Передмова

Сьогодні пропоную вашій увазі розбір випусків новин телеканалу «Інтер». Це безумовний багаторічний лідер ринку, один із «динозаврів» новітнього українського телебачення, канал із великою і складною історією. Від самого початку «Інтер» претендував на певну респектабельність, яка, втім, більше нагадує колишнє Центральне телебачення часів СРСР. Протягом багатьох років канал вірою і правдою служив «партійним органом» колись потужної і впливової партії СДПУ(о). При цьому все, що вироблялося на каналі, робилося доволі якісно з професійної точки зору. І, зрозуміло, вистачало серйозних журналістських знахідок. Після подій 2004-2005 років відбулася зміна власника і «партійні завдання» відійшли на другий план. На перший виходили інтереси бізнесу як такого.

Мені пощастило майже рік працювати зі службою новин «Інтера», ще коли це була Інформаційно-аналітична служба (ІАС). Кажу «пощастило», бо це була дуже міцна і дружна команда справді професійних людей. Які пройшли разом і злети, і падіння. Тоді, протягом 2006 року, вдалося перебудувати роботу служби саме на створення якісного інформаційного (а не пропагандистського) продукту. Втім, як часто у нас трапляється, в той момент, коли люди були навчені, а технологія відпрацьована, на каналі знову «змінилася влада».

Прихід Ганни Безлюдної став фіналом колишньої ІАС. Більшість «старих кадрів» було просто звільнено. Замість ІАС створено НІС, який мав обслуговувати два канали («Інтер» і К1). У такий спосіб новий менеджмент «оптимізував виробництво». Мені важко коментувати подібні методи менеджменту, оскільки я особисто ніколи їх не підтримував, вважаючи, що в телевізійному виробництві головне не «залізо», а люди. А отже фахівців, та ще й тих, хто чесно працював у компанії багато років, треба цінувати. Але, вочевидь, у такий спосіб Безлюдна домоглася значного здешевлення продукту, набравши нових людей за значно менші гроші. І, певно, власники були задоволені таким стилем управління, якщо тримали менеджера Безлюдну на посаді так довго.

Як наслідок, якість інформаційного продукту після тієї «кадрової революції» відчутно впала. Це моя особиста оцінка. З часом усе ж якість почала налагоджуватися. Все-таки є люди, котрі за будь-яких обставин професійно зростають під час роботи. Щоправда, як на мій погляд, відчутно цим процесам заважало відпрацювання чергового «політичного замовлення» - відстоювання бізнесово-політичних інтересів пана Фірташа.

Нині, саме коли мій моніторинг дійшов до «Інтера», влада в інформаційній службі каналу знову змінилася. Поки що важко сказати, що робитимуть нові менеджери далі, адже, наскільки мені відомо, вони й досі чітко не артикулювали ніяких змін у підходах і публічно не обговорювали напрями подальшого розвитку інформаційної служби. Втім, передчуття в мене, чесно кажучи, не найкращі, адже професійна історія нових менеджерів «Інтера» свідчить, що вони є вмільцями радше у вирішенні пропагандистських, а не журналістських завдань.

Щоб оцінити якість новин «Інтера», я взяв випуски за вівторок, 22 вересня.

Пояснення критеріїв оцінки ви зможете знайти тут.

Блок перший. Відбір тем до випусків і як теми було розкрито протягом дня

1) Усі теми, відібрані до випусків, цікаві та важливі для основної аудиторії новин - дотримано не повністю.

Загалом, більшість тем, висвітлених у випусках каналу цього дня, були достатньо важливими і цікавими для широкої аудиторії (див. таблицю 1). Але є кілька винятків, продиктованих не стільки самими темами, скільки тим, на чому акцентувала редакція при їх висвітленні. Зокрема, не є цікавими для середнього глядача суто «паркетні» теми з серії «порядок денний» (порядок денний сесії ВР, порядок денний Генасамблеї ООН, Ющенко виступив із промовою в Раді зовнішніх відносин США - без суті самої промови тощо). «Порядок денний», а також поїздки перших осіб («прибув із візитом», «відбув», «виступив із промовою», «провели переговори») самі по собі не є новиною для нормального телеглядача. «Ну поїхав, ну позасідали/ позасідають. А мені що з цього?» - запитує в себе глядач. Новину становить суть, наповнення, зміст «паркетної метушні». Якщо ж узяти згадані повідомлення - ніякої реальної суті в них немає. Ось цитати:

