Новини – як авантюрні романи
Огляд теленовин за 19-25 вересня 2005 року.
Вечірні „Новини” Першого каналу другим матеріалом випуску подали матеріал про майбутнє створення суспільного мовлення в Україні. Матеріал був би збалансованим, якби в репортажі створення суспільного мовлення не було безпосередньо пов’язане з оптимізацією (тобто, скороченням) штату. Хоча насправді то є дві різні проблеми, пов’язані між собою здебільшого часовим, а не причинно-наслідковим зв’язком – адже якби телебачення залишалося державним, однаково б ішла мова про оптимізацію штату та інші реформи. За традицією, що вже міцно склалася на Першому каналі, після цього матеріалу та перед матеріалом про підвищення в Росії митної ставки за експорт нафти пішли матеріали про те, що на аукціон буде виставлено „гіпсові тіла 14 пігі” та про встановлення двома італійськими водолазами світового рекорду з перебування під водою. Мабуть, час уже оголошувати перед подібними матеріалами: „Ну а тепер – розважальна пауза!”.
Підсумковий випуск ТСН від «1+1» у матеріалі про події в Криму теж дав лише погляд Анатолія Матвієнка. Власне, так і незрозумілим лишилося: чому саме тепер готують переворот? Що стало приводом? Незрозуміло, чому матеріал про Крим було вставлено між матеріалами про шанси Юрія Єханурова на затвердження главою уряду та про конкретні парламентські розклади щодо голосування за затвердження Єханурова.
Інтерівські вечірні „Подробности”, почавши випуск із повідомлення про завершення терміну розгляду в Генпрокуратурі заяв Олександра Зінченка, одразу перейшли до справи Ігоря Бакая, почавши розповідь про неї фразою: «Гораздо охотнее в Генпрокуратуре рассказывают о коррупции при прежнем президенте». Отже, власне зміст подальшого матеріалу вже неважливий. На самому початку глядачам повідомлено: за нинішнього президента – щонайменше така сама корупція, як і за минулого, але Генпрокуратуру цікавить лише минуле. Оціночні судження, в такий спосіб, підміняють собою фактаж і стають чи не єдиним змістом суто інформаційного матеріалу. Що є характерним для „Інтера”.
У „Вікнах-новини” на СТБ від 22.00 дивним був підбір синхронів у матеріалі, присвяченому перспективам затвердження Юрія Єханурова: Валерій Коновалюк, Богдан Губський, Нестор Шуфрич, Олег Білоус, Володимир Литвин, Олександр Волков. Чи не забагато політиків, близьких до Юлії Тимошенко, й чи не видається такий підбір однобічним? Ну а у збалансованому матеріалі про події в Криму не могла не привернути увагу фраза лідера депутатської групи „Союз” у Криму Володимира Кличнікова: „Верховный совет министров”.
„Репортер” Нового каналу (19.00) почав випуск із зустрічі Ющенка з Януковичем (не зазначивши дуже важливого факту, що зустріч відбулася з ініціативи Януковича), а потім перейшов до акції Партії регіонів зі збирання помаранчевої символіки в розчарованих. Той факт, що акція, фактично, провалилася, й обсяг зданої символіки був зовсім невеликим, не було акцентовано – бо йшлося лише про перші дві години події.
20 вересня. Подія дня – незатвердження Юрія Єханурова на посаді прем’єр-міністра. „Підсумки” ТРК „Ера” дали детальний та збалансований матеріал, у якому, втім, була оціночна фраза журналістки: „Не голосували комуністи й бютівці через образу на Ющенка за відставку Тимошенко”. Навряд чи наведення такого мотиву голосування, тим більше - комуністів - можна назвати об’єктивним. У матеріалі про відставку Анатолія Матвієнка та складання ним повноважень голови партії УРП „Собор” через непідтримання депутатами від партії кандидатури Єханурова, як видається, забракло двох важливих аспектів, а саме: нагадування про те, що торік Матвієнко заявляв про підтримання його партією кандидатури Віктора Ющенка безвідносно до того, чи висуне свою кандидатуру Юлія Тимошенко, та про його заяви про корупційний переворот у Криму, зроблені напередодні, про які більшість глядачів не могли забути. Тож так і залишилася нез’ясованою мотивація дій Матвієнка – чи не була справжньою причиною його відставки саме ситуація в Криму.
