Національній раді з питань телебачення і радіомовлення та Держкомтелерадіо нічого невідомо про випадки цензури, втручання у професійну діяльність журналістів і тиску на редакції. Як повідомила ТК заступник голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи народний депутат Ольга Герасим'юк, про це йдеться у офіційній інформації від Нацради і комітету, яку отримали члени Постійної делегації у парламентській асамблеї Ради Європи, які наразі перебувають на сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

До уваги читачів ТК пропонуємо тексти цих офіційних листів.

Першому заступникові керівника управління

забезпечення міжпарламентських зв'язків

Верховної Ради України, секретарю Постійної

делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

Корнійчуку А.С.

Шановний Андрію Сергійовичу!

На Ваш лист від 11.06.2010 р. повідомляємо таке.

Відповідно до схвалених Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2010 року № 2253-VI Рекомендацій парламентських слухань «Про стан свободи слова у регіональних засобах масової інформації», що відбулись 2 грудня 2009 року, Комітетом допрацьовано та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів».

Прийняття зазначеного Закону дозволить суспільству отримати єдиний акт, який регулюватиме професійну діяльність журналістів, сприятиме захисту їх законних прав та свобод, відповідатиме нормам та вимогам законодавства Європейського Союзу та Ради Європи.

Держкомтелерадіо, управління у справах преси та інформації обласних, Севастопольської міської, управління преси та інформації Київської міської державних адміністрацій відповідно до покладених на них завдань сприяють безперешкодній діяльності засобів масової інформації та утвердженню свободи слова, проводять моніторинг ситуації зі свободою слова, відслідковують факти адміністративного та економічного тиску на журналістів, нападів та спроб їх залякування, вживають заходів із недопущення випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Зокрема, планами роботи Держкомтелерадіо, управлінь у справах преси та інформації обласних, Севастопольської міської, управління преси та інформації Київської міської державних адміністрацій передбачено проведення щомісячних прес-конференцій, під час яких висвітлюватимуться питання забезпечення свободи журналістської діяльної.

У складі Громадської ради при Держкомтелерадіо буде створено комісію з розгляду звернень журналістів щодо випадків перешкоджання їх професійній діяльності. Водночас Комітет звернувся до обласних державних адміністрацій з рекомендацією створити аналогічні комісії у складі громадських рад при облдержадміністраціях.

Про випадки цензури, втручання у професійну діяльність журналістів та тиску на них у державних телерадіоорганізаціях Комітету наразі не відомо.

Крім того, з метою поліпшення соціального захисту журналістів Держкомтелерадіо звернувся до прем'єр-міністра України Азарова М.Я. з пропозицією створити навчально-консультативний оздоровчий центр для журналістів на базі оздоровчо-лікувального пансіонату «Ходорів» (с. Ходорів Миронівського р-ну Київської обл.), який знаходиться у сфері управління Комітету.

З повагою,

 заступник голови Комітету                                                    В.Горобцов

15.06.2010 р. №3а/108

На №17-11/469 від 11.06.2010 р.

Першому заступнику керівника

управління, секретарю Постійної

делегації Верховної Ради України у

ПАРЄ А.Корнійчуку

01008, м.Київ, М.Грушевскього, 5

Національна рада надає довідково-аналітичні матеріали щодо заяв журналістів ТРК «1+1» та СТБ про наявність цензури на їх телеканалах та відміни Окружним адміністративним судом м. Києва результатів конкурсу, проведеного 27 січня 2010 р.

Останнім часом до Національної ради не надходили вмотивовані та підтверджені фактами повідомлення керівників телерадіокомпаній чи окремих журналістів з приводу чинення на них тиску медіавласників або певних політичних сил, у тому числі і заяви творчих колективів телерадіоорганізацій.

У сфері електронних засобів масової інформації проводиться політика відкритості, вільного висловлювання думок, суворого дотримання вимог Конституції України та законодавства щодо діяльності телерадіоорганізацій.

Слід наголосити на розвиненій системі правової бази держави, яка становить майже 20 законів прямої дії, спрямованих на регулювання діяльності як творчих колективів, так і окремих журналістів. Галузеве законодавство системно сприяє розвитку і становленню електронних засобів масової інформації, забезпечує захист і підтримку працівників.

Національна рада має високий статус конституційного регуляторного органу. При цьому Національна рада не втручається в професійну діяльність телерадіожурналістів і програмне наповнення каналів. Згідно з чинним законодавством, програмні концепції формують безпосередньо телерадіокомпанії, а державний регуляторний орган здійснює постійний моніторинг за дотриманням умов ліцензій.