«Верховна Рада сьогодні має розглянути проект держбюджету на 2010 рік, якщо не повториться історія з блокуванням трибуни. Адже розгляд кошторису в профільному комітеті напередодні зірвався - не вистачило кворуму. Сьогодні ж перш ніж приступити до бюджетного питання, депутати спробують змінити процедуру голосування. Замість натискання кнопок підніматимуть руки. На цьому наполягає фракція Партії регіонів. І їхню постанову уже зареєстрував спікер. Загалом, на порядку денному чимало питань, серед них - введення заборони на підвищення цін на житлово-комунальні послуги, продукти харчування і проїзд у громадському транспорті. Розгляд цих важливих для людей питань залежить від порозуміння депутатів. Чи не заблокують трибуну знову, стане відомо вже за три години. Засідання розпочнеться о 10-й».

Подібний анонс мав би хоч якийсь сенс, якби при цьому редакція анонсувала, що робитимуть у зв'язку з цим її журналісти. Таких анонсів у текстах «Інтера» немає. Або інший приклад: «Президент України виступив з промовою в Раді зовнішніх відносин США. Це одна із найавторитетніших громадських організацій країни, яка спеціалізується на міжнародних відносинах. Віктор Ющенко розповів представникам Ради про зовнішньополітичний курс України».

Тут добре, що є бекґраунд-пояснення (хоч він і базується лише на журналістській оцінці). Але в чому суть промови - не сказано. Більше того, таку складну тематику, як міжнародні відносини, взагалі повноцінно не розкрити без звернення до компетентних експертів, адже лише вони можуть безсторонньо і критично сказати, що саме дасть країні конкретний візит, конкретні переговори, конкретні промови. І лише експерти здатні оцінити якість дипломатичних зусиль наших великих цабе. На жаль, це не в традиціях українських ньюзрумів, і не лише інтерівського НІСу.

2) Усі важливі теми дня було повідомлено у випуску - загалом дотримано.

Усі основні теми дня «Інтер» згадував у своїх випусках (див. порівняльну таблицю 2). Можна лише зазначити, що разом із пожежею в Дніпропетровську, де горів ринок, цілком логічно було б згадати і пожежу в Ужгороді, де згорів 4-поверховий супермаркет, і пожежу в Києві поблизу німецького посольства.

3) Теми було якісно розкрито протягом дня - не дотримано.

З-поміж основних тем, які мали розвиток або могли мати більш повноцінний розвиток за активнішої роботи редакції, можна виділити три.

Перша - події у парламенті. Протягом денних випусків інформація реально оновлювалася. О 12-й і 18-й Валентина Левицька робила прямі включення з Верховної Ради, а в основному випуску о 20-й був повноцінний сюжет.

Друга - Ющенко в США. Тему розвивали слабко, навіть попри те, що «Інтер» має свій корпункт у цій країні. У вранішніх випусках (як я вже писав вище) подавали доволі абстрактну інформацію про сам факт виступу президента. У вечірніх випусках (о 18-й і 20-й) до цього було додано синхроном лише одну (та й те - не найголовнішу!) тезу з цього виступу.

Третя - пожежа на ринку в Дніпропетровську. Стовідсотково у випуску о 18-й (в цей момент пожежа тривала) мало бути пряме включення з місця події. Якщо не з ПТС, то принаймні телефоном. Пряме включення обов'язково мало бути і в основному випуску о 20-й. Цінність прямого включення й полягає в тому, що глядач може довідатися, що відбувається на місці події саме зараз! Особливо ж коли йдеться про надзвичайно динамічну подію, таку, як велика пожежа. Натомість новини повідомляють нам (у форматах БЗ або готового сюжету) про те, що було за півгодини чи за кілька годин до ефіру. Це теж цінна інформація, але з точки зору оперативності вона програє інформації з прямого включення.

