На Першому національному заговорили російською

7 Квітня 2010
26702
7 Квітня 2010
14:24

На Першому національному заговорили російською

26702
Перший національний канал в Україні скасував дублювання російськомовних інтерв’ю та репортажів у своїх випусках новин
На Першому національному заговорили російською

Це були єдині в Україні загальнонаціональні новини, де усі інтерв'юйовані, які говорили іншою мовою, аніж українською, переозвучувалися.

 

Крім того, Дмитро Табачник, міністр освіти і науки, заявив, що підтримує скасування обов'язкового дублювання іноземних кінофільмів українською мовою.

 

Як уплинуть ці та інші заяви і дії представників нової влади на стан української мови і культури у засобах масової інформації?

 

На запитання Бі-Бі-Сі відповідав журналіст-оглядач Отар Довженко.

 

О. Довженко: Я підозрюю, що всі дії нової влади, які будуть пов'язані з мовою і взагалі з цією сферою, носитимуть характер так би мовити лібералізації. Тобто, ось ми знімаємо заборони, ми всім дозволяємо все. Це не буде скасування україномовного дублювання, як кажуть. Це буде дозвіл дублювання або не дублювання будь-якою мовою, а після цього включається економія тому, що кінопрокатникам, тим самим, дешевше завозити дубляж з Росії, ніж дублювати тут, ніж замовляти дубляж українською.

 

 

«Коли знімуть ці обмеження, україномовний продукт на більшості каналів лишиться тому, що є певні традиції, є певний формат роботи, є певна команда людей, які звикли працювати українською».

 

Отар Довженко

 

 

Бі-Бі-Сі: Давайте будемо говорити конкретно. Тобто, незалежно від того, що будуть говорити урядовці чинної влади і які закони будуть діяти, що насправді буде в кінотеатрах і на телебаченні України?

 

О. Довженко: Я думаю, що будуть зняті обмеження. Щодо телебачення, для цього необхідно або змінити закон, або необхідно Національній раді з питань телебачення і радіомовлення як органу, який здійснює нагляд за цією сферою, просто закривати очі на ці порушення.

 

Бі-Бі-Сі: Зняті обмеження - це лунає дуже гарно. Навіть позитивно - свобода. Але в результаті...

 

О. Довженко: ...в результаті буде більше російської мови, буде зовсім мало української мови в тих регіонах, які є переважно російськомовними. Тобто, я думаю, що з кінотеатрів на Сході і Півдні українська мова просто зникне, якщо буде, так би мовити, свобода вибору. З часом дуже імовірно, що знову так, як було до впровадження (це я про кінопрокат говорю зараз) обов'язкового дублювання українською мовою, або сфера поширення українського дубляжу звузиться до Львова і галицьких обласних центрів. Або в принципі зникне тому, що до того тут, у Львові, теж показували російською мовою, і люди ходили й дивились.

 

«Боротьба за всі ці мовні квоти ішла дуже повільно тому, що був дуже сильний опір галузі, дуже сильний політичний опір опозиції, яка кричала постійно, що права російськомовних обмежуються і т.д. Тобто, ця державна політика мовного протекціонізму ледве просувалася. Тепер все це буде ліквідовано, або, залишиться, можливо, на рівні заяв і гасел».

 

Отар Довженко

 

 

Бі-Бі-Сі: Тобто, ми говоримо про свободу вибору для галузі. Але чи насправді буде свобода вибору для глядача? Припустимо, у південних і східних регіонах України. В більшості українських областей, навіть на Півдні і на Сході, становить українське населення. Чи ті люди, які захочуть подивитися фільми чи телебачення українською мовою, будуть мати вибір?

 

О. Довженко: Само собою, ні. Тому що фільми їм будуть показувати російською мовою. Це щодо кіно. А що стосується телебачення, я думаю, що коли знімуть ці обмеження, україномовний продукт на більшості каналів лишиться тому, що є певні традиції, є певний формат роботи, є певна команда людей, які звикли працювати українською.

 

Бі-Бі-Сі: На вашу думку, чи те, що, як ви передбачаєте, буде відбуватися в українському телевізійному і кінопросторі, повинно викликати серйозну стурбованість людей, які переймаються долею української мови і культури, чи ні, чи це не страшно?

 

О. Довженко: Я сподіваюся, що викликає. Тому, що щоби накласти всі ці обмеження і якимось чином встановити політику протекціонізму щодо української мови, знадобилося дуже багато років. Боротьба за всі ці мовні квоти ішла дуже повільно тому, що був дуже сильний опір галузі, дуже сильний політичний опір опозиції, яка кричала постійно, що права російськомовних обмежуються і т.д. Тобто, ця державна політика мовного протекціонізму ледве просувалася. Тепер все це буде ліквідовано, або, залишиться, можливо, на рівні заяв і гасел: мовляв, ми підтримуємо українську мову, стільки-то грошей витрачено на книговидання, щось ще... Але в реальних сферах, там, де люди споживають ментальний продукт, тобто, телебачення, радіо, преса, кіно...

 

Бі-бі-сі
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Бі-бі-сі
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
26702
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Андрій
5371 дн. тому
"Паталогія", кажеш, аб'їктіффний? 1. Вчи мову свою рідну, заліську, і дізнайся, що правильно буде "патологія", під патос+логос. 2. Автор найбільш відомого всесвітньовідомого твору заліською говіркою — Євген Гребінка (романс "Очи чёрные" займався перекладом Пушкіна на свою рідну українську мову.
Объективный
5371 дн. тому
За нормами культурної поведінки, принаймні у Європі - в будь - котрій компанії спілкуються на мові, зрозумілій для більшості її членів і не вважають це насильницькою англізацією, чи німенізацією. Єдиний вихід з мовної кіноситуації - створювати якомога більше українських фільмів (зрозуміло, українською мовою). Якщо такого не існує - нав"язування перекладу - це насилля над українською мовою і над мистецтвом. До того ж твори мистецтва ліпше сприймати мовою оригіналу. І якщо, на жаль, більшість українців,як і я не можуть прочитати Шіллера в оригіналі, то дивитися щонайменше російські та білоруські фільми та читати книжки на їх рідній - це цілком природньо і є висловом, принаймні, подяки творцям цих творів. Ще простіше- якщо когось ображає російська мова, хай не дивиться російське кіно. Переклад Пушкіна ж українською - це, взагалі, суцільна націоналістична паталогія.Для працівниківм української служби Бі-Бі-Сі. Щоб було зрозуміло!!Як не досконало звучить російською "как-то в полночь в час угрюыій, утомившись от раздумий, задремал я над страницей фолтианта одного" ----"оnce upon a midnight dreary, while I pondered weak and weary,оver many quaint and curious volume of forgotten lore-- мені подобається більше. А вам?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду