Мельниченко готовий приїхати в Україну для свідчень у справі Гонгадзе

24 Грудня 2011
24647
24 Грудня 2011
17:00

Мельниченко готовий приїхати в Україну для свідчень у справі Гонгадзе

24647
Микола Мельниченко готовий приїхати в Україну, щоб дати свідчення у справі загибелі Георгія Гонгадзе, заявив колишній майор Управління державної охорони колишнього Президента України Леоніда Кучми в інтерв’ю Радіо Свобода. Однак він додав, що досі не дістав гарантій своєї безпеки від Генеральної прокуратури України, тому вкотре свій приїзд відклав. Микола Мельниченко вважає, що недавнє судове рішення про закриття кримінальної справи проти колишнього Президента Леоніда Кучми, якого підозрювали у можливій причетності до вбивства журналіста у 2000 році, ослаблює чинного керівника держави Віктора Януковича.
Мельниченко готовий приїхати в Україну для свідчень у справі Гонгадзе
Микола Мельниченко вже понад 10 років живе поза кордоном України у статусі політичного біженця, у 2001 році він дістав політичний притулок у Сполучених Штатах Америки.
 
– Що вас привело до Праги?
​–У мене є бажання зустрітись із рядом опозиційних політиків України для того, щоб скоординувати подальші дії й єдиним ударом наносити удари проти української мафії, української влади, яка узурпувала владу й цинічно, нахабно знущається з простих людей і з самої держави України.
 
– Відповідаючи на запитання, Ви сказали «українська мафія» і «українська влада». Ви ототожнюєте ці поняття?
– На превеликий жаль, зараз, як, мабуть, і раніше, як і за Кучми, при владі в Україні мафія, тобто ті люди, які цинічно й нахабно грабували Україну, які займались політичними вбивствами в Україні. На превеликий жаль, вони і сьогодні є при владі.
 
– Скажіть, будь ласка, якщо Генеральна прокуратура України надасть Вам гарантії безпеки, чи ви приїдете в Україну?
– Генеральна прокуратура України не надала мені гарантій безпеки. Я маю політичний притулок у Сполучених Штатах Америка і мені потрібно було для того, щоб я приїхав в Україну, дві речі. Перше: щоб український уряд в особі Генеральної прокуратури України сказав: «Так, пан Мельниченко потрібен на Україні для проведення слідчих дій чи арешту, будь ласка», – тобто що вони мене потребують. Це перше, і друге, це те, що вони забезпечать мені збереження життя. Ні одна, ні друга умови не виконані. Значить, вони не дають гарантії того, що я буду живий в Україні. Тому на даному етапі я не бачу сенсу летіти в Україну.
 
Бачу все ж сенс у тому, щоб зробити справу – зробити повністю розшифровку записів, які в мене є, описати їх, щоб це був колективний труд. Щоб люди могли, і не тільки в Україні, а й у Європі, у світі побачити, наприклад, візьмемо по алфавіту: А – Азаров, які злочини скоїла ця людина, конкретно їх перерахувати, які негативні наслідки вона принесла для держави, в тому числі, проти яких персонально людей цією людиною були скоєні злочини, проти яких фірм були скоєні злочини, щоб зробити опис.
 
Також я хочу довести до логічного завершення справу – написання документальної книжки про те, як я записував, чому я записував, повністю все, щоб можна було розкласти, хто мені допомагав. Наприклад, коли і чому Кучма дав 2 мільйони доларів мені, при яких це було обставинах, які були домовленості, які були гарантії. Я відкриваю всі ці лаштунки для того, щоб суспільство про це могло знати. Потім, безперечно я приїду, бо якщо я зараз приїду в Україну, мене тупо, цинічно закриють, потім буде запущений механізм геббельсівської пропаганди через ті самі телеканали ІСТV, СТБ, Інтер та інші, людей будуть вкотре дурити, а мені протиставити не буде що. А так принаймні буде протиставлена моя історія й історія пограбування України 1998-1999, 2000 роках. І ті люди, які були при владі, і хто є при владі.
 
– В разі, якщо Ви матимете гарантії безпеки від української прокуратури, Ви готові свідчити у справі Гонгадзе?
– Немає зараз справи Гонгадзе. Зрозумійте, те що відбулося в цинічному Печерському суді, коли Печерський суд ухвалив рішення, що нібито проти Кучми була незаконно порушена кримінальна справа і нібито завтра Генеральний прокурор обіцяє, що буде подана апеляція на це рішення Печерського суду, що закрили кримінальну справу проти Кучми, вкотре я можу говорити, що це роблять не тільки з українців, але й з усього світу дурнів. Я можу абсолютно стверджувати  те, що є змова між керівником Генеральної прокуратури України і Кучмою про те, що ця справа буде закрита, і я не здивуюсь, якщо дізнаюсь, що Генеральний прокурор Пшонка отримав за це десятки мільйонів доларів.
 
