В Україні стало традицією, що зміна керівництва держави призводить до переділу впливу, а іноді і власників вітчизняних телеканалів.

Не менш символічне й те, що за останні п'ять років, починаючи з літа 2005-го, лакмусовим папірцем відносин влади та медіа є телеканал «Інтер».

«Але останні президентські вибори дещо змінили акценти в цій рольовій грі. Тепер головний канал країни з жертви впливу перетворився на ключового гравця по інший бік барикад. І ті, хто ще вчора перебував під тиском владної машини, сьогодні вже самі керують державним пресом.

Пульт управління цим пресом зосереджується в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення.

Згідно з законом «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», цей орган складається з восьми осіб, з яких четверо призначаються Верховною Радою і четверо - президентом. Повноважною Нацрада вважається після призначення не менше шести її членів.

Усі вони делегуються на посади строком на п'ять років.

Втім, наразі у Нацраді склалась трохи парадоксальна ситуація. З шести повну і безсумнівну легітимність мають лише троє, що призначені за президентською квотою: голова Нацради Володимир Манжосов, його перший заступник Оксана Головатенко та заступник Лариса Мудрак, що була затверджена в останні дні президентства Віктора Ющенка.

Терміни повноважень інших трьох членів Нацради, призначених Верховною Радою, вже минули: Віталія Шевченка - 18 березня цього року, Тетяни Лебедєвої - 20 лютого 2008, а Віктора Понеділка - 11 липня 2007 року.

«Українська правда»

За логікою закону, рішення про припинення їхніх повноважень також повинна ухвалювати Верховна Рада. Але закон не вказує, що робити в разі, якщо термін повноважень члену Нацради минув, а парламент не приймає постанову про його звільнення. Таке положення всіх задовольняло: і «просрочених» держслужбовців, і тих, хто в свій час лобіював їх призначення.

Зараз у парламенті вже зареєстровані постанови про звільнення членів Нацради з квоти Верховної Ради. Розгляд питання був призначений на четвер, втім, за вимогою комуністів, був відкладений до п'ятниці.

Справа в тому, що один з членів Нацради, що повинен залишити свою посаду - Віктор Понеділко - колишній нардеп другого та третього скликань від Компартії. І зараз комуністам їхні партнери по коаліції не прогарантували збереження за ними квоти у Нацраді.

До останнього часу така невизначеність із складом Нацради цілком сприймалась як самим регулятором, так і суб'єктами телевізійного ринку. І лише в лютому цього року на забезпечення позову одного з телеканалів групи «Інтер» Київський адміністративний суд прийняв ухвалу про заборону двом членам регулюючого органу - Тетяні Лебедєвій та Віктору Понеділку - виконувати свої обов'язки.

Врешті решт, ухвалу було скасовано. Але конфлікт між групою «Інтер» та Нацрадою на цьому не завершився і перейшов у відкриту війну.

Експерти та й самі члени Нацради пояснювали це суто комерційною боротьбою, яку розгорнув «Інтер» та його телеканали-супутники з Нацрадою у зв'язку з незаконним, на їх погляд, проведенням конкурсу на отримання ефірних телевізійних частот, результати якого були оголошені 27 січня 2010 року.

Нагадаємо, що тоді за підсумками конкурсу з 89 телечастот найбільше отримали телеканал ТВі (33 частоти), «5 канал» (26) та канали групи «Інтер» (20). 

Служба безпеки України, яку очолює власник «Інтера» Валерій Хорошковський, направила до Нацради листа з вимогою надати копії усіх документів, що супроводжували проведення вищезазначеного конкурсу.

Спочатку це видавалося лише поодиноким випадком нечесної конкурентної боротьби. Адже, строго кажучи, регулювання телечастот країни напряму стосується питань національної безпеки. І, незважаючи на очевидний конфлікт інтересів Валерія Хорошковського, формальне виправдання таких дій в СБУ було.

Але зараз боротьба голови СБУ з Нацрадою розвивається зовсім на іншому фронті. З огляду на розклад сил у нинішній владі, це загрожує монополізацією телепростору країни.

До «Української правди» потрапив адміністративний позов «Телерадіокомпанії «Музика ТВ», що входить до U.A. Inter Media Group Limited, очолюваної дружиною Валерія Хорошковського.

У своєму позові «Музика ТВ» вимагає в суду зобов'язати Нацраду звільнити двох її членів - Віктора Понеділка та Тетяну Лебедєвою - у зв'язку з закінченням терміну їх перебування на посаді.

У ситуації, коли у Верховній Раді планується розгляд питання про звільнення Лебедєвої та Понеділка, позов «Музика ТВ» виглядає безглуздим: навіщо витрачати юридичні ресурси і опинятися в центрі скандалу, якщо, з огляду на склад більшості у сесійній залі, вимога позову гарантовано буде виконана.

Автори звернення до суду навряд чи ставились до свого позову лише як до формального приводу залякати членів Нацради. Деякі деталі документу вказують на те, що юристи навмисно змінили підсудність юридичної особи, яка подавала позов - очевидно, розраховуючи на конкретний результат в конкретному суді.

На титульному листі документа вказана дещо дивна адреса позивача - «Телерадіокомпанії  «Музика ТВ»: Київська область, смт. Баришівка, вул. Радянська, 71а. До речі, така ж адреса була раніше вказана у позові з приводу заборони Понеділку та Лебедєвій виконувати свої обов'язки.

Втім деякі деталі підтверджують, що вищевказана адреса не є дійсною.

По-перше, в документах, що були передані до суду, вказані зовсім інші дані. На різних сторінках справи в довіреностях з боку директора «Музика ТВ» спочатку переплутані будинки - замість 71а вказано 17а.

