Конституційний Суд України не сказав нічого нового своїм рішенням про конфіденційну інформацію. Таку думку в коментарі «Детектор медіа» висловив юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

«Кожному юристу й до цього було зрозуміло, що інформація про особисте й сімейне життя зазвичай є інформацією з обмеженим доступом, а якісь маніпуляції з нею без згоди особи є втручанням у сферу її приватності, але існують три винятки, коли воно дозволяється (в інтересах нацбезпеки, економдобробуту й прав людини)», - каже пан Головенко.

За його словами, формально рішення КСУ не може створювати нових норм законодавства, хоча практика може змінитися: особи, які хочуть позбутися уваги журналістів, можуть почати аргументувати свої вимоги цим рішенням. «Результат залежатиме від того, хто "потрапив під приціл" журналістів», - зауважує медіаюрист.

На запитання, чи зможуть журналісти поширювати інформацію про публічних осіб, наприклад, про зірок шоу-бізнесу та членів їхніх родин та про посадовців і політиків і членів їхніх родин, Роман Головенко зазначив: «Щодо зірок шоу-бізнесу, то зменшення уваги журналістів до них було б обґрунтованим (але питання чи вони самі хочуть цього), бо в поширенні інформації про їхнє приватне життя як правило нема суспільного інтересу. Щодо політиків - інша справа, дуже часто такий інтерес може підпадати саме під три вищеперелічені винятки, коли втручання в приватність Конституцією допускається».

«У мотивувальній частині рішення КСУ (і беручи до уваги його попередню практику) простежується тенденція намагання більше захистити приватну сферу членів сімей публічних осіб, може навіть надмірно, але в резолютивній частині це не відобразилося», - додав Роман Головенко.

Він також наголосив, що відповідальність за протиправне поширення конфіденційної інформації не змінилася. Нагадаємо, що стаття 182 Кримінального кодексу «Порушення недоторканності приватного життя» за незаконне збирання, зберігання, використання, нищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації передбачає штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Як писала «Детектор медіа», Конституційний Суд встановив, що збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в особисте і сімейне життя і допускається винятково у випадках, визначених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

Також КС визначив, яка інформація є конфіденційною. Це інформація про особисте і сімейне життя людини, тобто «будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини тощо, пов'язані з людиною і членами її родини, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення людиною, яка обіймаю посаду, пов'язану з виконанням функцій держави чи органу місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень».

«Детектор медіа»