Блок другий. Якість окремих випусків

Випуск о 7:00

(ведуча Лілія Гулей)

Випуск починається з оперативного матеріалу про вручення премії «Еммі» журналістам «Інтера». Інформацію (очевидно, з міркувань самореклами служби) подано некоректно. Премію вручають не телекомпанії, а конкретним журналістам за конкретну репортерську роботу. Натомість нам повідомляють про те, що «українська інформаційна програма вперше стала номінантом найпрестижнішої телевізійної премії "Еммі". У четвірці найкращих світових ЗМІ - "Подробиці" "Інтера"». При цьому в підводці до сюжету не згадано імен справжніх номінантів (репортера Руслана Ярмолюка й оператора Юрія Романюка). Як слід їх не згадано й у вранішній версії репортажу Дмитра Анопченка про цю подію. В сюжеті є лише синхрон Ярмолюка. При цьому ніде в тексті сюжету напряму не сказано, що саме Ярмолюк за свою роботу одержав престижну премію. Прізвища оператора не згадано взагалі. Дивний підхід! Ну й крім того, це фактична неточність. Останнє: замість оціночних суджень («найпрестижніша премія») слід було наводити повноцінний бекґраунд про премію «Еммі». Крім того, критично важливим бекґраундом був би фрагмент із репортажів інтерівців, за які вони власне й отримали почесну премію.

Перший випуск дня був би цілком динамічним і оперативним, якби, звісно, не було в ньому «порядку денного парламенту» і деяких закордонних повідомлень із дня вчорашнього, про що, до речі, в студійних текстах не сказано жодного слова. Тож виходить, що акції протесту екологів у Франції та Німеччині тривають саме сьогодні (а на момент випуску там 5-та година ранку!). Те ж стосується, наприклад, інформації про імена боржників на білбордах у Дніпропетровську - це ж явно було знято напередодні.

Мова студійних текстів не завжди проста. Так, в уже згаданому повідомленні про анонс роботи Верховної Ради є відверті канцеляризми: «кворум», «порядок денний», «продукти харчування» (це ще й калька з російської, а отже так говорити неграмотно).

В студійних текстах і в текстах начитаних БЗ є журналістські оцінки («найпрестижніша премія», «невтішні прогнози», «є навіть адміністративний корпус», «цей фестиваль вважається найпрестижнішим»).

У випуску майже немає посилань на джерела фактичної інформації, особливо ж це стосується міжнародної інформації.

Текст за кадром у БЗ традиційно не відповідає картинці - неправильна технологія підготовки БЗ дає цей стабільно негативний результат. Інтершум у БЗ занадто затиснуто.

Подальші зусилля редакції в тих темах, де явно були заплановані зйомки і прямі включення, не анонсовано взагалі. В підсумку:

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

4) Мова не всіх студійних текстів проста і грамотна.

7) У випуску є журналістські оцінки.

9) Джерела кожного факту у випуску не є чітко позначеними.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випуску немає всіх необхідних бекґраундів.

14) У випуску є фактичні неточності.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

18) Не всі теми випуску важливі й цікаві для аудиторії.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 7:30

(ведуча Лілія Гулей)

У цьому випуску замість сюжету про «Еммі» подано БЗ+СХ. Але всі зауваження до матеріалу залишаються (некоректне, фактично неточне формулювання суті події, оціночні слова, відсутність бекґраунду).

Є повні повтори матеріалів із попереднього випуску, тож більшість повідомлень неоперативні (вони вчорашні). Наприклад, репортаж про перший автомобільний аукціон: подія ж явно відбулася напередодні (про це не повідомлено).

У БЗ про американський виступ президента Ющенка - загальні слова без конкретики (про що саме розповідав президент на Раді зовнішніх відносин США).