– Коли Ви зараз говорите про змову, Ви маєте докази, щоб стверджувати, що це так справді є?
– Візьмімо відкриті факти. Адвокати Кучми –  маленькі люди, зрозумійте, вони виконують те, що їм скажуть зверху. 16 листопада вони подали скаргу в Печерський суд на саму постанову про порушення кримінальної справи проти Кучми. Але по закону вони не мали права цього робити, тому що уже кримінальна справи проти Кучми досліджена і вона має бути передана в суд і розглядатися в суді по суті. Це чітко прописане в Кримінальному кодексі. І про це мої адвокати, і я публічно говорили. Тому я говорю, що ця справа не може розглядатися в Печерському суді, тому що справа проти Кучми закінчена.
 
А що відбувається далі – дивіться: 21 листопада, саме тоді, коли Рената Кузьміна немає в Україні, він тоді якраз доповідав у Страсбурзі по справі Тимошенко, по інших справах, дивним чином що відбувається: якась невідома сила дає вказівку і кримінальна справа проти Кучми відновлюється. Це нонсенс. Хто міг дати вказівку слідчому поновити справу Кучми, коли немає Рената Кузьміна – першого заступника Генерального прокурора? Авжеж, сам особисто Генеральний прокурор.
 
Якщо б не було поновлене це слідство, то взагалі жодних правових підстав у адвокатів Кучми не було. А так вони розробили все: відбулася змова між керівником Генеральної прокуратури України безпосередньо Пшонкою і Кучмою. І зараз із нас роблять ідіотів і йолопів про те, що буде кримінальна справа проти Кучми. Забудьте, нічого не буде до того часу, поки керівником є Пшонка (Генеральна прокуратура 20 грудня оскаржила судове рішення про закриття кримінальної справи проти Леоніда Кучми – ред.).
 
– Леонід Кучма в одному з останніх інтерв’ю сказав, що він наполягає на поверненні до справи для того, щоб зняти підозри з нього і з репутації країни. Якщо Леонід Кучма так наполягає, то чи не здається Вам, що в нього можуть бути докази своєї «невини»?
– Якби в нього були докази своєї «невини», він би так нахабно і цинічно не знущався б над Україною, він би пішов у відкритий суд, де його звинувачують у вбивстві Гонгадзе, і в суді би це доводив. А так він кричить, що записи Мельниченка фальшовані. Тоді чому в такому випадку ти боїшся, щоб вони були використані як доказ в суді? Тоді давай, будь ласка, нехай суд дослідить, а ти даси свідчення, шановний президенте мафії, де саме монтовані, які саме слова монтовані, які звуки монтовані, під присягою даси ці свідчення. І потім, щоб Мельниченка також допитали, де монтовано, що не монтовано. А він же цього уникає, розумієте? Там же чітко встановлено, що записи є автентичними, що вони не монтовані й що там є голос Кучми.
 
Знаєте, такого нахабства, як у Кучми, дуже тяжко знайти. Тяжко знайти людину, яка так нахабно обікрала…, а потім цинічно ґвалтувала суди і потім кричала, що вона зацікавлена в тому, щоб була встановлена істина в цій справі. На що він б’є? На те, що потрібно дізнатись, хто ж усе таки убив Гонгадзе. Та люди, добрі, якщо Кучма з’їхав з розуму, то невже він думає, що вся Україна і весь світ з’їхали з розуму? Вбили Гонгадзе міліціонери, три міліціонери сидять, четвертий генерал, який особисто відрізав голову, – Пукач, він чітко дає вказівку, що він відрізав голову за вказівкою того самого Литвина і Кравченка, що було узгоджено з Кучмою. Що тоді виходить? Хто керував Кравченком, хто керував Литвином? Може, Кучма хоче довести, що країною керував Мельниченко і що Мельниченко дав вказівку Кучмі та Литвину, та Деркачу, щоб вони зробили щось поганого Гонгадзе? То, мабуть, він цього хоче, щоб такий маразм був в Україні.
 
– Хочу процитувати слова з одного з останніх Ваших інтерв’ю, що «Кучма в цій справі переміг Януковича, що єдиний, хто програв, це особисто Янукович». Чому Ви так вважаєте?
– Тому що Україна в даному випадку виграла в стратегічній перспективі. Українці побачили, що з цією владою, з цією бандою, хто при владі, ми не можемо розраховувати на якийсь справедливий суд, що ми не можемо розраховувати на гаранта Конституції України, що в нас немає Генерального прокурора, який захищає Конституцію, який захищає закон.
 
