Директор Інституту медіа права* (ІМП) Тарас Шевченко вважає, що в Україні неможливо виграти жодну справу щодо доступу до публічної інформації, якщо вона зачіпає інтереси високопосадовців. Про це він сказав сьогодні, 27 січня, під час прес-конференції.

За його словами, найкраще це ілюструє справа за позовом Сергія Лещенка до Вишгородської районної державної адміністрації через відмову надати інформацію про ціну, за яку Віктор Янукович викупив у 2010 році ділянку в «Межигір'ї».

«Суд, виносячи рішення на користь районної адміністрації, робить на п'ять сторінок аналіз про приватне життя президента та про те, що ці відносини (купівлі-продажу) захищені земельним законодавством, рекомендаціями Ради Європи. І жодним словом не згадує ключову норму закону, яка прямо говорить, що ця інформація не може бути закритою. Перейшла земля з державної власності у приватну - і не має значення, мова йде про президента чи іншого громадянина, - ця інформація має бути відкрита. Бо це суспільно значима інформація», - наголосив Тарас Шевченко.

Аналогічна справа на сьогодні розглядається за позовом ІМП, якому Міністерство юстиції відмовило в наданні інформації про штатний розпис одного структурного підрозділу, аргументуючи це конфіденційністю інформації, оскільки там вказані ставки співробітників.

Тарас Шевченко нагадав, що одне з ключових положень закону «Про доступ до публічної інформації» полягає в тому, що не може обмежуватися доступ до інформації про розпорядження державним і комунальним майном і про виділення бюджетних коштів. У тому числі не можуть приховуватися прізвища й імена та копії відповідних документів.

На думку Тараса Шевченка, рішення Конституційного Суду від 24 січня зашкодить отриманню такої інформації. Нагадаємо, КС за поданням Жашківської районної ради встановив, що збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в особисте і сімейне життя і допускається винятково у випадках, визначених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

«Рішення Конституційного Суду означає й те, що сьогоднішня прес-конференція і мій виступ є конфіденційним. Теоретично я можу звернутись у прокуратуру і вимагати порушення кримінальної справи за розповсюдження конфіденційної інформації про нас, бо ЗМІ написали про прес-конференцію. Адже логіка така: що б ви не дізналися про людину - це може бути підставою для оголошення кримінальної справи», - зазначив він.

Масово таким чином рішення Конституційного Суду не застосовуватимуть, додав пан Шевченко, однак в окремих випадках воно даватиме підстави нехтувати законом «Про доступ до публічної інформації».

Тепер ІМП планує подавати запити до Конституційного Суду та до Жашківської райради, щоб отримати саме подання райради та висновки експертів. Однак пан Шевченко не впевнений в отриманні цих документів, оскільки вважає Конституційний Суд одним з найбільш закритих органів.

Наприклад, минулого року ІМП хотів отримати експертні висновки, які Конституційний Суд поклав в основу при розгляді справи про правомірність нової парламентської коаліції. Однак суд відмовив, зазначивши, що доступ до матеріалів справи мають тільки сторони. У вересні 2011 року ІМП оскаржив цю відмову в Європейському суді з прав людини.

Керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента Денис Іванеско не вважає, що згадане рішення Коснитуційного Суду звужує можливості громадян на отримання публічної інформації.

«Воно (рішення - ТК) безпосередньо не стосується доступу до публічної інформації, адже публічна інформація - це інформація, створена органами державної влади в процесі своєї діяльності. Держава платить гроші чиновникам, вони створюють цю інформацію, і ми її відкриваємо. А рішення Конституційного Суду стосується права на приватність. А ця інформація не створюється органами державної влади і, відповідно, не має відношення до закону», - зазначив Денис Іванеско.

За його словами, як до, так і після цього рішення громадяни можуть отримувати інформацію в органів державної влади.

Нагадаємо, закон «Про доступ до публічної інформації» вступив у силу 9 травня 2011 року.

*На прохання згаданої юридичної особи редакція «Детектор медіа» зберігає написання її назви, зафіксоване у документах про юридичну реєстрацію (незважаючи на правила українського правопису).

«Детектор медіа»