В Україні цей день також є Днем пам‘яті всіх журналістів, що загинули, виконуючи професійні обов‘язки.Увечері у Свято-Володимирському соборі Києва відслужать панахиду за загиблими. Після цього журналісти, представники громадськості збиратимуться у Києві на Майдані Незалежності, а у Львові поблизу пам'ятника Шевченку.

Організатори київської акції пам‘яті Георгія Ґонґадзе планують зустрітися на Майдані Незалежності, а потім попрямувати до президентської адміністрації.Одна з організаторів акції Анастасія Розлуцька в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі сказала, що її учасники вимагатимуть «розслідувати справу Георгія Гонгадзе не так, як вона зараз розслідується, а розслідувати по-правді і посадити за ґрати справжніх замовників. Бо те, що зараз відбувається, можна назвати одним словом «фарс».

Заступниця голови адміністрації президента Ганна Герман обіцяє, що хтось із адміністрації вийде до учасників акції, якщо вони підійдуть до будівлі.

«Звичайно, ми вийдемо і поспілкуємося з журналістами і всіми, хто прийде. Але я би не хотіла робити цього спектаклю і не хотіла би, щоб політичні сили використовували ім‘я Георгія для своїх політичних цілей».

Пані Герман вважає, що не обов‘зково приєднуватися до вуличних акцій, аби вшанувати пам‘ять убитого журналіста. Вона особисто згадує Георгія тим, що допомагає його матері Лесі Ґонґадзе.

Організатори акції кажуть, що під час її проведення не буде символіки жодної з партій чи організацій - лише блакитно-жовті стрічки. Бо, коли люди приходять з прапорами організацій чи партій, каже Анастасія Розлуцька, це нагадує політичні збіговиська чи передвиборчі кампанії.

Телеведучий Андрій Куликов каже, що також планує долучитися до акції пам‘яті Георгія Ґонґадзе, але не сподівається, що там буде багато журналістів.

«Я гадаю, що цього року буде більше, ніж зазвичай, але не набагато. Журналістська спільнота роз‘єднана, і багато журналістів залежні від влади і власників. Хоча в цьому році є такий чинник, як оголошення результатів слідства, де всю провину за загибель Георгія Ґонґадзе покладено на загиблого міністра внутрішніх справ. Він названий єдиним замовником».

За спостереженнями медіа-експертів, з приходом до влади команди Віктора Януковича, тиск на пресу й журналістів в Україні посилився. Про це йдеться в нещодавній доповіді міжнародної журналістської організації Клацнути «Репортери без кордонів». Раніше журналісти кількох українських телеканалів заявили про наявність цензури, а згодом об‘єдналися у рух «Стоп цензурі».

За словами журналістів, при підготовці матеріалів до ефіру тексти редагуються без їхнього відома, а самі автори нерідко дізнаються про ці правки вже під час ефіру.Експерти також наголошують, що останнім часом почастішали і фізичні напади на журналістів.

Один із останніх - напад на херсонського журналіста і правозахисника Дементія Білого під час виконання його професійних обов‘язків. Досі залишається невідомою доля харківського журналіста Василя Климентьєва, що зник понад місяць тому.

Представники влади закиди на їхню адресу відкидають і обіцяють  розслідувати всі випадки.

Журналіст Георгій Ґонґадзе зник 16 вересня 2000 року. Як встановило слідство, того дня він сів в авто, де перебували начальник міліцейського департаменту зовнішнього спостереження Олексій Пукач та троє його підлеглих.Міліціонерів Костенка, Поповича та Протасова затримали ще у 2005 році, а у 2008 їх засудили до понад 12 років ув‘язнення кожного. Пукача, який переховувався в Україні, затримали в липні 2009 року і нині готуються судити.14 вересня, за 2 дні до 10 роковин з дня загибелі Ґонґадзе, Генеральна прокуратура заявила про завершення слідства у справі про вбивство журналіста.

За висновками слідчих, Пукач отримав наказ убити Гонгадзе від тодішнього міліцейського міністра нині покійного Юрія Кравченка. Саме його прокуратура вважає замовником, але справу по Кравченку закрито через смерть обвинуваченого.

Напередодні Леонід Кучма, який був президентом, коли зник журналіст, назвав справу про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе «міжнародною провокацією, щоб Україну скомпрометувати».

Бі-бі-сі