У нас є одна єдина банда і уособлення цієї банди у простих людей, і в політологів, політиків усього світу – це Янукович. Розумієте? І всі зараз будуть на нього дивитися і говорити: ось це головний бандит, який захищає бандитів. І яким би Янукович у принципі не був, весь негатив буде іти особисто на нього. І особисто Янукович у даному випадку програв. Я не знаю, він свідомо, чи несвідомо пішов на те, щоб проти Кучми була припинена кримінальна справа.
 
Але якщо пішов він на це свідомо, значить, Януковича могли або купити, або залякати. Але вибачайте, мені й українцям такий Президент, якого може купити Кучма, або залякати Кучма, непотрібен. Або друге, про що це може говорити: що Янукович був не в курсі того, що Генеральний прокурор коїть. Але вибачай, будь ласка, якщо ти не в курсі, що коїть Генеральний прокурор, тоді який ти Президент? Адже Генеральний прокурор підпорядковується особисто тобі.
 
Продовжуючи тему – Україна та українці не програли. Українцям цей нахабний плювок в обличчя, який зробила українська влада і зі справою Тимошенко, і зі справою Кучми, кинув виклик. Він полягає ось у чому: ви, бидло, український народ, та наплювати нам, владі, на нас, хто ви такі! Ми будемо робити те, що вважаємо за потрібне. Ми вирішили Тимошенко посадити, ми її й посадимо. Ми вирішили, що Кучму не будемо чіпати, бо він наш, бо він з нами грабував…, він наш, ви це розумієте, чи ні? Це я перекладаю ті слова, які лунають серед вищого керівництва України.
 
– Маєте на увазі «плювки»?
– Так, не тільки плювки, але й те, що зараз відбувається. Вони кинули виклик, і прості українці вже усвідомлюють, що з цією бандою, хто при владі, є єдиний вихід, як можна боротися, – це взяти й їх і викинути. Адже сьогодні українська влада – це триголовий дракон. Одна голова – це законодавча влада, друга – це судова влада, третя – виконавча влада. І для того, щоб перемогти цю мафію, потрібно брати і відтинати всі голови. Якщо ми лишимо якусь одну голову, то на її місці відросте інша голова з тими самими функціями.
 
Потрібно було зробити люстрацію, як це зробили чехи, Вацлав Гавел, царство йому небесне, так само в Польщі, так само в Грузії. Провести повну люстрацію, вигнати просто всіх тих, хто були при владі й чинили безчинства. Далі: те, що українські суди не приймають записи як докази, ну і що? Так, Україна не програла, український народ не програв. Саме тут у Празі я спілкуюся з людьми. І ми знайдемо можливість, щоб були розпочаті судові процеси проти української мафії за кордоном.
 
– А що, на Ваш погляд, заважало Президенту Ющенкові продовжити і довести до кінця справу розслідування загибелі Гонгадзе, чому ми фактично не посунулись ні на крок?
– Президент Ющенко – це є людина, яка безпосередньо, як він вважає, отримала владу тільки завдяки Кучмі. Президент Ющенко – це та людина, яка разом із Кучмою грабувала українців. Ющенкові було невигідно легалізувати хоча б один запис, тому що легалізувавши запис по Гонгадзе, рано чи пізно прийшов би той період, що потрібно було б порушувати кримінальну справу і особисто проти Ющенка. Ющенко займався блюзнірством як священик, який робить проповіді в церкві, а потім, коли проповідь закінчена, пішов і ґвалтує отих діток, що дістали подарунок від Святого Миколая. Приблизно це і є Ющенко.
 
– Пане Мельниченко, упродовж розмови Ви звинувачуєте Ющенка і Кучму, говорячи, зокрема, про Азарова Ви назвали його членом так званої української мафії. Чи Ви готові в суді доказувати правоту своїх слів?
– Саме для цього я маю дуже велике бажання, щоб взяти і ці слова, котрі я зараз говорю, щоб вони були покладені на основі записів як фактаж. Наприклад, які статті Кримінального кодексу порушив Кучма, Азаров, Янукович, Ющенко, Литвин так далі й щоб були наведені конкретні факти.
 