Ще один матеріал випуску було присвячено підписанню Xартії етичних принципів політичних консультантів. Почався матеріал із фрази: „Провідні вітчизняні політологи домовилися бути моральними”. Але ж політконсультанти та політологи – то різні речі, про що неодноразово нагадували під час підписання хартії! Надалі в матеріалі знову йшлося про політологів, була навіть фраза: „Політологи також заявили про відмову від застосування брудних технологій”, що термінологічно некоректно, бо політологи не застосовують (принаймні, не мусять застосовувати) технології, це – не їхній фах. Тож некоректним доводиться визнати й власне матеріал.
Вечірні „Новини” на Першому каналі, як завжди, не обійшлися без оживляжу, й у першому ж журналістському пасажі пролунало: „Парламент не підтримав українського бурята на посаду прем’єр-міністра”. Згадування в даному контексті про етнічне походження Єханурова залишає запитання щодо етичності такого. „Після нерезультативного голосування за кандидатуру Єханурова на прем'єрське крісло він першим вибіг із сесійної зали і комусь радісно кричав по телефону, що він найкращий в цій країні”, - це про Олександра Волкова. Як тут напрошувалася згадка про його колишній неофіційний титул „директора парламенту”! Але ні, не згадали. А серед досить численних синхронів не було жодного від представників БЮТ та союзних до нього сил. Попри те, що саме конфлікт між Ющенком та Тимошенко, поза сумнівом, призвів саме до таких результатів голосування. (Що продемонстрували, наприклад, вечірні інтерівські „Подробности”, запросивши до студії Павла Качура з НСНУ та Миколу Гапочку з БЮТ). Тож об’єктивним та збалансованим матеріал не був.
Не було жодного синхрону представників БЮТ і в підсумковому випуску ТСН на „плюсах”. Щоправда, був синхрон Богдана Губського. А фраза журналіста: ”Боротьба за Єханурова перетворилася для Ющенка на боротьбу за збереження влади” виглядає як надто сумнівне оціночне судження, що несе в собі очевидне негативне емоційне забарвлення й спонукає глядачів до негативних висновків щодо президента як особистості. Тобто, безпідставно вжито розширювальне тлумачення події з висновками, що з даної конкретної події не випливають.
Вечірні „Вікна-Новини” (СТБ) єдині навели діалог між Олегом Рибачуком та Ігорем Шурмою з СДПУ(о) після непризначення Єханурова, де, з одного боку, Рибачук пояснює прихильність президента до Порошенка, Червоненка та Жванії тим, що вони врятували йому життя, а, з іншого боку, аргументи Шурми несподівано для багатьох глядачів полягають в антикорупційній площині. Оце був цікавий для глядачів ексклюзив, який, поряд зі збалансованим матеріалом, наблизив даний випуск до взірців тележурналістики.
Вечірній „Репортер” Нового каналу хотілося б згадати через те, що непризначення Єханурова коментували троє політологів – Володимир Полохало, Вадим Карасьов та Володимир Фесенко: саме ті троє політологів, що, здається, отримали монополію на коментування всіх без винятку подій на всіх без винятку каналах, опинилися, так би мовити, в концентрованому вигляді, всі троє в одному місці й водночас.
21 вересня. „Підсумки” (ТРК „Ера”) присвятили перший матеріал проблемі формування уряду – з огляду на те, що наступного дня кандидатуру Юрія Єханурова знову мало бути винесено на затвердження у Верховній Раді. Три синхрони Ющенка, один – Мороза й один – Кравчука не дозволяють вважати такий підбір збалансованим.
У матеріалі „Новин” від 21.00 на Першому каналі, присвяченому тій самій темі, підбір синхронів був різноманітніший, але від політичних сил, що їх пов’язують із Тимошенко, ніхто представлений не був. Цікавим був матеріал про прес-конференцію Юлії Тимошенко, де вона пропонувала Ющенкові відновити співробітництво, було подано й синхрон самого Віктора Ющенка, де він пропонував те саме. Але закінчено матеріал було згадкою про те, що Тимошенко була з прикрасою у вигляді чорної троянди. І фразою: „А чорна троянда – то емблема кохання і обіцянка повернутися”. Забракло лише фіналу – чогось на кшталт: „Жду отвєта, как соловєй – лєта”. Можливо, це є суб’єктивне враження, але, коли йдеться про Тимошенко, журналісти подеколи з’їжджають у стилістику чи то авантюрних романів, чи то дамських мелодрам. 22 вересня. Подія дня – призначення Юрія Єханурова на посаду прем’єр-міністра. У матеріалі ерівських „Підсумків” – жодного синхрону представника БЮТ. Лише синхрон Сергія Соболєва з ПРП, присвячений підсумкам голосування загалом, який не розкриває позицію БЮТ та її союзників. У матеріалі „Новин” Першого каналу від 21.00 матеріал про голосування – без синхронів, підбірка синхронів до матеріалу про майбутній склад уряду не містить синхрону нікого з БЮТ. Є лише синхрон Богдана Губського з „Єдиної України”. То чи не відіграють депутати з ПРП та „Єдиної України” ту саму роль, яку рік тому відігравав Юрій Костенко: ніби, й опозиція на екрані з’являється, з погляду форми все гаразд, але найвпливовіші її представники при цьому є небажаними особами? А от у матеріалі про перерозподіл президентом владних повноважень знову в ролі провідного експерта вигулькує Леонід Кравчук.
