Мужність українського журналіста сьогодні полягає в поданні всіх точок зору, а не лише провладної, заявив директор телеканалу ТВі Микола Княжицький. Він зазначив, що чинна влада дуже відстає від швидкого засвоєння українцями європейських цінностей та прогорає інформаційні змагання: «Не можна побудувати в нас іншої політичної моделі, крім європейської. І вона буде тим, скоріше, чим журналісти будуть про неї говорити і самі будуть себе поводити за правилами і традиціями, які існують в європейській журналістиці». Натомість, директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар визнала, що українські журналісти виявилися неготовими до відновлення проявів цензури та владного тиску. А українське суспільство не настільки зацікавлене в свободі слова, аби захищати її на вулицях, як це було в Чехії 1989 року.

 

 

Президент Академії української преси Валерій Іванов впевнений, що продажність українських журналістів поширилася настільки, що «сьогодні ненормальним вже є не продаватися». І що винна в цьому не влада, а самі журналісти. Своєю чергою, голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев сказав, що згідно з проведеним дослідженням, між місцевими громадами та місцевою пресою існує глибока прірва, оскільки преса не подає суспільству інформацію та якісну аналітику про місцеві події. Чекмишев назвав викриття порталу WikiLeaks «надзвичайно шкідливими для України». Оскільки, на його думку, українські чиновники після цих подій закриють для преси інформацію, яка ще залишається доступною. А також «почнуть вивчати китайський досвід контролю ЗМІ та Інтернету».