У матеріалі про світову акцію «День без авто» є логічна неточність: після слів «жителі європейських міст сьогодні надають перевагу велосипедам» згадано Париж, Брюссель, Нью-Йорк і Колумбію. Архівну картинку в БЗ використано напівкоректно - титр «архів» є лише на половині планів. При цьому, зрозуміло, взагалі не йдеться про відповідність тексту й картинки, оскільки на одній картинці згадано чотири країни.

2) Є повні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

4) Мова студійних текстів проста і грамотна.

5) Не в усіх підводках дотримано формальну логіку.

7) У випуску є журналістські оцінки.

9) Джерела кожного факту у випуску не є чітко позначеними.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випуску є не всі необхідні бекґраунди з кожної теми.

14) У випуску є фактичні неточності.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

18) Не всі теми випуску важливі й цікаві для аудиторії.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуски о 8:00, 8:30 і 9:00

(ведуча Лілія Гулей)

У цих випусках у дещо змінених «наборах» повторено переважно одну й ту саму інформацію (яку в такому ж вигляді вже було подано в попередніх випусках), тож я ставлю їм загальну оцінку (неоперативні сюжети-нариси про Музей партизанської слави на Рівненщині і про суперврожаї фермерів на Луганщині, представлені в цих випусках, я розгляну згодом окремо). В іншому у випусках (з тими ж помилками) було повторено наступні теми: премія «Еммі», порядок денний ВР, білборди з боржниками у Дніпропетровську, зливи і підтоплення в США, Ющенко в США.

З-поміж «нових» було «запущено» тему заворушень у Гондурасі, американського родео в Іспанії тощо (зарубіжка з Reuters, традиційно без посилань на це джерело).

Слід зазначити принципову помилку випускової групи: в сюжеті Дмитра Анопченка про нагородження «Еммі» о 7:00 і 9:00 звучить: «Всього дві години тому...». Отже, не зрозуміло, коли взагалі відбувалася ця подія.

Я не кажу про відстеження тем попередніх випусків (всі повідомлені теми навряд чи розвивалися), але критична кількість повторів що півгодини навряд чи сприяє зростанню рейтингів ранкового ефіру. Склалося стійке враження, що в ранкових випусках інтерівці є заручниками «натягування хронометражу». Погодьтеся: навіть роботи корпункту в США (де за часом в цей момент ще може відбуватися щось більш-менш активне) не вистачить, щоб уранці якісно заповнювати 10-хвилинні випуски щогодини плюс 5-хвилинки між ними. Звідси, мабуть, і «ростуть ноги», по-перше, вже згаданих «порядків денних», по-друге, необов'язкових міжнародок, по-третє, вчорашніх репортажів (які не потрапили до вчорашніх випусків і йдуть вранці без згадки про те, що ці події відбулися напередодні).

Повтори одних і тих самих інформацій можна вважати ще сяк-так припустимими у випусках, розділених годиною (покладаючись на зміну основної частини аудиторії), але вони стають критичними, коли їх розділяє лише півгодини. Мені здається, що якість ранкових випусків на «Інтері» виграла б, якби їх було не так багато і якби вони були не такими довгими.

Загалом же порушення критеріїв у цих випусках такі:

2) Численні повні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випусків подано оперативно.

4) Мова студійних текстів не завжди проста і грамотна.

7) У випусках є журналістські оцінки.

9) Джерела кожного факту у випусках не є чітко позначеними.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випусках є не всі необхідні бекґраунди з кожної теми.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

18) Не всі теми випусків важливі й цікаві для аудиторії.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску грамотно не анонсовано.

Випуск о 12:00

(ведуча Ольга Грицик)

Випуск починається з прямого включення Валентини Левицької з парламенту. Основна новина - роботу Верховної Ради розблоковано, на ранковому засіданні тривало обговорення законопроектів про підвищення соціальних стандартів.

Помилки: бекґраунди зазвичай не йдуть у прямому включенні, це має бути студійна відводка. Левицька каже про розгляд законопроектів як про дію, що відбувається в цей момент. Насправді ж у цей момент у засіданні ВР уже перерва. (Левицька каже: «Парламентська зала повна і депутати працюють», натомість за спиною в неї кулуари повні, а депутати відпочивають).

У пряме включення вмонтовано синхрони з конкретними звинуваченнями на адресу уряду. Балансу думок при цьому не дотримано. Взагалі, всі події в парламенті у випуску о 12-й розглянуто з позицій Партії регіонів. На презентовані цією фракцією законопроекти вже на цей час було озвучено заперечення заступника міністра фінансів Володимира Матвійчука. У випуску цю позицію проігноровано.

В студійній частині і в самому включенні є журналістські оцінки й висновки, наприклад: «Верховна Рада зрушила з мертвої точки» або «Сьогодні дійсно в парламенті незвичне пожвавлення». Прямі включення містять «позивні» («Валю!», «Олю!») і вітання ведучої з репортеркою. Це геть зайве.

У матеріалі про запровадження «надзвичайного стану» в Севастополі - велика кількість канцеляризмів (складна мова): «відповідне розпорядження» (взагалі неприродна форма - відповідне чому?), «забезпечення нормальної життєдіяльності міста в осінньо-зимовий період» тощо. У повідомленні немає балансу думок - лише позиція голови міськдержадміністрації Сергія Куніцина. Немає бекґраунду - зокрема, про те, що такий НС не регламентовано українським законодавством.

Далі у випуску повторено сюжет про премію «Еммі». Помилки ті ж самі, крім однієї - зі стендапу Анопченка цього разу вирізали слова «дві години тому».

Без змін повторено БЗ про дощі й повені в США, запущене ще о 7-й ранку (до речі, дуже сумнівно, що ситуація протягом 5 годин (!) ніяк не змінювалася. Повторюся: в «Інтера», на відміну від інших каналів, у Сполучених Штатах є свій кореспондентський пункт).

Нова інформація з Reuters про ліквідацію французькою владою табору нелегальних мігрантів біля порту Кале. Зрозуміло, без зазначення джерел інформації.

Закінчує випуск ексклюзивний репортаж власного кореспондента «Інтера» в США Максима Драбка про останнє тренування Віталія Кличка перед боєм із Крісом Арреолою. Матеріал - окраса випуску, про нього поговоримо пізніше.

В підсумку, у випуску не дотримано наступні критерії якості:

1) Не відстежено розвиток усіх тем попередніх випусків.

2) Є повні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

4) Мова студійних текстів не завжди проста і грамотна.

7) У випуску є журналістські оцінки і судження.

9) Джерела кожного факту у випуску не є чітко позначеними.

11) Не в кожній із тем випуску дотримано баланс думок (досяжний на цей момент).

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випуску є не всі необхідні бекґраунди.

14) У випуску є фактичні неточності.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 18:00

(ведуча Ганна Гомонай)

Починається випуск із великого блоку, присвяченого роботі парламенту. Перша ж помилка стосується верстки. Останню принципову інформацію завжди подають першою, а те, що було до того, - лише бекґраундом. Тож випуск слід було починати з прямого включення Левицької (що відбувається зараз), а вже потім подавати сюжет про те, що було на денному засіданні.

Натомість довелося «гратися словами», щоб вибудувати логіку випуску (насправді ж при цьому логіку було невідворотно порушено). У стартовій підводці йдеться: «Верховна Рада таки запрацювала. Це стало можливим після того, як Партія регіонів раптово відмовилася блокувати роботу парламенту. Протягом ранкового засідання депутати лише встигли обговорити 4 законопроекти щодо підвищення соціальних стандартів. Втім, немає гарантій, що за закони сьогодні проголосують».

Є підозра, що останнє припущення на момент його озвучення є вже доконаним фактом, оскільки фракція Партії регіонів заблокувала трибуну мало не за годину до випуску (для довідки: повідомлення в «Інтерфаксі» марковано 17:17). А саме вечірнє засідання спікер Литвин закрив приблизно за півгодини до випуску (повідомлення «Інтерфаксу» о 17:35). Ця ж інформація звучить у самому прямому включенні: «Півгодини тому голова Верховної Ради взагалі закрив вечірнє засідання». Отже, насправді з цієї (останньої за часом) інформації мала починатися стартова підводка в темі.