– Ви готові навести ці факти?
– Так, я хочу це зробити як можна швидше і я шукаю команду, щоб це якомога швидше зробити і щоб це набуло якомога ширшого розголосу, щоб люди могли це усвідомлювати, бо багато людей думають, що справа Гонгадзе вже минула. Навіть уже журналісти на юридичному факультеті в Києві, коли говорять про Гонгадзе, вони запитують «А хто це такий?», бо вже дуже багато чого не знають. Із записів Мельниченка їм відомо, що це справа Гонгадзе, але для багатьох не зрозуміла мотивація, навіщо було Президенту України опускатися до Гонгадзе.
 
Але якщо ми розкладемо все по поличках і покажемо, що тоді існувала банда, і в цієї банди була мета – казково збагачуватися за рахунок пограбування українського народу і самої України. І ті люди, які їм перешкоджали в цій, як вони думали, святій справі, їх залякували, намагалися купити, а кого не могли залякати, купити, то їх просто брали і вбивали.
 
Як в окремо взятому епізоді дійсно Гонгадзе не представляв такої великої небезпеки для Кучми. Але не забувайте: тоді влада зажерлась, їй було наплювати на все, вона ішла на те, щоб залякати простих людей. От ми візьмемо і цього вб’ємо, щоб інші «подонки – журналісти» знали, як їм можна писати про «сильних цього світу», а кому не можна писати. Тобто, якщо ти журналіст, ти живеш в Україні, якщо ти юрист, депутат, ти маєш хвалити керівництво країни і мусиш знати, що влада в Україні від Бога, як казав Кучма. А критикувати Божу владу – як так можна?
 
Це зовсім інші люди, зовсім інша ментальність. Саме тому Кучма говорить, що потрібно розслідувати далі, що потрібно покарати тих, хто це організував. Кучма хоче йти далі, він хоче покарати тих людей, хто знали, що записували, а це хто? Це Марчук, це Мороз, це Турчинов, це Тимошенко. Це ті люди, які знали, що я записую, що я документую Кучму. І для нього це – беру в лапки – це «свята» справа, бо в Кучми крила виросли після того, як Печерський суд закрив проти нього кримінальну справу. Але це не білі крила, це чорні крила. Він хоче тих людей, які знали, наприклад, Марчук знав, що Мельниченко записує. Як так, чого це він не зупинив, ні, ми його покараємо. Мороза покараємо, Тимошенко покараємо, Турчинова покараємо, а Мельниченка потрібно показово стратити для того, щоб іншим поколінням наперед не кортіло.
 
Всю цю мотивацію, весь цей фактаж я хочу викласти, показати на підставі записів, на підставі своєї історії. А потім уже їхати в ту саму Україну. Так, там мене посадять у СІЗО, так, будуть намагатися якось на мене впливати. Але вже буде продукт, який буде впливати на свідомість людей. Вони будуть знати, заради чого я пішов записувати Кучму і вони будуть знати, які злочини Кучма і Ко скоїв.
 
– Чи вірите Ви в те, що справа Гонгадзе буде до кінця розкрита і якщо так, тоді приблизно коли?
– Справа Гонгадзе уже давним-давно розкрита. Всі чудово знають, що винні в убивстві Гонгадзе – це Кучма, це Литвин, це Деркач, це Кравченко (усі згадані не раз рішуче відкидали причетність до вбивства – ред.). Коли викликали Кравченка на допит, його вбили. Він написав записку, що в моїй смерті винен Кучма з його інтригами. Проти Кучми порушена кримінальна справа. Є мої свідчення, свідчення Пукача, у свідомості людей ми вже цей процес виграли. Тепер стоїть питання: коли Кучма буде нести юридичне покарання за ті свої злочини, які він скоїв. Якщо це не буде зроблене в Україні, тоді це буде зроблене за кордоном.
 
І чим більше буде Кучма виглядати «білим і пухнастим, тим більше буде чорним і злим виглядати Янукович.
 
Я запитую: «Віктор Федорович, Вам це потрібно, Ви ж не вбивали Гонгадзе? Навіщо Ви закриваєте своїми грудьми, лягаєте на амбразуру, яка лучить у Кучму, за вбивство Гонгадзе? Навіщо Вам це потрібно? Адже Ви таким чином послаблюєте Україну». Тому що коли була порушена кримінальна справа проти Кучми, так, тоді б це було б збалансовано. Наприклад, порушена кримінальна справа проти Тимошенко і проти Кучми. Тоді б ще якось можна було говорити: так, можливо, для них усі рівні. Але Тимошенко сидить, а справу Кучми по суті навіть не розглядають. Про що це говорить? При владі – банда.
 
Оксана Пеленська,  «Радіо Свобода»
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Оксана Пеленська, «Радіо Свобода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24647
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду