Нецікавою і нудною видається виборча кампанія-2006… Немає такого запалу, вирування пристрастей, зіткненння думок, гострих суперечок, бійок врешті решт, як це було під час президентських виборів у 2004 році. Давно вже змовк бій ревоційних барабанів-бочок під стінами Кабімну, згасли ватри на Хрещатику, звідусіль позникали обжиті наметові містечка… Громадяни вже не носять гордо на собі кольорових стрічок, не чіпляють їх на свої сумки, автомобілі, дерева. Майбутні виборці більше не намагаються масово, а головне – щиро і безкорисливо - продемонструвати свої політичні симпатії, як своїм зовнішнім виглядом, так і у публічних дискусіях на вулицях чи у громадському транспорті.

Варто лише згадати, який вибух народної творчості стався під час останніх виборів Президента України. Скільки анекдотів, карикатур, мультфільмів, імпровізованих вистав було створено українцями про кандидатів Ющенка і Януковича. І найголовніше – з натхненням, винахідливістю, азартом. Народ творив, фіксував власну історію, народ захоплювався - здавалось би такою нудною річчю – виборами! Такого спалаху громадянської активності незалежна Україна ще не бачила, не очікували від себе такого, напевно, і самі українці.

Після цього, власне після помаранчевої революції, відбувся закономірний і прогнозований спад активності громадян та зниження їх зацікавленності до виборчого процесу. З іншого боку, беспосередні учасники виборчих перегонів – політиічні партії та блоки – не надто намагаються розворушити електорат чимось оригінальним. Видається на те, що натхнення втратили і самі політики.

Натомість, часто вражає цинізм і холодний розрахунок, чи просто непрофесіоналізм політтехнологів, який спостерігається під час цієї виборчої кампанії. Чорного піару стало нібито менше, але те, до чого додумались політтехнологи цього року, подекуди виходить за межі здорової психіки. В якості прикладу можна навести «брудні» агітки, на яких лідерка БЮТ Юлія Тимошенка рекламує прокладки «Котекс». Слоган «Котекс» - і навіть найближчі не помітять, що клімакс вже настав», що розміщений під фото привабливої жінки, перевершує цинізмом і жорстокістю брудні технології часів президентської кампанії-2004.

Найцікавіше, що боротьба компроматів і чорного піару відбувається, здебільшого, в середині таборів ідеологічних соратників: між БЮТ і НСНУ, між соціалістами і комуністами чи СПУ і блоком Литвина тощо. Зрозуміло, що ідеологічно близькі політичні сили мають однаковий електорат, отже намагаються увірвати один в одного трохи процентів, часто не зовсім чесними методами.

В інших випадках політичні штаби самі припускаються помилок і переходять межі етики й здорового глузду, наприклад, розвішуючи на деревах біля Бабиного Яру зелених чоловічків зі стрічок. Загалом, на цих виборах, якщо десь і розвішується якась політична агітація, то робиться це виключно за гроші, а не з власної ініціативи громадян, як це часто було у 2004-му.

Отже, аналізуючи методи політичної агітації учасників цих парламентських виборів, на сьогодні можна константувати, що фактично нічого нового виборцям вони поки не запропонували. Ті ж агітаційні намети біля станцій метро із замерзлими бабусями чи студентами, ті ж заїжджені гасла з вуст політичних лідерів («створення нових робочих місць», «підняття зарплат і пенсій» та т.п.), той же нічим не підкріплений піар кандидатів в депутати.

Поки єдиною «інноваційною» технологією ведення виборчої кампанії можна назвати приклад «прапороносців» політичної партії «Європейька столиця», що стоять на великих магістралях і людних перехрестях Києва і невтомно, із вдаваним ентузіазмом розмахують жовтими прапорами. Однак, зважаючи на рекордні морози цієї зими, споглядання цих самовільних жертв зі стягами викликає хіба що жалість, аніж бажання піти і проголосувати за цю партію.

ЗМІ і вибори

Якщо аналізувати медіа продукт, то українські загальнодержавні телеканали так само не проявили особливого креативу.

Що ми маємо на сьогоні? Які політичні передвиборні проекти пропонує нам українське телебачення?

20 січня «5 канал» розпочав показ щотижневого передвиборного проекту «П’яте скликання». Ведучий – журналіст каналу Святослав Цеголко.

За визначенням автора, проект присвячений тим політичним партіям та блокам, які мають найбільші шанси опинитися в Парламенті, а також тим, які, можливо, туди не потраплять.

Як зазначив Святослав Цеголко, суть полягає у тому, щоб показати політичні сили в їх історичному розрізі, розкрити їхню поведінку початку діяльності та проаналізувати, наскільки логічними є їхні заяви сьогодні. Журналіст також зосереджується і на поведінці українських політичних лідерів, зокрема, під час виборчих кампаній 1998, 2002 та 2004 років.

Як стверджує сам «5 канал», особливістю циклу програм стали величезні пласти опрацьованих архівних матеріалів, які дали можливість побачити конкретних людей, задіяних у сучасних політичних процесах 15 років тому, а декотрих - ще раніше.