Вечірня ТСН на „плюсах” після збалансованого матеріалу про призначення Єханурова (хоча залишається під запитанням правомірність розгляду цього питання виключно в ракурсі домовленостей Ющенка з Януковичем) подали матеріал про тимчасовий і тактичний характер цих домовленостей. Навряд чи обґрунтованим є категоричне твердження про те, що Юлію Тимошенко відштовхують у радикальну опозицію поближче до СДПУ(о), але найупередженішою видається така фраза: „Зрозуміло, що фігура Єханурова не потребує такої противаги у вигляді секретаря РНБО, як Тимошенко”. Кому зрозуміло? Чому Тимошенко такої протидії потребувала? А ТСН - знає!.. Починається матеріал фразою: „Більшість політологів вважають...”. Протягом усього матеріалу – ані цитат, ані імен політологів. Єдиний синхрон належав... Вікторові Ющенку. Посилання на „більшість політологів” у даному разі виглядають як дуже незграбна спроба замаскувати власні політологічні вправи журналіста. Чому б і ні, але, коли власну журналістську аналітику не оголошено як саме таку, коли журналіст формально виступає як інформатор, це веде до того, що оціночні судження, до того ж, не надто аргументовані, подано глядачам як інформацію, як факти. А, отже, глядачів дезінформовано.
Вечірні „Подробности” на „Інтері” виявили оригінальність і першою подали інформацію не про затвердження глави уряду, а про буревій „Рита”. „Інтер” може сміливо конкурувати з Першим каналом в галузі незграбного образотворчого подання новин. „І це привело членів БЮТ до стану, схожого на ступор”, - це образне мислення, видається, пролягає поза межами журналістської етики. А матеріал про затвердження Єханурова розповідав, фактично, не про це, а про угоду Ющенка з Януковичем. Класичний маніпулятивний прийом – сповзання з заявленої теми на іншу, в якій чомусь зацікавлене інформаційне керівництво каналу. Серед депутатських синхронів були синхрони Володимира Філенка з ПРП, Ігоря Плохого з БЮТ, Ігоря Шурми з СДПУ(о) (останній прозоро натякав на блок Ющенко – Литвин – Янукович, або „ЮЛЯ”) , але нікого – з НСНУ чи союзних їй сил. Далі йшли матеріали про те, що Янукович цілком задоволений, та про те, що Ющенко „все повернув на круги своя” (далі роз’яснювали, що малося на увазі – скорочення повноважень РНБОУ та додання їх до секретаріату Президента). Укупі з тим, що меморандум Ющенко–Янукович було названо ультиматумом із боку Януковича, послання цих матеріалів виглядає як таке: Ющенко виграв вибори, але насправді керують країною ті, хто й раніше. До речі, в матеріалах „Інтера” можна вловити (в інтонаціях, формулюваннях фраз та речень), що в будь-якому матеріалі на будь-яку навколовладну тему акценти припадають на багаторазовому підкреслюванні розбіжностей між Ющенком та Тимошенко, а все решта є лише інформаційним приводом для того. Навряд чи „Інтер” перетворюється на трибуну сил, близьких до Тимошенко. А от щодо підсилення протиріч між «помаранчевими» та послаблення позицій Президента – напевне, таки входить у неакцентовані, але все ж наявні наміри або його топ-менеджерів, або власників. Або ж це є їх особистою позицією – яка, на жаль, не залишається поза дверима ньюз-руму.
У вечірніх „Вікнах-новини” на СТБ в блоці про призначення Єханурова був матеріал про те, що це було вдалим для Януковича й невдалим для Ющенка, який із посиланням на незваних політичних експертів ледь не в апокаліптичних тонах пророкує, що, встановивши свою владу на Донеччині, Янукович отримає весь електоральний потенціал області, зможе сформувати найбільшу фракцію (насправді це неочевидно, навіть за змальованих умов) і стане прем’єр-міністром, на якого президент „не матиме жодного важеля впливу” (що теж не є очевидним, а, тим більш, доведеним фактом). Тож матеріал є необ’єктивним і видає не надто обґрунтовані припущення за факти.