А в іншій довіреності взагалі вказано, що юридичною адресою «Телерадіокомпанії  «Музика ТВ» є Київ, вулиця Дмитрівська, 30. За цією ж адресою знаходиться і телеканал «Інтер».

«Українська правда» перевірила зазначені у позові адреси. Виявилось, що в селищі Баришівка Київської області взагалі не існує вулиці Радянської. Як і будинків 71а або 17а.

Вулиця Радянська є в підпорядкованому Баришівській селищній раді сілі Пасічна. Але й там вдалося знайти лише будинки 71 та 17 (а не 71а або 17а). Це приватні дачні будівлі, господарі яких взагалі не чули про компанію з такою назвою.

Підтвердженням, що справа мала розглядатися безпосередньо у столиці, а не в Київській області, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, згідно з яким «Телерадіокомпанія  «Музика ТВ» розташована за адресою м. Київ, вулиця Дмитрівська, 30.

Чому компанія вдалась до таких маніпуляцій - важко зрозуміти. Є лише наслідки: неправильно вказана адреса змінила суд, в якому розглядатиметься справа. Тепер замість Окружного адміністративного суду міста Києва, її буде розглядати Київський окружний адміністративний суд, що обслуговує Київську область. Очевидно, в цьому є якийсь розрахунок.

«Українській правді» не вдалося отримати офіційного коментарю від представників «Музика ТВ».

Увагу привертає ще один момент. В позовних вимогах телекомпанія «Музика ТВ» вимагає лише одного: звільнення членів Нацради. І аргументація для цього лише одна: закінчення строку повноважень. Юристи компанії дуже чітко і грамотно виписали все, що стосується неможливості Тетяною Лебедєвою та Віктором Понеділком виконувати обов'язків членів Нацради.

Але з незрозумілих причин ті ж самі юристи вказали не тільки на необхідність звільнення вищезазначених осіб, а пішли далі і проаналізували наслідки юридичного казусу, що склався в Нацраді.

Виходячи з статті 24 закону «Про Національну раду...», відповідно до якої «засідання Національної ради є правомочним,  якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради», а «рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради», юристи компанії групи «Інтер» дійшли наступного висновку:

«Таким чином, - робить висновок телекомпанія групи «Інтер», - засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за участі членів Національної ради, повноваження яких скінчились, якщо факт їх присутності впливає на визначення кворуму засідання, є неправомочними. Рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, в голосуванні за які під час засідань приймали участь члени Національної ради, повноваження яких скінчились, якщо голоси таких членів Національної ради мали вирішальне значення є неправомірними».

Іншими словами, автори позову натякають, що з 11 липня 2007 року, коли сплив термін перебування на посаді Віктора Понеділка, всі рішення Нацради  за його участю можуть бути визнані недійсними.

Для єдиної позовної вимоги, яку висуває «Музика ТВ», цей висновок зайвий. Він не надає суду більш вагомих додаткових аргументів про необхідність звільнення Понеділка та Лебедєвої, у яких завершився термін повноважень.

Єдине, чим можна пояснити появу такого абзацу - це аргументація, яку юристи групи «Інтер» зможуть навести в майбутніх судах в разі, якщо суд зобов'яже Нацраду звільнити Понеділка.

Це було би цілком логічно, якщо згадати, що першопричина позовів до Нацради - вищезгаданий конкурс за участю Понеділка та Лебедєвої, результатами якого невдоволені в групі «Інтер».

Але якщо такий сценарій дійсно існує і звільнення «прострочених» стане базою для перегляду рішення Нацради, то під ударом можуть опинитись весь переділ квот за останні три роки.

Для пересічної людини це мало про що говорить. А ось для власників та менеджерів телеканалів така новина стане холодним душем. Адже з липня 2007 року були прийняті рішення про видачу, продовження або переоформлення декількох десятків ліцензій на мовлення. В тому числі ці рішення стосувались:

телеканалу «1+1»,
телеканалу «ТЕТ»,
телеканалу «СТБ»,
телеканалу «ICTV»,
«Нового каналу»,
ТРК «Україна»,
телеканалу «Гравіс»
та деяких телеканалів самої групи «Інтер».

Такий поворот подій виходить вже за рамки банальної «конкурентної» боротьби групи каналів «Інтер» за окремі частоти.

Перемога Віктора Януковича на президентських виборах дала в руки Валерія Хорошковського інструмент впливу для перегляду результатів конкурсу щодо будь-яких ефірних частот.

І навіть якщо припустити, що позов «Телерадікомпанії «Музика ТВ» спрямований на скасування конкретного конкурсу від 27 січня 2010 року, побічним ефектом цієї війни стане «ліцензійний кийок», який потрапить у руки Нацради.

Очевидно, найближчим часом склад Нацради все ж таки буде переформатований. Голосування за відкликання Лебедєвої та Понеділко призначене на засідання Верховної Ради у п'ятницю. Але іронія в тому, що і засідання суду за позовом «Музика ТВ» також призначене на ранок п'ятниці.

Різниця тільки в тому, що Верховна Рада винесе рішення про звільнення з виказанням лише причини - закінченню терміну повноважень. Без пояснень і розгляду якихось аргументів.

А ось вердикт суду базуватиметься на конкретному позові. У подальшому наведені в ньому аргументи можуть бути використані в інших справах. Таким чином, гіпотетично в майбутньому декілька великих телеканалів країни можуть стати заручниками щирості нової владної команди.

Враховуючи, що з трьох повністю легітимних членів Нацради, голова органу Володимир Манжосов - колишній віце-президент ТРК «Україна», його перший заступник - Оксана Головатенко - колишній комерційний директор телеканалу «Інтер» («Української незалежної ТВ-корпорації»), можна навіть не прогнозувати, у яких телеканалів не буде жодних проблем, а в яких вони можуть виникнути.