Демократичні засади діяльності телерадіокомпаній забезпечуються також завдяки дії редакційних статутів, розроблених творчими колективами і закріпленими нормами Закону України «Про телебачення і радіомовлення». В редакційному статуті обов'язковим пунктом має бути інформація про створення редакційної ради ТРО. Редакційна рада має здійснювати контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність телерадіоорганізацій.

Національна рада останніми роками не приймала до розгляду документи телерадіоорганізацій без наявності редакційного статуту. Члени Національної ради неодноразово наголошували, що саме цей документ дає можливість журналістським колективам убезпечити себе від тиску власників та запобігти проявам цензури на телеканалах.

На виконання пункту 4 протоколу наради з питань удосконалення взаємодії між Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо покращення законопроектної роботи від 23 квітня 2010 року та з метою посилення гарантій свободи слова Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у співпраці з іншими органами державної влади наразі готує пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні).

Що стосується відміни результатів конкурсу, проведеного 27 січня 2010 року, то Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.10 року позовні вимоги ТОВ «Служба інформації» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Кіно ТВ» до Національної ради по справі №2а/1008/10/2670 задоволено у повному обсязі. Рішення Національної ради №121-211 від 27.01.10 про визнання переможців конкурсу скасовано.

Під час підбиття підсумків конкурсу 27 січня, в якому канали «ТВі» та «5 канал» отримали додаткові частоти, /news/article/49938/2009-12-17-sud-za-pozovom-tvi-zaboroniv-natsradi-provoditi-konkurs-na-vilni-telekanali/ діяла ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2009 р., яка заборонила вчиняти будь-які дії щодо проведення та оголошення результатів конкурсу. Ініціатором відповідного рішення суду був канал «ТВі». Ухвали було скасовано за поданням компанії «ТВі» лише 09 лютого 2010 р.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», засідання визнається правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради. 27 січня 2010 р. до загального відділу Національної ради надійшла заява трьох членів Національної ради про скликання позачергового засідання з метою підбиття підсумків конкурсу. На цьому засідання були присутніми лише п'ять членів із восьми, що свідчить про відсутність кворуму. Зазначений факт підтверджується заявою трьох членів, які повідомляють про свою відсутність на засідання 27 січня 2010 р.

У зв'язку з цим, 29 січня 2010 року на адресу Національної ради надійшов припис Генеральної прокуратури України про усунення порушень , які відбувалися під час підбиття підсумків конкурсу 27 січня 2010 року (відсутність кворуму). Зазначений припис Національною радою не виконано і відповідно не оскаржено.

На засідання 27 січня 2010 року було вирішено звернутися до Українського державного центру радіочастот щодо збільшення потужності передавачів компаній «ТВі» та «5 канал». У разі отримання позитивних висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення необхідно було б внести зміни до ліцензій. Згідно зі ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», після отримання висновків компанія повинна подати заяву про переоформлення ліцензії, яку Національна рада зобов'язана розглянути на засідання й ухвалити рішення щодо неї не приймала.

Крім того, Ленінський районний суд м. Донецька зобов'язав в.о. голови Національної ради Юрія Плаксюка підписати додатки до ліцензії на мовлення ТОВ «Телерадіосвіт» - канал «ТВі» на виграні у конкурсі 27.01.10 частоти з урахуванням збільшення їхньої потужності. Ця ухвала суду до Національної ради не надходила і не зареєстрована ні в загальному відділі, ні в жодному іншому.  Відповідно до цього рішення суду згадані вище додатки було підписано (Додаток №6/а до ліцензії на мовлення серії НР №1021-м від 28.10.2009).

У книзі реєстру, в якій фіксується видача телерадіокомпаніям України ліцензій та додатків, не зазначено, що канал «ТВі» або «5 канал» отримали додатки із збільшеною потужністю передавачів.

Слід звернути увагу і на той факт, що компанія «ТВІ» збільшила потужність 32 передавачів на виграних під час конкурсу частотах і переоформила відповідні додатки лише за 85 гривень. Якби з самого початку в конкурсі була б зазначена збільшена потужність, компанія «ТВі» сплатила б не 600 тисяч гривень ліцензійного збору за отримані в конкурсі частот, а 6 млн. грн., а «5 канал» не 500 тисяч гривень, які сплатив, а 4 млн. грн., а отже, від цих двох компаній держава недоотримала близько 9 млн. грн.

Незважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 року №815 «про затвердження плану використання радіочастотного ресурсу України» з 01.01.2010 забороняється присвоєння аналогових частот, 27 січня 2010 року підсумки конкурсу було підведено.

Голова                                                                                                                   В. Манжосов