Сьогодні, 9 лютого, «Голос України»  опублікував 2 свіжоухвалених закони, які радикально розширяють права українців на інформацію, - Закон «Про доступ до публічної інформації» та нову редакцію Закону «Про інформацію».

Поки в повітрі висить запах типографської фарби, країні варто зрозуміти, що це для неї означає. Найшвидші зміни такі:

1)      нове життя для українських активістів, журналістів та чиновників має розпочатися через 3 місяці - 10 травня;

2)      уряду належить розробити пакет підзаконних актів - інструкцій, положень, розпоряджень, - які потрібні, щоб запустити нові правила засекречення і оприлюднення інформації;

3)      всім органам влади - від Адміністрації Президента до сільради - пора зайнятися підготовкою до цього нового життя - зокрема, визначити чиновників, персонально відповідальних за роботу із інформаційними запитами та переробити свої офіційні веб-сайти.

Закон «Про інформацію» описує загальні правила обігу інформації в Україні. Закон важливий тим, що фіксує поняття суспільного інтересу, який дозволяє розкривати інформацію навіть тоді, коли інші закони доступ до неї обмежують.

Найбільшу практичну цінність має розділ 3 - «Гарантії діяльності журналістів». Він не лише прирівнює фрі-ленсерів та Web-журналістів до працівників «радиційних» мас-медіа, а й революційно змінює правила акредитації на публічні заходи: тепер журналісту не мають права відмовити в доступі на прес-конференцію, якщо він завчасно подав копії паспорта та журналістського посвідчення.

Закон «Про доступ до інформації» - процедурний. Він стосується тих документів, які потрапили в руки чиновнику. Закон гарантує, що ця інформація буде відкритою для громадян, і чітко фіксує вийнятки, в яких інформація залишиться закритою. Всім громадським активістам та журналістам раджу видрукувати статтю 19 (правила оформлення інформаційного запиту), а чиновникам раджу познайомитися зі статтею 24 (перелік порушень, за які передбачена відповідальність).

Кілька родзинок ми заховали у прикінцевих положеннях до обох Законів. Там, наприклад, є зміни до Кодексу про адмінправопорушення - безпідставна «відписка» тепер обійдеться лінивому чиновнику у 425-850 гривень штрафу. Журналісти оцінять зміну до Закону «Про авторське право і суміжні права» суспільно значущу інформацію, яку «засвітив» посадовець, можна буде оприлюднювати навіть, якщо «ньюзмейкер» не дасть згоди на публікацію всього інтерв\'ю.

«Запуск» цих Законів вимагатиме нового розуміння, як мають спілкуватися чиновник і громадянин. Це тим більше важливо в країні, де права і свободи згортаються зі швидкістю шагреневої шкіри. Втілення в життя Закону «Про доступ до інформації», з рештою, має відповісти на запитання набагато ширше - чи піддається взагалі змінам Система, яка за 20 років незалежності так і не почала працювати на людину?

Андрій Шевченко,

голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації