Телеканали пішли на вибори

15 Лютого 2006
7639
15 Лютого 2006
17:11

Телеканали пішли на вибори

7639
Все більше агітації, все менше об'єктивної інформації - результати моніторингу.
Телеканали пішли на вибори

Асоціація "Спільний простір" та комітет "Рівність можливостей" оприлюднили результати моніторингу вітчизняних телеканалів та загальнонаціональних друкованих видань. Експерти констатують, що більшість ЗМІ поділилися на симпатиків чи антипатиків тих чи інших політичних сил - учасників виборів до Верховної Ради. Російське телебачення, як і у попередній період моніторингу, позитивно висвітлює лише діяльність Партії Регіонів України.

Головні теми українського телеефіру – відкриття 9 сесії парламенту, виступ Президента із щорічним посланням та газові дискусії навколо СП – стали основою як для прихованих маніпулятивних технологій, так і для ще відвертіших проявів симпатії чи антипатії. Кампанія загострилася і опозиція намагалася люто критикувати владу, а провладні фракції парламенту не менш запекло відбиватися, захищаючи нинішню владу та критикуючи попередню. Відтак, незважаючи на спроби журналістів висвітлювати все це об’єктивно, телеканали поділилися на прихильників тих чи інших таборів.

Відверто симпатизували Партії Регіонів НТН та ТРК “Україна”. 5 канал, Тоніс, Перший Національний діяли відносно збалансовано, демонструючи не стільки прихильність до НСНУ, скільки до влади. Відносно збалансовано виглядали ICTV, СТБ, "1+1", Новий канал та Інтер. Однак при цьому простежувалися симпатії ICTV до НСНУ, Інтера – до блоку “Не так!” та Партії Регіонів , "1+1" – до БЮТ, Нового каналу – до Партії Регіонів. Ще одна тенденція тижня – на телеекрані як „в плюсах”, так і „негативі” стало більше посадовців – вони „піарили” свої партії та блоки через свою діяльність, а опоненти критикували їхні табори через критику персон.  

У програмах “Подробиці” та “Подробиці тижня” (Інтер) попри кількісну збалансованість по „нейтралу” та представлення різних точок зору, мали місце маніпулятивні технології. Так, 9 лютого “Подробиці” „видали” таку послідовність сюжетів:
- Іронічний акцент щодо Ющенківського послання: “…Пропрезидентские фракции аплодировали 6 раз. Социалисты меньше. Но не жалели ладошек, когда Виктор Ющенко намекнул, что не будет оспаривать политреформ.”
- Нарізка коментарів Леоніда Кравчука (від блоку “Не так!”), Олександра Мороза (СПУ), Андрія Шкіля (БЮТ), Михайла Поживанова (НРУ), Віктора Януковича (Партія Регіонів) та Інни Богословської (Віче). При цьому крім Януковича та Богословської всі коментарі записали у Верховній Раді, а синхрон Януковича на тлі партійної символіки більш, ніж удвічі перевищував синхрони інших – 64 секунди проти 30.
- Сюжет про збанкрутілий завод “Львівмаш”: “… уже третий год на заводе, признанном банкротом, продолжается процедура санации. За это время долг по зарплате достиг миллиона гривен. 12% акций "Львовсельмаш" принадлежат его работникам. Люди опасаются, что местная власть пытается за копейки продать инвесторам завод со 100-миллионными активами и землей”.
- Сюжет про шахрайство будівельної компанії “Еліт-Центр”.
- Сюжет про Президентське прийняття для послів в Маріїнському палаці.  

Така „нарізка” створювала таку сюжетну канву: Посланню Президента одні аплодували, а інші не дуже( та й то з розрахунку), в країні все погано, а Президент узяв дружину та й гуляють з панами.

Подібна тенденція простежувалася і в “Подробицях тижня”. Хоча інформація про вибори була виключно в нейтральній тональності, відчутна симпатія демонструвалася до Партії Регіонів а антипатія – до влади і провладних партій: ”Президент виступав годину. Оплесками його переривали 6 разiв. Ще аплодували на початку i в кiнцi. Найголоснiше – Юрiй Єхануров: спочатку, коли президент зайшов, в кiнцi – депутатам, за те, що слухали… Президент теж сходив на виставку. Роздивлявся дитячi казки. Коли знайшов те, що сподобалось, згадав, що грошей в кишенях нема. Віктор Ющенко: "Мушу брать. Яка ціна?" – "45 гривень". Віктор Ющенко: "45 гривень. Дайте мені, будь ласка". В цей час і Юрій Єхануров: “Дайте грошей!… Коли грошi знайшлись, президент вирішив до казок купити ще щось”. 

