Відверто зізнаюся: донедавна не знав, що в обов'язки представника президентської вертикалі влади входить якимось чином розповідати чи тикати пальцем журналісту, як потрібно писати матеріали в газеті. Пан Ядуха до розносу ретельно підготувався: газети були густо змальовані маркером. Складалося враження, що журналістський пул складає іспит з дисципліни «Журналістська майстерність» і приймає його суворий викладач Василь Ядуха.

Під вал критики потрапили три обласні газети: «Подільський кур'єр», «Є Поділля» і «Подільські вісті». На думку очільника ОДА, журналісти цих видань необ'єктивно написали про результати місцевих виборів. «Сам люблю писати твори, але слово "так звані" не підходить для журналістських матеріалів», - губернаторський аналіз переходив всілякі межі.

«Ряд журналістів свідомо десятиріччями все пишуть негативно про голову облдержадміністрації, зокрема, й про мене. Я розумію, що веду тверду політику, яка багатьом не подобається. Тож можу заявити: «Ніхто на шию не сів і не сяде», - набирав обертів Ядуха.

Це що погрози? Даруйте, але такої хамської поведінки не дозволяв собі жодний попередній голова ОДА. Якщо пан Ядуха не знає, то в обов'язки преси входить висвітлення роботи центральних та місцевих органів влади. Кінцевий продукт засобів масової інформації - стаття - є віддзеркаленням того, як працюєте Ви, Василю Степановичу, або інші інститути влади. І, якщо там є нотки критики, то, вважайте, що ми робимо вам послугу - вказуємо на недоліки,  які варто усунути. Ось і все.  Губернатору не зайве було б перейняти досвід  колишнього Президента Франції Жака Ширака, який казав: «Працюючи на журналістів, я працюю на себе».

Після експлуатації потенціалу власної харизми пан Ядуха, врешті-решт, підвів обласних журналістів до найоб'єктивнішого, як він, бідний, думає, друкованого видання держави - газети «2000». Саме ця газета за десять днів до початку виборчої кампанії написала (губернатор зацитував): «Неожиданно возрос рейтинг у партии власти в Киевской и Хмельницкой областях. Социологи даже нарекли его электоральным феноменом». «Об'єктивна думка людей, котрі не мають стосунку до Хмельницької області, вносить свої корективи», - зробив втішні для себе висновки губернатор.

Після прес-конференції я ще фрагментарно прокрутив у своїй пам'яті подію й дійшов висновку: чи зменшиться кількість журналістів, котрі не побояться писати правду й не будуть займатися лизогубством? Чи буде відтепер цензура мірилом журналістських публікацій? Все залежить від нас самих. Адже, як оцінили Репортери без кордонів, Україна понизилася на 42 позиції у рейтингу свободи слова і займає 131 місце, межуючи з Іраком.

Ще, насамкінець, прошу пана губернатора взяти на замітку слова Президента Віктора Януковича, який ще у 2006 році сказав: «Коли політики недооцінюють пресу, їхня кар'єра зазнає поразки». Не перестарайтеся, Василю Степановичу!

Віталій Тараненко, УНІАН

Фото - «Наш век»