І останнє. Левицька у прямому включенні стоїть на тлі порожніх парламентських кулуарів, що зводить цінність цього прямого включення до нуля. Всю цю інформацію можна було повноцінно й у логічнішому порядку подавати зі студії.

Принагідно зверну увагу на чітку оцінку, яка звучить у підводці до включення («раптово відмовилася блокувати роботу парламенту»). Разом з тим, пояснення, чому регіонали відмовилися від блокування, хай лише з посиланням на анонімів, було подано ще у випуску о 12-й.

У самому прямому включенні знову звучить бекґраундна інформація (вона має йти зі студії). Конфліктний момент (як голосувати - кнопками чи підняттям рук) подано незбалансовано. Є думка-звинувачення опозиційного лідера Віктора Януковича, немає думки у відповідь від коаліціантів, яких він звинувачує. Включення знову супроводжується зайвими привітаннями і позивними («Студія!»).

Далі у випуску - складна підводка і матеріал про приватизацію Одеського припортового заводу. Очевидно, що ще у підводці була потреба у зрозуміліших бекграундах. Про вади самого сюжету поговоримо в наступній подачі моніторингу.

З точки зору верстки, на мою думку, цей випуск слід було починати з динамічної і драматичної події, яка реально відбувалася в ці хвилини, - велика пожежа в Дніпропетровську на ринку «Слов'янський». Похвально, що редакція вже давала в цьому випуску картинку, але критично необхідного прямого включення з місця події немає.

У випуску знову подано інформацію про номінантів «Еммі» - з тими ж помилками, хіба що цього разу сюжет Анопченка більш розгорнутий і з тими бекґраундами, яких бракувало у вранішніх випусках.

Інформацію про виступ Ющенка перед Радою зовнішніх відносин США подано критично неповно. Зупинімося докладніше на тому, які з тез президента мали мінімальні ознаки новини. Для цього візьмемо заголовки новин агенції «Інтерфакс-Україна» (виділено тези, подані у випусках «Інтера»):

02:47 22.09.2009

Ющенко вновь подчеркивает, что Украина и США являются стратегическими партерами и взаимный диалог требует большего наполнения

02:41 22.09.2009

Украинско-российскими отношениями на сегодняшний момент гордиться нельзя, считает Ющенко

02:35 22.09.2009

Демаркация украинско-российской границы не проведена по вине российской стороны, считает Ющенко

02:30 22.09.2009

Вопрос о размещении на территории Польши и Чехии элементов системы ПРО должны решать польский и чешский народы, считает Ющенко

02:22 22.09.2009

Украина должна оперативно реагировать на факты, когда жителям Крыма дают второе гражданство - Ющенко

02:10 22.09.2009

Интеграция Украины в НАТО и будущее членство Украины в НАТО не представляют никакой угрозы кому-либо - Ющенко

01:44 22.09.2009

Ющенко надеется, что Россия выведет свой ЧФ в мае 2017 года

01:24 22.09.2009

Ющенко не приемлет какого-либо давления в ходе президентской избирательной кампании, в том числе и со стороны России

Як бачимо, далеко не найважливіші меседжі потрапили до усних повідомлень «Інтера». Можна навіть сказати, що найболючішу тему українсько-російських відносин було повністю замовчано.

У випуску о 18-й БЗ доповнено синхроном президента. Він являє собою складну і незрозумілу (очевидно, висмикнуту з певного контексту) думку: «Якщо ми говоримо про оборонний компонент міжнародної політики, на мій погляд, це завжди є добре. Це - моє особисте переконання. Посилювати оборону, робити її більш ефективною - це завжди є добре. І це набагато більше виграє, ніж політика балансування на ризиках. Гонка ризиків - це, на мій погляд, набагато складніше і неспокійніше».

Оскільки такого ж підходу в цій темі дотримуються протягом інформаційного дня випускові групи всіх випусків (від уранішніх до основного), можна припустити, що справа не в професійній некомпетентності інтерівських журналістів, а у внутрішніх вимогах щодо подачі певних політичних тем (говорячи конкретніше - у внутрішній цензурі).

З позитивів - у цьому випуску нарешті анонсовано (ще й із картинкою) ключові теми основного випуску «Подробиць» о 20-й.

У підсумку - ось яких критеріїв якості не було дотримано в цьому випуску:

2) Є повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

5) У підводках не дотримано формальну логіку.

7) У випуску є журналістські оцінки.

9) Джерела кожного факту у випуску не є чітко позначеними.

11) Не в усіх темах випуску дотримано баланс думок (досяжний на цей момент).

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випуску є не всі необхідні бекґраунди.

14) У випуску є фактичні неточності.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

18) Не всі теми випуску важливі й цікаві для аудиторії.

19) Верстка випуску не є логічною та несуперечливою.

Випуск о 20:00

(ведучий Руслан Сєнічкін)

Анонси переважно зроблено якісно, принаймні за змістом. Та подеколи картинка не виконує своєї основної функції анонсування (не здатна зацікавити глядача, щоб той дивився випуск). Така картинка в темі про НС у Севастополі - два плани адміністративної будівлі, два плани хрущовки. В темі про намір ДАІ забирати автівки у неплатників штрафів - взагалі «паркетні» плани прес-конференції. Не найкращу (нединамічну) картинку вибрали для ілюстрації теми нагородження інтерівців премією «Еммі».

Випуск логічно починається з теми дніпропетровської пожежі. Але немає прямого включення, яке в цій темі точно було необхідним (що в ці хвилини відбувається на місці події?). Отже, «Подробиці» не дали відповіді на критично важливе, цілком закономірне запитання глядача: чи погасили цю пожежу?!

Другу тему - парламентські події - подано вже більш узагальненим сюжетом Валентини Левицької. Хоча, як і раніше, балансу думок і в цьому випуску не дотримано.

Далі повтор (лише перекладений російською) теми Одеського припортового заводу. (Підводка до сюжету дублює помилки, зроблені ще у випуску о 18-й.) Крім того, маємо такі ж русифіковані повтори сюжетів про «Еммі» і про військові навчання в Криму. В підводці до останньої теми - надзвичайно складний (несприйнятний на слух) «військово-канцелярський» текст: «Подразделения 25-й отдельной Днепропетровской воздушно-десантной бригады демонстрировали командованию Вооруженных сил, как соединения сухопутных войск способны бороться с крупными бандформированиями в труднодоступной местности» :).

У підводці до сюжету про НС у Севастополі звучать висновки й оцінки ведучого і фактична інформація, не підтверджена посиланнями на компетентні джерела: «В Севастополе председатель горгосадминистрации Сергей Куницын ввёл, цитирую, "режим чрезвычайного положения". Таким образом, он, как начальник гражданской обороны Севастополя, в обход городского совета решил повысить тарифы на жилищно-коммунальные услуги. Спор по поводу цен на воду, отопление и газ между двумя ветвями власти длится уже несколько лет. Скоро зима и город к ней не готов. Более того, сотрудники некоторых коммунальных предприятий не получали зарплату уже 3 месяца...».

Рідкісний випадок у повідомленні про призначення нового губернатора Кіровоградщини - в половині БЗ текст співпадає з картинкою. Але на все БЗ цього не вистачило! Втім, уже в наступному БЗ (про звернення депутатів Львівської облради до президента на захист нацистського злочинця Івана Демянюка) - вже звична картина: «паркетні» плани, які жодним чином не дружать із закадровим текстом.

Наступна тема (про ідею ДАІ відбирати автівки) - безумовно, цікава, але подано її критично неоперативно (Перший канал, СТБ, ICTV, 5-й і ТРК «Україна» подавали цю тему ще напередодні).

Тему «Ющенко в США» подано без змін (а вже, до речі, минуло більш як півдоби з часу першої подачі цієї інформації у випусках «Інтера»!).

