Документальний фільм «Винниченко без брому» посів перше місце в номінації «Гіркий хліб емігранта» на Міжнародному фестивалі телевізійних і радіопрограм «Калинові мости», що проходив у польському місті Кенштин, пише газета «День».

  

Стрічка «Винниченко без брому», присвячена 60-річчю з дня його смерті (березень 1951 року), — частина серіалу «Українська мрія», над виробництвом якого працює Творче об’єднання документальних фільмів та програм Першого Національного. Сценаристом картини, що опирається на щоденники письменника, є доктор історичних наук Юрій Шаповал, режисер постановник — Ірина Шатохіна. Також до роботи над стрічкою залучили експертів: професора Гарвардського університету Григорія Грабовича, професора Києво-Могилянської академії Володимира Панченка, заступника директора Інституту літератури НАН України Сергія Гальченка, письменника, публіциста, дипломата й політика Юрія Щербака. Автори фільму розкривають внутрішній світ Винниченка та відходять від стандартів інтерпретації образу письменника.

 

«Україна подарувала світові абсолютно нестандартних людей, до яких ще треба уважно придивлятися. І Володимир Винниченко з його романом "Сонячна машина", п’єсами, які ставилися в різних країнах Європи, зрештою, способом та географією свого життя — прекрасне свідчення цього, — коментує Юрій Шаповал. — На превеликий жаль, про життя Винниченка в еміграції мало хто знає. Тому я і режисер Ірина Шатохіна прагнули розповісти ось цю його маловідому емігрантську історію, але "без брому", без перебільшень, без лакування його образу. Гадаю, це перше, що стало запорукою успіху фільму. Крім того, ця тема дуже близька Польщі. Поляки розсіяні по світах навіть більше, ніж українці. І ця емігрантська парадигма буття поляків та українців, можливо, певним чином близька, тотожна, тим більше, коли йдеться про таку неординарну постать, як перший прем’єр-міністр незалежної України Володимир Кирилович Винниченко».

У творчому конкурсі фестивалю «Калинові мости», що відбувся уже вдруге, беруть участь теле- та радіопрограми, які відображають, зокрема, євроінтеграційні процеси, духовне відродження національних меншин, їхніх культурних надбань і цінностей, пошук шляхів вирішення проблем сьогодення етнічних спільнот, обмін досвідом щодо створення і діяльності суспільного телебачення. Цього року переможці визначалися у восьми номінаціях: «Європейські перспективи України», «Малі Батьківщини», «Євро-2012 — наша спільна справа», «Українська культура — європейський вимір», «Рідна мова — код народу», «Пам’яті предків», «Гіркий хліб емігранта», «Українці вмирали за Європу». До складу телевізійного журі входили представники Польщі, України та Білорусі.