Про дорогий обід, влаштований головою СБУ Валерієм Хорошковським, в «La Maison du Cygne» в Брюсселі чимало написано в Україні. Зрозуміло, що як захід, так і інформація про нього призначалися для обраних, тому довелось діставати рештки із статті, написаною англійською мовою у виданні «EUobserver», та й з інтерв'ю з одним із запрошених.

В Україні цікавились, цілком слушно, звідки взялись кошти на захід, та й як проковтнули не тільки розкішні страви, але й версію української дійсності, подану господарем. Важко розділити задоволення, висловлене деякими коментаторами, зокрема й Миколою Княжицьким, мовляв, євродепутати не дали себе ні переконати, ні підкупити.

Навряд чи сподіватись, що шановні депутати звідти вийшли ситі та обдурені. Пан Хорошковський просто побажав «обмінятися з гостями поглядами щодо реформ у секторі безпеки України у контексті євроінтеграції, а також щодо ситуації після нещодавніх місцевих виборів».

Слова заспокоюють своєю бездоганною демократичністю, так само як і фрази, на які звертав увагу ще один євродепутат, який на початку тижня зустрівся з Хорошковським. «У нього добрі манери. Він каже такі речі як: «Я розумію. Я бачу вашу проблему. Я матиму це на увазі».

Президент і його адміністрація не менш затято переконували представників іноземних держав у своїй відданості демократичним цінностям та розпачі прикрим «непорозумінням» після оприлюднення Меморандуму Ректора Українського католицького університету про відвідини УКУ представником Служби безпеки України. Водночас Хорошковський в інтерв'ю українській газеті жодного непорозуміння не вбачав та фактично виправдав подібні «візити».

Спостерігались подібні розбіжності, так би мовити, в перекладі щодо затримання 26 червня в аеропорту «Бориспіль» керівника київського офісу Фонда Аденауера Ніко Ланґе через кілька тижнів після оприлюднення критичної статті Ланґе про перші 100 днів президентства Януковича. Німеччину, та й Захід загалом, годували тими самими словами про прикрі непорозуміння.

Тим часом в країні відбулась серія доволі зловісних зустрічей щодо «питання діяльності в Україні недержавних, некомерційних фондів, що координуються відповідними посольствами», а СБУ відмовилась повідомляти про причини заборони, але фактично ствердила, що СБУ не пускала Ланґе через небезпеку для України.

Можливо, Хорошковський дуже переконливо повторяє «я розумію», проте діяльність слецслужби за його керівництва дедалі більше нагадує прийоми радянського КДБ. Це «профілактичні бесіди» з громадськими чи політичними активістами, стеження, зокрема й за іноземними журналістами, та особами, з якими вони зустрічаються, взяття з блогера письмової обіцянки, що той більше не критикуватиме президента «в різкій формі», й скандальне затримання та відкриття кримінальної справи проти історика Руслана Забілого.

Не слід забувати, що в перші роки Володимир Путін теж справляв вельми позитивне враження за кордоном, у той час, коли вдома придушувалась свобода слова, та представники ФСБ осіли в усіх органах влади.

Сторінки з меню La Maison du Cygne в Брюсселі

Нам не кажуть, чи за столом обговорювались подібні дії СБУ, однак за словами одного із присутніх, члена Європарламента від Великобританії, Чарльза Теннока, той «спитав у Хорошковського про конфлікт інтересів, адже він окрім праці в СБУ є й медиа-магнатом, власником телеканалу «Інтер», й також членом Вищої Ради Юстиції». Зрозуміло, що розкішна кухня не надто сприяє гострій полемиці, але важко гадати, що тема вичерпана завдяки вмілої відповіді «політика» та повній відсутності додаткових запитань. Можливо, Хорошковський не напряму веде свій медиа-холдинг, але його головний телеканал є одним із наймогутніших провладних каналів в Україні, який регулярно посідає перше чи друге місце в антирейтингу кількості порушень стандартів інформаційної журналістики, зокрема й замовчувань суспільно важливої інформації.

Стурбованість явним конфліктом інтересів, коли Голова СБУ є й членом Вищої Ради Юстиції, яка призначає та звільняє суддів, недвозначно висловила Парламентська Асамблея Ради Європи. Абсолютно незрозуміло, який ще «тиск з боку міжнародної спільноти» знадобиться, допоки не усунуть оцю кричущу загрозу судовій незалежності. Та й чому думку українських громадян вперто не враховують.

Теннок стверджує, що він був гостем Посольства України в Королівстві Бельгія, хоча посольство повідомило інтернет-виданню Главком, що ніяких рахунків ані Посольство ані Місія України при НАТО в Бельгії не оплачували.

Можна припустити, що «PR-агенція «Glocal Communications», яка надсилала запрошення, знає, які саме послуги вона надає та хто їх оплачує. Накопичилось багато запитань щодо зусиль з боку цієї досить темної ПР-агенції та нинішньої влади з вибілювання свого іміджу, ймовірно коштом платників податків. Тих самих громадян, до речі, чиї голоси звели нанівець шляхом фальсифікацій на місцевих виборах та люб'язних суддів.

Не завадило би й євродепутатам поцікавитися про джерело фінансування, адже, якщо їхня розкішна вечеря оплачувалась Хорошковським, то це стовідсотково не із зарплати голови СБУ. Теннок слушно зауважує, що в Україні, на відміну від інших європейських держав, «голова секретної служби займається політичними справами», проте це не є за бажанням, а ні тим паче на користь українському суспільству. Звернули увагу на Брюссель напередодні Саміту ЄС-Україна не тільки представники влади. Незважаючи на нескінченний потік слів щодо розуміння, врахування зауважень та повної підтримки доступу до публічної інформації, парламент, і саме президентська «Партія регіонів», не проявляють бажання втілити слова в дії та ухвалити надзвичайно важливий законопроект про доступ до інформації. Тому журналісти та громадські діячі звернулись до президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея з проханням «порушити на найвищому рівні питання щодо зобов'язання української влади перед українським суспільством та міжнародними організаціями, зокрема ПАРЄ, ухвалити закон "Про доступ до публічної інформації"»

 

 

 

Члени європейського парламенту дієвіше допоможуть Україні, якщо уникатимуть заходи, спрямовані на надання видимості демократії, й підтримуватимуть українських громадян з відстоюванням права на інформацію та демократичний вибір.

Галя Койнаш, «KyivPost»

Фото - «KyivPost»