У вечірньому „Репортері” на Новому каналі в матеріалі про призначення Єханурова є синхрони депутатів Віталія Хомутинника („Регіони України”) та Миколи Мартиненка (НСНУ), але немає нікого з БЮТ. На самому початку матеріалу є фраза про те, що успіх голосування забезпечила фракція „Регіони України” - тож, подальші синхрони мали на меті переконати глядачів у союзницьких відтепер стосунках згаданих політичних сил? Матеріал про форум „Об’єднаймо Україні” завершується фразою: СДПУ(о), за словами Кравчука, „працюють над створенням класичної опозиції, яка опозиційними методами підтримуватиме новообраного прем’єра”. Глядачам залишається єдине – або розгадати цей граматичний ребус, або впевнитися, що новим прем’єром неодмінно буде хтось, кого СДПУ(о) підтримуватиме, хай навіть і „опозиційними методами”. Чи не є це натяком, що прем’єром стане Янукович?
23 вересня в матеріалі про те, як Верховна Рада сприйняла Mеморандум Ющенко – Єхануров – Янукович, у „Підсумках”, що на „Ері”, були синхрони Олександра Мороза та Йосипа Вінського з СПУ, Бориса Безпалого з НСНУ та Бориса Андресюка з Народної партії. Синхронів прибічників Юлії Тимошенко не було, як і синхронів представників Партії регіонів. Не було взагалі жодного синхрону, де було б оприлюднено інше ставлення до підписання меморандуму, ніж апологетично-заспокійливе. Отже, матеріал вийшов і незбалансований, і неповний; створена ним віртуальність ніяк не стикується з реальністю – адже суспільство сприйняло меморандум не лише неоднозначно, а й з нерозумінням, що відбулося. На початку матеріалу про те, як сприймають люди дії президента (набір синхронів „людей з вулиці”, вся дискусія між якими звелася до питання: чи мусить президент бути жорстким – утім, так і лишилося незрозумілим, про жорсткість у чому саме йшлося), журналістом було сказано: „Безумовно, можна стверджувати, що Ющенко має величезний кредит довіри в тих, хто віддав йому свої голоси”. Станом на кінець вересня це твердження не видавалося таким уже безсумнівним.
Вечірні „Новини” Першого каналу почали випуск з матеріалу, присвяченого ситуації навколо розслідування отруєння Віктора Ющенка та звинувачень Олександра Турчинова на адресу президента в ухилянні від здавання потрібних аналізів. „Генпрокурор не просив Віктора Ющенка здати аналізи, потрібні для розслідування справи отруєння, тому вона стоїть на місці. І тепер Святослав Піскун чекає реакції Президента”, - таким був початок матеріалу. То на що ж очікує реакції президента Генпрокурор – на те, чого він не просив? Чи на факт своєї бездіяльності? З формулювання, яке пролунало, зміст його не зрозуміти.
„Подробности. Итоги дня” на „Інтері” вчергове продемонстрували хворобу багатьох тележурналістів: ледь не половина реплік запрошених до студії Миколи Мартиненка та Богдана Губського закінчувалися тим, що ведуча їх переривала. У вечірніх „Вікнах-бізнес” (СТБ) у матеріалі про меморандум Ющенко – Янукович (до речі, матеріал пішов третім у випуску, слідом за, мабуть, дуже важливим для суспільства матеріалом про заплановану в Москві презентацію фільму „Юля”) журналіст каже: „Проти Тимошенко, яка стояла поруч з Ющенком на Майдані, можуть порушити карну справу”. Але ж, окрім оточення самої Тимошенко, про це ніхто не вів мови! Недоведене припущення подано як факт.
Лише вечірній „Репортер” (Новий канал) чітко розповів про те, що візит до Росії Юрія Луценка був повністю невдалим (інші канали вкладали це в більш обтічні формулювання – настільки обтічні, що факт невдачі не був очевидний) та про те, що росіяни перешкоджали Луценкові у спілкуванні з пресою.
Борис Бахтєєв, «Детектор медіа»
Читайте також:
Зінченко сприятиме слідству з метою встановлення істини
Ющенко і Янукович підписали пакт Молотова-Ріббентропа?
Верховна Рада не підтримала кандидатуру Єханурова на пост Прем'єр-міністра України
Хартію підписано. А далі?
Меморандум порозуміння між владою та опозицією
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