Продюсер Міки Ньютон заради перемоги своєї підопічної готовий продати нирку. Ганна Герман піддає сумніву результати національного відбору на Євробачення і обіцяє звернутисяз цього приводу до прокуратури. Єгор Бенкендорф оголошує «другий тур», аби втихомирити гнів влади. Співачка Джамала, одна з трьох фавориток, категорично відмовляється від цих чергових «перегонів», натякаючи на корупцію та піар-зиск для окремих шоу-бізнесменів від такого скандалу і нібито збирається виступати від Росії…

 

 

…Отже, Україна, як ви зрозуміли, в черговий раз обирає свого представника на телевізійний пісенний конкурс Євробачення! Весело обирає… Довго. Нервуючись.

Конкурс пройде в німецькому Дюссельдорфі у травні. Телекомпанія, яка є організатором та офіційним мовником даного телевізійного дійства — Національна телекомпанія України.

 

НТКУ — член Європейської спілки мовників, поважної організації телевізійних організацій з багатьох європейських країн (ЄСМ проводить і пропонує для показу на 150-мільйонну аудиторію Європи, Африки та Австралії цей пісенний конкурс).

Відразу зазначу: до »домогосподарок» даний телевізійний проект давно не має стосунку — років так уже з 25! Українські телеглядачі з 2002 року мають змогу дивитися цю яскраву та професійно створену забаву. Що вони з ентузіазмом і роблять.

 

Але вже не один рік організація і проведення національного телевізійного відбору пісні та учасника на цей конкурс стає лакмусовим папірцем менеджерської та творчої потенції керівництва Першого національного. Каналу з потенцією хронічно не щастить.

Не пощастило, та ще й як, і тепер. Нагадаю: керує українським музичним телевізійним сектором на українському державному телевізійному каналі відомий фахівець з фіксації та демонстрації жіночих принад на глянцевих сторінках пан Арфуш.Тут — крапка.

 

І відразу до дійства. Проведення відбірного конкурсу сезону-2011 було широко розрекламовано. Відбір стартував ще в серпні 2010-го. Цікаво,що саме тоді було оприлюднене положення про проведення відбірного конкурсу. Після оголошення так званого журі,яке буде попередньо вибирати претендентів, українські музиканти і продюсери великим бажанням «підкорювати Європу» не спалахнули. І вже з перших секунд телепроекту стало зрозуміло: відсутні чіткі і зрозумілі критерії відбору.

 

Серед претендентів (на порушення вимог положення) опинилися навіть виконавці з інших країн. Конкурсантами стали і ті, хто уже зробив свій вибір. Зробив на користь інших країн…

 

Із зрозумілих причин зникла вимога виконання конкурсних пісень українською мовою. Конкурсанти взагалі могли представляти на суд аудиторії тажурі будь-що, а не пісню, з якою вони збиралися їхати в Дюссельдорф.

Одним словом, співай, що хочеш! Що і робили. В загальнонаціональному ефірі. Спочатку з 200 претендентів обрали 35. Потім допустили до фіналу 21 учасника. Залишилося 19…

 

На багатьох етапах фахівці,які мали змогу чути виступи на відборах, відразу звернули увагу на недотримання головної європейської вимоги — співати наживо без будь-яких прописаних у фонограмах вокальних партій.

Але для виконавців таїх менеджменту головне було отримати загальнонаціональний ефір. За умов практично повної відсутності української музики в аудіовізуальному просторі України (на радіо та ТБ) такі ефіри дійсно важко переоцінити… До того ж з виконавців не вимагали хабарів «за ротації».

 

Але уфіналі забави з фонограмами були виключені — занадто багато цікавих вух навколо.

От і »посипалися» масово прямо в ефірі вихованці «фанерних» інкубаторів на різних комерційних каналах, як гнилі яблука зі старого дерева.

А деякі виконавці просто повідмовлялися брати участь у фінальному конкурсному концерті.

 

…Урезультаті відборів фахівці та колеги визначили і потенційно цікавих претендентів на перемогу. Зокрема, панянки Злата Огнєвіч з українсько-англійською піснею Tnekukushkaта Джамала з англомовною Smile.

Перша пісня несла яскраві елементи українського мелосу.

В другій виблискували цікаві і різноманітні ретромотиви.

 

Обидві виконавиці мали певний досвід роботи в серйозних музичних колективах та перемоги на доволі відомих конкурсних забавах.

Претендували на перемогу також Міка Ньютон та ElКравчук. Цікаві композиції запропонували Міла Нітич, Шаніс, Іван Березовський та  Владіслав Левицький… Ці виконавці володіли певним рівнем вокальної майстерності, артистизмом та зуміли переконати своїх слухачів.

 

Головною особливістю телевізійного вирішення національних відборів-2010 та 2011 стало виведення цього телевізійного продукту «за межі» телекомпанії, а також використання сторонніх телевізійних виробників.