Також у програмі подано розлогий коментар Леоніда Кучми, який зводився до того, мовляв Росія має більші важелі впливу на українську економіку.

У програмі “Факти” (ICTV) лідерами ефірного часу були НСНУ, СПУ, БЮТ. І хоч інформація подавалася переважно у нейтральній тональності, назвати програму цілком об’єктивною важко, оскільки у “передвиборчій хроніці”, як правило, висвітлювалася діяльність провладних сил, а агітаційні поїздки опозиції ігнорувалися. Варто також відзначити, що недільні “Факти” замінили підсумковими “Фактами тижня з Оксаною Соколовою”. Основна політична новина – виступ Президента. Обидві програми акцентували не на бійці, що передувала виступу (як більшість телеканалів), а саме на виступі Президента, зокрема на євроінтеграційних намірах.

Програма “ТСН” (1+1) кількісно була досить збалансованою – найактивніше представляла НСНУ та Партію Регіонів. Канал уникав „негативну”, однак допускав некоректну подачу інформації. Так у сюжеті про погоджувальну раду парламенту Володимир Литвин, представлений як спікер, спростовував закиди на свою адресу у використанні адмінресурсу і тут же критикував (не називаючи партій) своїх політичних опонентів. (“ТСН”, 6 лютого ). А Юрій Єхануров назвав виступ Литвина (на відкритті сесії) добрим перед виборами (“ТСН”, 7 лютого). Інформацію про політичну інтригу щодо угоди між Партією Регіонів та “НСНУ, озвучену блоком Литвина, програма ”ТСН” подала у „нейтралі”, з посиланнями на слова політиків, однак із трьох „сторін” надала слово тільки блоку Литвина і НСНУ, зігнорувавши Партію Регіонів. (“ТСН”, 7 лютого). А 9 лютого у сюжеті, де йшлося про судимості Януковича, текст ілюстрували відеорядом, де камера працювала зсередини приміщення і двері нагадували грати.

Висвітлюючи вибори в цілому об’єктивно і збалансовано, програма “Час” (5 канал) все ж подала кілька сюжетів, спрямованих на негативне сприйняття Партії Регіонів: „Хай там як, стосунки Україна-НАТО можливі без референдуму – це вирішено на законодавчому рівні. А посадженим батьком на заручинах Києва й Північноатлантичного альянсу став... Віктор Янукович. Саме за часів його прем`єрства було ухвалено закон про основи національної безпеки України. За ним – вступ до НАТО є стратегічною метою України. Найактивнішими прибічниками долучення України до альянсу три роки тому були фракції так званої парламентської більшості – СДПУ(о) та "Регіони України". Сьогодні ж вони активно висловлюються проти„ (6 лютого„Час”).

Програми „24 години” (Тоніс) та „Вікна” (СТБ) виглядали порівняно збалансованими. Втім висвітлення Президентського послання, якому того дня було присвячено майже увесь випуск “24 години”, мало ознаки того, що можна назвати „технологією солодкого сандвіча”:
- Розлогий сюжет про програму розвитку держави, яку представив Віктор Ющенко;
- синхрон Президента.;
- Коментарі депутатів – критична оцінка лідера блоку “Не Так!” Леоніда Кравчука і схвальна Михайла Поживанова (НСНУ).
- Розлога (майже 20 хв) розмова про президентську програму з радницею Ющенка Ксенією Ляпіною (вона є і представником НСНУ).

Таким чином, хоча критика з вуст Кравчука і була, одначе  вона загубилася між позитивними оцінками інших політиків.

Головними політичними темами у програмі “Новини” (Перший національний) були виступ Президента та суперечки навколо створення газового СП. Найбільше уваги приділялося НСНУ та Партії Регіонів, що мало об’єктивну причину – пролунала заява кандидата в депутати від блоку Литвина Сергія Ратушняка, мовляв "Наша Україна" і Партія Регіонів вже домовилися про розподіл портфелів після виборів.

