Національній раді з питань телебачення і радіомовлення слід запровадити систему штрафів з чіткою градацією порушень і лібералізувати застосування санкції попередження. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Спрощення порядку продовження строку дії ліцензій на телерадіомовлення», організованого 24 лютого Інститутом медіа права.

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко як спосіб спрощення продовження ліцензії запропонував застосування такої санкції як штраф. На думку Інституту медіа права, найчастіша санкція Нацради - попередження - стала способом шантажу телерадіоорганізацій, тому що вони далі не можуть продовжити ліцензію.

«Законом передбачено, що Нацрада може застосувати штрафи, а Кабмін їх затверджує. Розроблялася спеціальна постанова Кабміну, але вона загубилася, залишилася тільки проектом», - нагадав юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. У 2009 році Нацрада оштрафувала три компанії, записавши в рішеннях: «застосувати санкцію у вигляді штрафу, розмір якого буде встановлений Кабміном».

Виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко підкреслила, що сума штрафу повинна враховувати різні чинники: серйозність порушення, історія порушень власником ліцензії, будь-яка фінансова вигода, яку власник ліцензії міг одержати в результаті мовлення (наприклад, надходження від реклами) і загальний фінансовий стан мовника. Також пані Котенко говорила, що ліцензія повинна автоматично подовжуватися, якщо немає ніяких санкцій.

«Я пропоную, щоб штрафи встановлювалися тільки за порушення економічного характеру: недотримання квот на рекламу, відсутність озвучки українською мовою. Порушення, які стосуються поширення суспільно небезпечної інформації, якщо вони неумисні, але систематичні, повинні мати наслідком автоматичну відмову в продовженні ліцензії. А якщо вони ще й умисні, то мають призводити до анулювання ліцензії», - запропонувала керівник центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації мовників Ольга Большакова. При цьому суму штрафу, на її думку, слід визначати в п'ятикратному розмірі від прибутку, отриманого внаслідок порушення.

Юрист Тетяна Степанюк заперечила, що мовники приховують реальні прибутки, тому суми штрафів у такому випадку будуть мізерними й ніякого виховного впливу на порушників не матимуть.

У відповідь їй керуючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк закликав взяти за аналогію процедури, що діють в антимонопольному законодавстві, коли сума штрафу виводиться як відсоток від доходів за попередній рік. Він наголосив, що при такому підході штрафи не повинні мати наслідком відмову в продовженні ліцензії.

Учасники круглого столу дійшли згоди, що потрібна ліберальніша система санкцій, яка б стимулювала ринок уникати порушень. Зокрема необхідна градація порушень. Залежно від його серйозності можливе попередження (у вигляді листа, який Нацрада надсилає до компанії) або штраф, а нинішню форму попередження слід перейменувати на іншу санкцію та застосовувати тільки в найсерйозніших випадках. Тарас Шевченко також нагадав про санкцію тимчасового призупинення ліцензії (використовується, приміром, у Грузії).

«Детектор медіа»