Всесвітня служба Бі-Бі-Сі - найбільший дарунок світові від Великої Британії.
Кофі Анан

Найбільшою небезпекою для свободи є пасивність народу.
Г. Брандейс

Я думаю, що не помилюсь, якщо порівняю сьогоднішні настрої багатьох працівників Бі-Бі-Сі по всьому світу з тим, який може переживати кожен з нас на похованні близької людини. Цього тижня Всесвітня служба Бі-Бі-Сі, яка протягом багатьох років вела мовлення на понад 30 мовах світу, імплементує рішення британського уряду - відмовитись від радіомовлення та звільнити 650 працівників Бі-Бі-Сі. Ці зміни полягають у цілковитій ліквідації 5 із 32-х мовних служб - cербської, албанської, македонської, португальскої та англійської для Африки. Радіомовлення припиняється на семи мовах, включно з українською, російською, китайською (мандарин) і турецькою.

Рішення, яке шокувало багато мільйонів слухачів в усьому світі, в деяких країнах зустріло ніщивну критику. Лідером виявилась Індія, яка домоглася не припинення радіомовлення для своєї країни.

А як же звістка сприйнялась в Україні? Як тільки новина про радикальні зміни почала майоріти на сторінці Бі-Бі-Сі Мій світ, форум сайту на цю тему просто вибухнув відгуками, зібравши рекордні 270 коментарів. Буквально всі дописувачі висловлювали свій жаль, хвалили матеріали Бі-Бі-Сі, писали, що вони їм будуть не вистачати і т. д. Проте такий форум скидався більше на збірку некрологів, аніж на адекватну реакцію радіослухачів і читачів сайту Бі-Бі-Сі Мій світ. Ця ситуація демонструє, наскільки ми просунулись у зміні рівеня менталітету та громадянської активності. Особисто мені дуже боляче спостерігати, як українці так легко відмовляються від безкоштовного та об'єктивного джерела інформації, яке інформує про виклики часу, про небезпеки, які можуть чатувати на кожного з нас - як би це банально не звучало - від української влади. Але ж, звичайно, кожному з нас легше поховати проблему, ніж думати про неї і намагатись вирішити її. Картина до болі схожа на «Перевтілення» Кафки, де близькі родичі головного героя, як і радіослухачі Української служби Бі-Бі-Сі, демонструють свою цинічну невдячність.

А чому саме я..?

Говорити про те, що українська влада має відстоювати українське радіомовлення Бі-Бі-Сі на міждержавному рівні, також буде помилковим. Ну, тобто так має бути, але ж знаючи ментальність Президента, уряду, ВРУ, цього точно не буде. Бо ж навіщо потрібне те радіо, один з девізів якого звучить як «BBC. Never stop asking». І вважати Бі-Бі-Сі ледь не опозиційним ЗМІ, який, як дехто вважає, працює проти Президента і його команди буде абсурдом у повному пілотажі, оскільки Бі-Бі-Сі - це традиція, це репутація, це честь, це тренд, врешті-решт, та солідний вишкіл. Об'єктивність - це одна з основних цінностей корпорації. У своїх матеріалах журналісти подають факти, а радіослухач має самостійно зробити висновки.

Та проте дуже часто враження про чинну владу складається не на користь її самої. І, звісно, це не вина Бі-Бі-Сі. Вона лише документує реальність, яку творить влада і саме тому вона навіть на підсвідомому рівні не буде зацікавленою, аби бабця з Калуша слухала Бі-Бі-Сі українською мовою.

Тому при цих обставинах радіослухачі мали б керуватись принципом не «А чому саме я..?», а «Хто ж як не я!» і щонайменше звинувачувати владу у відсутності реакції, водночас об'єднуючись і разом артикулювати реакцію Великій Британії.

16 березня від імені громадян країни Інтернет видання «Майдан» відправило поштою «Звернення до англійської королеви про ефірне мовлення ВBС українською мовою», а електронні копії надіслало у Форинг Офіс та BBC Trust. Виникає запитання, чи варто було відправляти це звернення? Щоб Її Величність наочно побачила, що активність українців вимірюється лише у понад тисячу чоловік?

Інформуватись за чужий рахунок?

Багато моїх співрозмовників стверджували, що ми нічогісінько не маємо вимагати від Британії і це нахабство жити за чужий рахунок. Це було б істиною, якби цей рахунок не поповнювали також українці, які проживають в Британії. Гадаю, вони також заслуговують на об'єктивне інформування того, що ж робиться в Україні. Бо ж англомовне радіо, ба навіть телебачення Бі-Бі-Сі не збирається інформувати кожного дня про Україну через інтереси цільової аудиторії колишніх британських колоній і не тільки.

Зрештою факт лишається фактом, українці мали два місяці, аби спробувати відстояти Бі-Бі-Сі українською мовою в радіоефірі і свої шанси ми, здається, втратили. А далі ми пожинатимемо плоди свого менталітету: з часом голоси з Лондона лунатимуть все менше, українські програми повторять долю програми Російської служби «Вечер на Би-Би-Си», а три висококаліберні студії у київському офісі Бі-Бі-Сі марно простоюватимуть

Хоча хто-зна, можливо, все ще не втрачено. Якщо українські підписи ряснітимуть в електронній петиції проти скорочень Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі , дасть Бог, ми почуємо ще українську з Лондону.

Все тільки у наших руках і якщо через деякий час Українська служба Бі-Бі-Сі взагалі зникне, то я не здивуюсь, адже в житті влаштовано все справедливо: кожен отримує те, на що заслужив.

Микола Мирний, «Майдан»