В інформаційних випусках “Вчасно. Про головне”(НТН) упродовж тижня виборча тематика значною мірою пов’язувалася із діяльністю РосУкрЕнерго. В інтерпретації НТН ця проблема дедалі більше набуває політико-економічного та спекулятивного забарвлення. Значну увагу канал приділив Партії Регіонів, дещо менше – НСНУ. Найбільшу кількість ефіру мали й соціалісти – з огляду на те, що 9 лютого гостем студії був член фракції СПУ Володимир Бойко. Очевидних симпатій канал не виявляв, однак не втрачав можливості по іронізувати над НСНУ: “Голова фракції "Наша Україна" Микола Мартиненко неквапливо йдучи длубається в носі – не знає, що зараз саме цей ніс постраждає” (Про бійку в парламенті – 09 лютого, НТН, “Вчасно. ПІдсумки”). 

Упродовж тижня Новий канал та ТРК «Україна» висвітлювали вибори досить активно. Так, у «Репортері» на Новому каналі почали позиціонувати в ролі лідерів відповідних блоків Володимира Литвина та Юрія Єханурова. Саме цим політичним силам упродовж тижня (НСНУ та Народний блок Литвина) було приділено найбільше уваги, а найменше – БЮТ.

У «Подіях» на ТРК «Україна» цього тижня найактивніше висвітлювалася діяльність Партії Регіонів. Натомість НСНУ у „нейтралі” представлено чи не найпасивніше і до того ж єдину представлено в „негативі”. Обидва канали висвітлювали виступ Президента пасивно. акцентувавши увагу на бійці. ТРК «Україна» подала кілька коментарів на виступ Президента, чергуючи відповіді задоволених та невдоволених.

Стосовно рівня висвітлення провідними телеканалами партійних та блокових месіджів, та тем, які за визначенням соціологів найбільше  хвилюють суспільство (Політика цін та податків, виведення зарплат з “тіні”, Подолання бідності, соціальний захист через пільги та пенсійна політика, Доступ до справедливого правосуддя, Якісна середня освіта та рівний доступ до вищої освіти, Доступ до якісного медичного обслуговування, Базові комунальні послуги та ціни на них) експерти повідомили, що минулого тижня такі теми більшістю партій та блоків ігнорувалися.

Втім у деяких сюжетах, без особливого акцентування уваги, лунали елементи передвиборчих програм. Зокрема Віктор Янукович пропагував євроінтеграцію, запевняв, що знає як забезпечити соціальний захист населення. Такої ж позиції притримувався Олег Білорус (БЮТ): „Єдиний економічний простір, ЄС, євроінтеграція – дуже добре, звичайно у відповідності з національними інтересами нашої країни” – („Час”, 9.02.06 ). У контексті представлення програмних засад партій, представники НСНУ (Юрій Ключковський) та Партії Регіонів (Олександр Стоян) дискутували про соціальний захист та реформу ЖКГ, обмінюючись взаємними звинуваченнями. (“Час”, 6.02.06). Партія Регіонів мала дві згадки у позитивній тональності щодо соціального захисту населення, а щодо реформуванні ЖКГ позиція Партії Регіонів згадувалася один раз у позитивній, і один раз у негативній тональності.

Про висвітлення української парламентської кампанії телебаченням Росії, тобто тими каналами, які можна дивитися в Україні, експерти розповіли, що на російських каналах цей тиждень був досить насиченим українськими подіями. Ключовим сюжетом став виступ Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді. Підходи до висвітлення цієї події на каналах були різними, але негативне забарвлення простежувалося скрізь. 

НТВ-мир найбільше уваги приділив БЮТ, вдвічі менше – НСНУ. 8 лютого у програмі "Сегодня" було подано розлогий сюжет про кандидатів. Головна героїня сюжету – лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Журналісти розповідали, який PR використовує сама Юлія Тимошенко за допомогою місцевого прозаїка Юрія Рогози, котрий написав книжку "Убить Юлю" та її опонентів. "В пользу печатного слова блок Тимошенко полностью отказался от телевизионной рекламы, но тут же был поражен собственным оружием. Убить Юлю оппоненты решили с помощью вот таких листовок" (на екрані листівки з запрошенням у МакДональдз та по пайки). Трохи менше часу була приввячено НСНУ: "Ролик НСНУ напоминает времена Президентской кампании". Леонід Кравчук зауважив, що кліп української опозиції телевізійники відмовляються показувати навіть за гроші. 

