Сьогодні у селищі Прохорівка на Черкащині помер народний артист України, режисер Юрій Іллєнко. Він тривалий час хворів на невиліковну хворобу.

Юрій Іллєнко народився в 1936 році у місті Черкаси. Працю в кіно розпочав з операторської роботи у фільмі Якова Сегеля «Прощайте, голуби» (1960). Працював на Ялтинській кіностудії, а починаючи з 1963 року - на кіностудії Довженка в Києві. Світову славу пану Іллєнку принесла операторська робота у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (1964).

Юрій Іллєнко - лауреат Державної премії України імені Т араса Шевченка (1991). Його роботи здобували відзнаки Всесоюзного кінофестивалю та Каннського кінофестивалю ( номінація «Приз ФІПРЕССІ» 1990 р.).

Як режисер, працював над такими фільмами, як «Білий птах з чорною ознакою», «Свято печеної картоплі», «Лісова пісня. Мавка», «Легенда про княгиню Ольгу», «Лебедине озеро. Зона». Крім того, Юрій Іллєнко відомий як сценарист та актор. Він є автором лібрето балетів «Прометей», «Ольга», роману-сценарію «Агасфер. Хроніка другого пришестя Христа» (1994). Був Академіком академії мистецтв України та виступив автором монографії «Парадигма кіно».

Пан Іллєнко завідував кафедрою кінорежисури в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Юрій Іллєнко створив незалежну кіностудію «Фест-Земля», на якій зняв перший в Україні фільм не на державні кошти («Лебедине озеро. Зона»).

Прощання планується у київському Будинку вчителя на вулиці Володимирській, панахида - у Володимирському соборі. Дату і час буде уточнено пізніше.

«Детектор медіа» висловлює співчуття рідним, друзям та колегам Юрія Іллєнка.

«Детектор медіа»

Фото - www.day.kiev.ua

Повний перелік кінокартин Юрія Іллєнка:

«Криниця для спраглих» (1966. Висока оцінка на МКФ у Сан-Франциско, 1988),

«Вечір на Івана Купала» (1968),

«Білий птах з чорною ознакою» (1971, Золота медаль VII Московського міжнародного кінофестивалю; відбіркова премія «Срібні сирени», МКФ, Соренто, Італія, 1972),

«Наперекір усьому» (1972, у співавт. з югославськими кіномитцями),

«Мріяти і жити» (1973),

«Свято печеної картоплі» (1976),

«Смужка нескошених диких квітів» (1978),

«Лісова пісня. Мавка» (1980),

«Легенда про княгиню Ольгу» (1982. Почесний приз Києва Юрію Іллєнку на ВКФ 1984),

«Солом'яні дзвони» (1987),

«Лебедине озеро. Зона» (1990. Премія ФІПРЕССІ на Міжнародному кінофестивалі в Каннах, Франція, 1990; Премія «Ескор» молодої критики; Приз «За кращу операторську роботу»; приз «Золотий витязь» Міжнародного кінофестивалю Нови Сад, Югославія, 1993; Приз «За кращу операторську роботу» Міжнародного кінофестивалю «Кінотавр», Сочі, Росія, 1991),

«Сергій Параджанов. Партитура Христа до-мажор» (1994. Диплом МКФ «Золотий витязь»),

«Молитва за гетьмана Мазепу» (2002, Приз «Золота рибка», 2002. Польща).