зустрічі з Ларисою Олексіївною. Суспільні реалії вимагають від жінки колосальної праці й зусиль. Я також маю бажання силою свого журналістського слова змінювати світ на краще, а після зустрічей із «Днем» така мотивація підсилюється. Підтримую тезу Лариси Олексіївни про те, що друкований засіб масової інформації не втратить своїх позицій перед його онлайн-відповідником. Натомість він набуде відтінку елітарності. У вранішньому читанні паперової газети є особливий аристократизм та естетика. Це також і прояв культури споживання, усвідомленість того, що за інформацію слід платити. Я не вірю у смерть паперових ЗМІ: що активніше відбувається інтеграція медіа у мережу, то більше насолоди отримуєш від доторку до паперу. Інтернетизація ставить перед паперовою газетою нові виклики: робота зі словом передбачає ще більшу ѓрунтовність та широту мислення. І паперова версія «Дня» є одним із таких трендів розумного. Починати свій день із «Дня» - ознака ерудованості та гарного смаку. До речі, у київському метрополітені читають більше, ніж у будь-якій європейській столиці. Тобто ми в тренді.

Христина Бондарєва, Софія Кочмар, Юліана Лавриш, Літня школа журналістики «Дня», фото Юрія Гаркавка, «День»

Фото - «День»