Події у ВР та виступ Президента канал подав досить жорстко. Оминаючи подробиці хто кого побив, програма зосередилася на виступі Віктора Ющенка, вдаючись до оціночних суджень журналістів та використовуючи коментарі щодо конституційної реформи: "Главе пропрезидентской фракции разбили нос, на гаранта Конституции напасть не осмелился, он сам напал на Конституцию"; Юрий Саламатин, член КПУ зауважив від імені партії: "Мы считаем, что должность Президента она вообще не является необходимой для Украины, ее можна ликвидировать". 

На каналі "РТР-планета" вибори були представлені лише одним претендентом – Віктором Януковичем, який розпочав свою агітацію із Запоріжжя. Разом з партією "Единая Россия" він допомагатиме замерзаючому Алчевську (6.02. "Вести"). Сюжет про бійку у Верховній Раді і виступ Президента журналіст розпочав так: "Защищая плакат с надписью "Где шаги навстречу людям" комунисты пустили кровь политическим противникам". Подаючи цитати з виступу Віктора Ющенка, журналіст провів паралель між словами Президента і мітингом Наталії Вітренко проти НАТО. А Нестор Шуфрич зауважив, мовляв усе, про що говорив Президент, написано у перевиборчих програмах опозиції (9.02. "Вести"). 

Канал "ОРТ-международное" в програмі "Итоговое время" (12.02). “пройшовся” по Президенту досить гостро, провівши паралель між Віктором Ющенком і Михайлом Саакашвілі. "Ключевой вопрос недели: "Чем отличается Президент Саакашвили от Президента Ющенка?" Раньше казалось, что только внешностью, во всем остальном они для нас были как персонажи из фильма "Атака клонов". Но постепенно по ходу игры между героев выявилось ролевое отличие, Президент Ющенко отличается от своего грузинского аналога темпераментом"; "Краткий смысл послания Ющенка к Раде можно сформулировать как предложение пойти, мягко сказать, подальше". Що стосується хронометражу, телеканал висвітлював БЮТ у 5 разів активніше, ніж Партію Регіонів та НСНУ.

Загальнонаціональна преса
 

- Більшість видань чітко демонструють свої симпатії та антипатії, причому їх редакційна політика часто спрямована не стільки на формування позитивного іміджу симпатиків, скільки на критику опонентів.
- Найоб’єктивніше вибори висвітлює газета „Дзеркало тижня”, хоча збалансованою її редакційну політику назвати не можна.
- Найбільш яскравими прикладами заангажованості цього тижня є газети „Україна молода” (щодо НСНУ), „Сільські вісті” (СПУ), „Голос України” (Народний блок Литвина).
- Найрезонанснішими темами тижня стали обговорення можливих коаліцій після виборів та виступ президента в парламенті, який став приводом для численних коментарів
- Найактивніше висвітлювалася діяльність СПУ (75664 зн. переважно у позитивній та нейтральній тональності), однак здебільшого у газеті «Сільські вісті».

„Факты и комментарии” представляли позиції практично всіх партій, за винятком СПУ. Найактивніше висвітлювалася позиція Блоку Литвина у нейтральній тональності, у негативній – БЮТ. „Партія Регіонів” представлялася переважно у позитивній та нейтральній тональності, НСНУ здебільшого у негативній, однак згадки були ситуативними. Ситуативно згадувалася і КПУ.

„Киевские ведомости” цього тижня переважно висвітлювали діяльність СПУ у нейтральній тональності і НСНУ переважно у негативній тональності. „Партію регіонів” видання згадувало ситуативно однак переважно у негативній тональності. Інші партії та блоки не згадувалися.

„Дзеркало тижня” найактивніше висвітлювало діяльність практично всіх партій та блоків. Лідером висвітлення у позитивній тональності став НСНУ завдяки досить схвальному матеріалу про діяльність Євгена Червоненка. Активно у позитивній тональності через інтерв’ю з В.Бойком була представлена і СПУ. За винятком цих об’ємних матеріалів, видання об’єктивно і збалансовано аналізувало програми основних партій, досить активно критикувало НСНУ за коаліційні пропозиції, натомість виправдовуючи БЮТ та його авторський проект коаліції. Поза тим діяльність „Партії регіонів” виданням подавалася переважно у негативній тональності, обсяг якої, втім була значно меншою, ніж на адресу БЮТ та НСНУ. Діяльність КПУ висвітлювалася пасивно і переважно у негативній тональності. Блок Литвина згадувався ситуативно.