Під час цієї вибочої кампанії «канал чесних новин» практично не приховує своїх політичних симпатій (це підтвердили кілька моніторингів і висновки медіа-експертів), отже таке витягування на світло «брудної білизни кандидатів», розкопування їх подекуди неоднозначного минулого загрожує стати черговим прикладом чорного піару.

На початку лютого телекомпанія ICTV презентувала власний виборчий проект – щотижневу прогаму „Право обирати” з ведучим Кирилом Вишинським. Це є спільним інформаційним проектом телеканалу ICTV та Центральної виборчої комісії.

Як стверджують автори проекту, мета програми – допомогти українцям усвідомити важливість моменту і прийти на виборчі дільниці, знаючи свої права та обов’язки.

Отже, формат передбачає скоріше інформаційно-просвітницьку функцію, аніж глибокий аналіз програм та дій учасників виборчого процесу. За словами ведучого Кирила Вишинського, в програмі не будуть розглядатися ні рейтинги партій, ні особливості їхніх програм та ідеологій. Мова буде йти винятково про те, що є важливим для самого процесу виборів.

Генеральний директор ICTV Олександр Богуцький, характеризуючи цей проект, наголосив, що канал хоче «подбати про максимальну відкритість і прозорість виборчого процесу».

На його думку, така програма дозволить вчасно інформувати про виявлені громадянами випадки порушень власних виборчих прав, чи різні спроби застосувати нечесні технології чи ресурси. «Ми – за чесні вибори», - заявляє керівник ICTV.

Зважаючи на колишні маніпулятивні «гріхи» цього каналу під час останніх президентських перегонів та його тодішню політичну заангажованість, така нинішня відстороненність ICTV від аналітики та коментарів парламентських виборів виглядає певним виправданням.

Те ж саме, напевно, можна сказати і про телеканал «Інтер», який у 2004-му вважався вотчиною СДПУ (о) та лідера цієї партії і одночасно голови адміністрації Президента Леоніда Кучми одіозного Віктора Медведчука.

У минулому році відбулися кардинальні зміни у кервництві «Інтера»: його власником став колись політик-невдаха (провал проекту КОП), а нині – доволі успішний бізнесмен Валерій Хорошковський. Незабаром після зміни власника канал змушений був залишити шеф-редактор інформаційно-аналітичного відділу Олексій Мустафін. Кажуть, через політичні розбіжності першого і останнього (Мустафін залишається членом СДПУ (о)).

Таким чином, сьогодні найбільш рейтинговий канал України не запропонував власного передвиборного проекту. Присутність політиків на каналі обмежується інформаційними випусками та гостями в студії.

Здавалось би, найбільш суттєво підготувався до парламентських виборів канал «1+1».

27 лютого 2006 року телеканал запускає спеціальний проект "Вибори-2006.Теледебати". По суті, це буде політичною трансформацією ток-шоу Анни Безулик «Я так думаю». Нову програму вестиме ця ж ведуча.

Формат програми передбачає участь в дебатах п'ятірки представників від кожної політичної партії (блоку), які входять до виборчих списків кандидатів від партії (блоку). Кожна політична партія (блок) визначає лідера п'ятірки представників, який обов'язково має бути членом першої п'ятірки виборчого списку політичної партії (блоку). Також кожна політична партія (блок) може запропонувати до участі в теледебатах двох експертів та, як аудиторію, групу підтримки політичних партій (блоків).

При цьому, право сформувати пари політичних партій (блоків) – учасників теледебатів на каналі "1+1" буде запропоновано Незалежній раді з питань діяльності мас-медіа під час виборчої кампанії. Пари повинні бути сформовані до 24.00 21.02. У разі відмови Незалежної ради або невчасного формування останньою переліку сформованих пар телеканал "1+1" залишає за собою право формування відповідних пар шляхом жеребкуванням в живому ефірі каналу "1+1".

Телеканал наголошує, що публічні дебати згідно із законом "Про вибори народних депутатів України" є однією з форм передвиборної агітації, тому здійснюються виключно за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків).

Крім того, Канал "1+1" розробив "Правила проведення теледебатів", дотримання яких є обов'язковим для всіх політичних партій (блоків) - учасників теледебатів на каналі "1+1" та каналу "1+1".

Проте, сьогодні існує велика ймовірність того, що теледебати під час цієї виборчої кампанії взагалі можуть не відбудуться. Експерти, представники ЦВК та телеканали досі сперечаються, як саме вони мають проходити. Оскільки новий закон «Про вибори народних депутатів» дає неодназначну трактовку цього виду політичної агітації. Крім того, в законі не виписано чіткої процедури і правил проведення теледебатів.

У таккій ситуації телеканалам залишається йти на ризик і самим встановлювати правила і порядок відбору учасників дебатів, як це і зробив канал «1+1».

Між тим часу до виборів залишилося обмаль, потенційні виборці відчувають інформаційний голод і розгубленність, за кого їм віддати свій голос. Залишається лише чекати на винахідливість та сюрпризи від спрінтерів парламентських перегонів-2006.