Творчий колектив Першого, який має багаторічний досвід проведення телевізійних відборів, фактично… був відсторонений від роботи.

 

Очевидно,це мало щось дати? З одного боку,це дало можливість погрітися під сонцем потужно розкрученого та знакового світового бренду нашим місцевим комерційним «дядям» і »тьотям». Уже другий рік поспіль!

 

З іншого боку, ефір засвідчив, що рівень телевізійного продукту, вироблений «варягами», не відповідає статусному рівню загальнонаціонального мовника і більше нагадує ефіри на дрібненькому кабельному комерційному телеканальчику.

Особливо це стосувалося апофеозу тривалого дійства — фіналу 27 лютого 2011 року. Бажання «економити» на виробництві повномасштабного і якісного продукту яскраво довело неспроможність керівництва НТКУ залучити серьйозне фінансування і спонсорські кошти навіть на знакові проекти Першого національного.

Це серйозно руйнує і без того скромні можливості державного мовника протистояти навалі комерційних телеконкурентів.

 

До того ж на сторінках спеціалізованих видань обговорювалася можливість знову вивести потенційно унікальний ТБ-продукт в ефір комерційних конкурентів Першого…

Нагадаю у 2010 році «паралельно» з Першим національним заробляв і »Новий канал». Цього року йшлося про телеканал «Інтер». Цікава логіка…

Практично перед фіналом керівництво НТКУ змінило умови голосування та підрахунку голосів. Вперше була застосована система: 10% голосів дають результати інтернет-голосування, 45%— SMS-голосування під час ефіру фіналу і 45% голосів — бали членів журі.

 

Інтернет-сфера практично некерована. Звичайно ж,з’явилися програми-роботи для «накручування» голосів. І, звичайно ж, почалися бурхливі протести користувачів. Таким чином,штучно творили імідж цього проекту? Можливо… От тільки українські «вибори» того не потребують. Усі розуміють, що такий шанс вітчизняним виконавцям не дає жодна телекомпанія та жоден телевізійний конкурс.

 

Крім того, в 46-мільйонній країні в результаті довгих і прискіпливих пошуків були віднайдені для суддівства фіналу національного відбору: два політики, менеджер, три співачки, два функціонери НТКУ, поет. Відповідно: депутат Я.Табачник, заступник глави адміністрації президента України Г.Герман, Е.Клім, Ані Лорак, Руслана, Альоша, Є.Бенкендорф, В.Арфуш та Ю.Рибчинський.

Склад такого журі довів: не навчилися нічому… Тому що, як тільки в журі з’являються представники влади — голосувати починає не народ, а електорат. Як відомо,електорат у політиків— членів журі надійний, «канкрєтний», украй дисциплінований.

 

До того ж один нюанс, внесений кимось в умови голосування журі, створив чималенькі проблеми! Європейська спілка мовників знімає з голосування позицію «11 балів» і світ голосує ...9, 10 і 12. Такий підрахунок дозволяє зменшити ризик виникнення проблем з визначенням лідера. У нас рахували… до 10. Крім того,комусь хотілося заробити — і відмінили європейську умову «1 телефон— 20 SMS».

Зазначу, що на все,про що йшлося вище, Національна телекомпанія має повне право. Як телекомпанія-організатор та офіційний мовник. За правилами Європейської мовної спілки…

 

От тільки люди, які уособлюють обличчя Першого останнім часом, на це права не мають.

Крім того, знаючи смаки представлених в журі персон, неважко передбачити результат.

І... ви не повірите: перемогла пісня «Ангєли» у голосному виконанні співачки Міки Ньютон. Стандартизована російська попсня на тему «бєлих лошадей». Навіть виконана англійською — однак стандартизована під формат «їхнього радіо».

Закономірний та запрограмований результат, коли наївні і відкриті українці голосують серцем за якісне і модернове (друга — Злата Огнєвіч , третя— Джамала і інших), а... перемагає…

 

Виникла пауза... Спочатку під час ефіру, потім біля екранів телевізорів... І почалося. Публічна спроба перерахунку голосів. Злива обурених телефонних дзвінків. Інтернет-петиції. Відкриті листи.

З огляду на обіцяні «відкритість» та »прозорість», а також на повну відсутність чіткої позиції керівництва НТКУ почалася майже паніка: буде переголосування, співатимуть заново…

Навіть після інформаційної зливи — в ефірі новин Першого національного ні звуку!

Ну і »начальство» теж не може стояти осторонь. І не хоче. Ганна Герман — і »про прокуратуру», і »про сумніви щодо справедливості», і »про комісію по перерахунку» вже заявила в ЗМІ.

Скажете: цирк? Та ні — відповім. Дріб’язковість та »тусовочні» підходи керівництва національної телевізійної компанії, що призвели до логічного та зрозумілого результату.

 

На пресовій конференції з приводу «спроби номер 2» — проведення ще одного фіналу тепер уже «супер» — журналісти влаштували веселий галас з приводу підрахунків, провайдера, заяв виконавців… От тільки моє запитання: «Коли керівництво НТКУ нарешті звільнить канал від одіозного та нефахового менеджменту у сфері музики?» викликало гробову тишу. Пан Бенкендорф почав розповідати «про проблеми зі шведами в Осло», про щось іще, про щось іще.

Розумію: важко зважитися. Але іншого виходу немає — інакше чекатимемо наступного провалу. А ще потрібна ясність, прозорість, вимогливість та жорстка і виважена позиція керівництва НТКУ по відношенню і до музикантів та їх менеджменту, і до глядачів. Та правила потрібно нарешті країні повідомити — одні і ті ж самі! На багато років наперед. Тому що мова в тому числі і про бізнес. Це дасть можливість творити і розраховувати перспективу.

 

 — На мій погляд, нинішній скандал виник тому, що просто не змогли домовитись між собою основні гравці такого заходу. Я вам не відкрию жодної таємниці, коли зауважу, що в нашій країні усі про все домовляються! І на рівні таких шоу-бізнесових змагань і, очевидно, на рівні більш вагомих державних нагород… Отже, цього разу не збіглися смаки особисто Ганни Герман і керівництва НТКУ… І коли трапилося так, як не сподобалося Ганні Миколаївні, влада і пішла «ва-банк»! А загалом, я вважаю, що саме влада вже занадто уваги приділяє саме цьому конкурсу естрадної пісні. Так, це популярне телевізійне шоу. Для багатьох виконавців це великий «рекламний» майданчик. Мені самому свого часу було цікаво спробувати себе в якості претендента на Євробачення… Але стосовно престижу країни, з яким наша влада пов’язує цей конкурс, то не все так просто. Адже є серйозні іміджеві виконавці (такі як Ані Лорак, Руслана) — і, звісно, тут можна говорити і про імідж держави… А є на Євробаченні виконавці відверто епатажні — такі як Сердючка… І хіба варто пов’язувати саме з ними імідж України? Я так не вважаю… Влада, на мій погляд, мала б так нагально займатися не Євробаченням — його взагалі треба перевести в суто комерційну площину, не виділяючи з державного бюджету великих коштів, — а долями прекрасних українських оперних виконавців… Багатьох з яких більше знають в Європі, ніж в Україні! Варто займатися музичними школами, музичною освітою. Варто пропагувати класику. У мене особисто після минулорічного скандалу навколо Євробачення лишився гіркий осад, адже після цього мені намагалися перекрити майже всі ефіри, канали… Та життя продовжується. І стосовно того ж таки конкурсу у мене також відбулася певна переоцінка цінностей.

 

 — В НТКУ обрали правильний шлях, коли вирішили проводити відбірні тури на Євробачення задовго до весни. І в багатьох виконавців заздалегідь була можливість запропонувати свої цікаві пісні на цей конкурс, адже Євробачення саме конкурс пісні. Втім, нинішній скандал виник не тому, що в творчий процес втрутилися якісь зовнішні сили. Я вважаю, що суто внутрішні протиріччя його й спровокували… Тобто, не всі виконавці-фаворити мали рівні можливості — вважайте, суто технічні… Якщо на когось працює ціла організована «армія» користувачів, ціла система SMS-голосування — то це одна справа. А якщо хтось талановитий самотужки намагається привернути увагу глядачів-слухачів — то це вже інша справа. НТКУ варто було чітко визначитися з системністю підходу до правил голосування. Не може такого бути, щоб з одного телефонного номера за одного учасника приймали шалену кількість SMS — і це визначало підсумок відбіркових змагань в Україні. Мають бути рівні можливості, хоча до трьох фіналісток я ставлюся з однаковою симпатією.

 — Наступного року до складу українського журі напередодні Євробачення конче необхідно запросити і міністра внутрішніх справ Могильова, і міністра оборони Єжеля, і міністра іноземних справ Грищенка, і особливо міністра з надзвичайних ситуацій Балогу… Аби Ганні Миколаївні у такому пристойному товаристві і надалі було не сумно… Не сумно опікуватися доленосними проблемами шоу-бізнесу. І аби вже остаточно ці шоу-бізнесові «перегони» перетворились у відверте посміховисько. Не царська то справа — втручатися на вищому державному рівні у підкилимові «пристрасті» попсових фігурантів. То справа виключно НТКУ — організації, яка має відповідати за всі подвиги і скандали навколо Євробачення: адже ця компанія і бере на себе певні обов’язки, володіє певними правами. Нинішній скандал — ще один ганебний приклад злиття «попси» і «держави». Держави і попси… Тобто категорій, які в адекватних соціумах існують нібито умисно відсторонено. Державне втручання не може спрямовуватись на підігрів піар-іміджу співачкам, про яких через два роки, можливо, радісно забудуть… Втім, зрозуміло: на попсі і самій владі ефектніше пропіаритися, ніж, скажімо, на відбудові занедбаного музею у якомусь райцентрі…