„Україна молода” переважно висвітлювала діяльність НСНУ у позитивній та нейтральній тональності, БЮТ та „Партії регіонів” – у негативній. Причому обсяги негативної інформації щодо БЮТ були більшими, як, втім і позитивної та нейтральної. Переважно у негативній тональності висвітлювалася діяльність Блоку Литвина та СПУ (матеріал з критикою діяльності В.Семенюк). Видання відверто працює на формування негативного іміджу всіх прохідних політичних сил, та позитивного – НСНУ.

„Сільські вісті” висвітлювали виключно діяльність СПУ і виключно у позитивній тональності. Видання друкує як всі заяви партії, так і листи читачів зі схвальними відгуками на її адресу. Видання не цікавлять НСНУ, БЮТ та Партія регіонів. Ситуативно висвітлювалася діяльність лише Блоку Литвина у нейтральній тональності.

„Голос України” висвітлює переважно діяльність Блоку Литвина через діяльність В.Литвина як спікера, так і кандидата, що часто не розмежовується. Видання віддає цілі шпальти під його виступи, інтерв’ю, висвітлення не стільки спікерських, скільки передвиборчих поїздок у регіони. Діяльність інших партій висвітлюється кволо. Високі показники НСНУ та СПУ пояснюються друкуванням матеріалів К.Ляпіної та С.Ніколаєнка можливо на квотній основі. Видання значної уваги приділило виступу президента у парламенті – представлені коментарі всіх основних політичних сил.

„Сегодня” найактивніше висвітлювала діяльність НСНУ в негативній тональності, нейтральних згадок про партію було в 5 раз менше, причому видання має тенденцію до ототожнення НСНУ з президентом, неодноразово з’являються означення партії як „Блок Віктора Ющенка”. Діяльність „Партії регіонів” висвітлювалася не надто активно, однак у нейтральній тональності. Редакційна політика видання спрямована не стільки на формування позитивного іміджу „Партії Регіонів”, скільки негативного НСНУ. БЮТ згадувався ситуативно. Однак переважно у негативній тональності, Блок Литвина та КПУ – згадувалися досить активно у нейтральній тональності.

Додаткова інформація

Моніторинг проводився за період з 6 - 12 лютого 2006 року за методами контент-аналізу, експертного аналізу змісту телепрограм, а також методу порівняння тексту ведучого, закадрового тексту та „картинки”. Ці методики є міжнародно визнаними саме як методики моніторингу висвітлення виборчих кампаній у мас-медіа та є аналогічними до тих, які використовувала моніторингова група ОБСЄ під керівництвом Ратислава Кужела впродовж 1998-2004 років в Україні, на Балканах, інших країнах пострадянського блоку й колишнього СРСР.

Об’єктом моніторингу були такі українські та російські інформаційні й підсумкові телепрограми: “Подробиці” (Інтер), “Подробиці тижня” (Інтер), „ТСН” (1+1), „ТСН-підсумки” (1+1), „Час” (5-й канал, “Факти” (ICTV), “Новини” (НТКУ), „Вчасно. Підсумки” (НТН), „24 години” (Тоніс), „Вікна” (СТБ), Репортер (Новий канал), ТРК „Україна”. А також ті російські телеканали, які можна дивитися в Україні: „Сегодня” (НТВ-світ), „Вести” (РТР-планета), „Вести недели” (РТР-планета), Время (ОРТ-міжнародне),  Воскресное Время (ОРТ-міжнародне).

Об’єктом моніторингу також були такі українські загальнонаціональні видання як "День", "Дзеркало тижня", "Факты и коментарии", "Україна молода", "Голос України", "Киевский телеграф", "Сегодня", "Киевские Ведомости", "Урядовий кур'єр", "2000", "Молодь України", "Столичные новости", "Сільські вісті", "Вечерние Вести", "Газета по-Киевски", "Комсомольская правда в Украине", "Бізнес", "Контракти".

Моніторинг проводився в рамках проекту «Виборчий моніторинг телевізійних новин» за підтримки Національного Демократичного Інституту, а також в рамках проектів „Барометр свідомого вибору” та „Суспільні проблеми та партійні програми у дзеркалі регіональної преси” за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.

Комітет «Рівність можливостей» та Асоціація «Спільний простір» є учасниками громадської ініціативи „Чисті вибори” та громадської кампанії „Усвідомлений вибір”, ініціаторами проекту „Барометр свідомого вибору” та проводять моніторингові дослідження щодо висвітлення виборчих кампаній у ЗМІ з 1994 року .

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7639
Читайте також
15.02.2006 12:52
Наталья Лигачева
«Детектор медіа»
2 899
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду