Правозахисники: напади і цензура заважають працювати українським журналістам
Міжнародні правозахисники критикують Україну за неспроможність завершити справу вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе та за погіршення атмосфери безкарності. У світі професія журналіста залишається серед найбільш небезпечних - 46 журналістів загинуло торік, працюючи над редакційним завданням. Найбільш небезпечною країною для репортерів у звіті Комітету захисту журналістів називають Пакистан.
Репортер газети «Новини Ісламабада» Умар Чіма розповідає історію, яка може звучати знайомо для українців.
«Коли вони посадили мене у машину, вони зав'язали мені очі, закули в наручники, відібрали мої окуляри, гаманець, телефон. Мене завезли у невідоме місце. До мене підійшли невідомих четверо, чи п'ятеро чоловіків, мене роздягнули до гола, змусили лягти долілиць і били хвилин 25-30», - розповідає Умар Чіма.
Викрадачі протримали його близько семи годин. Умару пощастило - його залишили живим, хоча і викинули напівживого у ста кілометрах від міста. На прощання журналістові сказали, що це все було йому за те, що пише статті проти уряду, і якщо він буде продовжувати, то на нього чекають ще гірші наслідки. З цього Умар Чіма зрозумів, що люди, які ледь не вбили його, належали до спецслужб.
За даними звіту «Напади на пресу в 2011 році», Пакистан вийшов на перше місце серед країн, де найнебезпечніше працювати журналістом. Минулого року там загинуло 7 журналістів. Друге місце поділили Лівія та Ірак, де загинуло по п'ять журналістів. У Комітеті захисту журналістів говорять, що 15 репортерів загинули під час висвітлення «арабської весни», протестів, які прокотилися багатьма арабськими країнами на початку минулого року. У 2011 рекордну кількість журналістів було ув'язнено, найбільше в Ірані.
Крім того, в Україні не розкрито зникнення журналіста Василя Климентьєва, а його колеги і далі потерпають від погроз, фізичних нападів та цензури.
Марія Щур, «Радіо свобода»
Фото - «Радіо свобода»