Центр візуальної культури: закриття виставки «Українське тіло» - акт цензури
Експозицію закрили за рішенням президента НаУКМА, який назвав її «лайном»
Центру візуальної культури НаУКМА не згодний із закриттям виставки «Українське тіло» та вважає це рішення «неприпустимим актом цензури». Про це йдеться в зверненні Центру.
Колективна виставка «Українське тіло» мала проходити у приміщенні Центру візуальної культури НаУКМА з 7-го по 28-ме лютого. Її учасниками виступили Анатолій Бєлов, Артур Бєлозьоров, Євгенія Бєлорусець, Оксана Брюховецька, Олександр Володарський, Вова Воротньов, Нікіта Кадан, Володимир Кузнєцов, Саша Курмаз, Любов Малікова, Іван Мельничук, Лада Наконечна, Макс Побережський, Микола Рідний, Володимир Сай, Олексій Салманов та Добриня Іванов, Євген Самборський.
Куратори виставки, Оксана Брюховецька, Сергій Климко та Леся Кульчинська, відібрали їхні відверті роботи, аби подати як «погляд на український соціум як на матеріальне, культурне, інформаційне, ідеологічне, естетичне середовище існування тіла, осмислення тілесного досвіду проживання у ньому».
10 лютого виставку було закрито за рішенням президента НаУКМА Сергія Квіта. «Сергій Квіт пояснив свої дії таким чином: "Це не виставка, а лайно"», - кажуть автори звернення із Центру візуальної культури.
Такі дії вони вважають неприпустимими: «Подібними діями, які ми розцінюємо як неприпустимий акт цензури, з публічної дискусії цілеспрямовано витісняється цілий спектр важливої соціальної та політичної проблематики, унеможливлюючи її критичний розгляд».
Автори звернення оголосили збір підписів на знак протесту проти художньої цензури в стінах НаУКМА на вимогу повторного відкриття виставки «Українське тіло».
У свою чергу, Сергій Квіт опублікував у Facebook власний розширений коментар, у якому огрунтовує своє рішення та зпрошує до дискусії журналістів.
«У Києво-Могилянській академії немає цензури, оскільки все будується на довірі один до одного, - зазначає президент НаУКМА. - Виставка "Українське тіло" являє собою той виняток, який в усьому світі пов'язаний із ставленням до так званих патогенних текстів (які містять насамперед порнографію і насильство). Головна складність таких дискусій, в яких фігурує звинувачення у цензурі, полягає у визначенні, що саме можна вважати порнографією. Оскільки саме по собі ставлення до порно є однозначно негативним».
Виставку «Українське тіло» Сергій Квіт назвав ствердженням права на порнографію, а також пропозицією розрізненого набору порнографічних зображень. «На мою думку, така мета не може реалізовуватися в університеті, в якому, до того ж, навчаються неповнолітні. Порнографія має певний попит, але узвичаєна на Заході законодавча практика спрямована на її "адресне" споживання. Пропаганда такого роду права взагалі не може вважатися нормою», - зазначив пан Квіт.
Він пообіцяв організувати спеціальний показ виставки для журналістів, проінформувати про який доручив прес-центру НаУКМА.
«Ситуація справді дискусійна. Тому, на мою думку, організатори виставки "Українське тіло" мали б розмістити всі зображення експозиції на своїх вебсайтах. Включно з тими, які вони самі вилучили як дуже "сміливі"», - зазначив Сергій Квіт.
При цьому президент НаУКМА не зазначив, чому оцінювати роботи учасників та рівень їх порнографічності мають журналісти, а не експерти зі сфери сучасного мистецтва.
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