Репортаж про святкування Дня партизанської слави в Сумах використано для піару кандидата в президенти - стартовий нарис про Героя Радянського Союзу закінчується словами: «Пожать руку этому легендарному и мужественному человеку в край партизанской славы приехал и Виктор Янукович» і синхроном Януковича. (Варто віддати «Інтеру» належне - на відміну від багатьох інших каналів, політичні замовлення тут відпрацьовуються більш творчо, з намаганням зробити більш-менш цікавий сюжет - от тільки невідомо, що насправді є кращим для глядача.)

Другу частину випуску складає «поміркована» міжнародка: Гондурас, Кале і вакцинація в Китаї в форматі БЗ. Далі йдуть два цікавих сюжети: Світлани Шекери про археологічні знахідки під Харковом і оновлений (порівняно з 12-годинною версією) сюжет Максима Драбка про тренування Віталія Кличка. Завершує випуск русифікована версія премії «Еммі».

У підсумку:

1) До кінця не відстежено розвиток тем попередніх випусків.

2) Є повні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

4) Мова не всіх студійних текстів проста і грамотна.

7) У випуску є журналістські судження й оцінки.

9) Джерела кожного факту у випуску не є чітко позначеними.

11) Не в кожній з тем випуску дотримано баланс думок.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) У випуску є не всі необхідні бекґраунди.

17) Текст за кадром у БЗ та анонсах не скрізь відповідає картинці.

23) У випуску не всі теми анонсовано грамотно.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Відповідь на коментарі

Найперше. Компанія «1+1» (за словами представників прес-служби) вирішила не коментувати проблему «прямих включень» на «Детектор медіа». Це їхнє право. Гадаю, вони правильно вирішили. Адже коментувати тут і справді немає чого. По-хорошому, я би радив керівництву просто надалі припинити цю імітацію. І, звісно, варто було би публічно вибачитися перед глядачами за тривале обдурювання. Це був би вихід, цілком гідний великої компанії.

І ще одне. Аж якось незручно вийшло :). Я зовсім не претендую на лаври «першовідкривача» природи «прямих включень» на «1+1». Просто про це ніхто не казав на сторінках фахових видань, а я сказав. Невелика заслуга.

***

Коментарів на моніторинг новин каналу «1+1» було дуже багато, але з-поміж них по суті моїх зауважень - «чайна ложка» :(. Чесно кажучи, я очікував на змістовнішу «критику критики». Натомість перемогли емоції, які вилилися переважно в два контраргументи: «сам дурак» і «а чому ображають нас, а не когось іншого?». Це, безумовно, дуже серйозні аргументи для суперечки на базарі, але геть слабенькі для професійної дискусії.

Відповідь на зауваження по суті.

Теза про «криві включення» задля економії, «не від хорошого життя» тощо не витримує жодної критики. Телебачення - це мистецтво можливого, але новини - не театральна сцена. Жанр інший. Сам цей підхід чи його виправдання - принципово! - є ознакою непрофесіоналізму й нерозуміння дуже важливих речей. По-перше: пряме включення в новинах робиться не для «красивості», а для найоперативнішої - одномоментної - подачі інформації. В усіх інших випадках треба подавати вже оброблену інформацію в інших формах (сюжети, БЗ, зрештою, усні повідомлення зі студії). По-друге: такий підхід означає, що учасники процесу (від менеджерів, які цього вимагають, до журналістів, які слухняно реалізують) не бачать нічого страшного в ошукуванні глядача. Це серйозно непокоїть: якщо брешуть у малому, можуть брехати і в більшому. По-третє: імітація оперативності потребує набагато менших зусиль, аніж справжня оперативність. Якщо журналісти собі таке дозволяють, значить, заздалегідь неякісно виконують свою роботу, задовольняються «низькою планкою». А це біда для розвитку професії.

Теза про те, що дотримання професійних принципів веде до безликості й тотожності новин різних каналів, виказує нерозуміння простої речі. Будь-який продукт має набір якісних ознак. Майстерність журналіста виявляється не у «творчому» нехтуванні професійними правилами, а в умінні в межах свого жанру знайти факти, деталі, думки людей, які будуть цікавішими, ніж у конкурентів. Які краще, повніше розкриватимуть тему. Це, вибачайте, жодним чином не стосується «самовираження» журналіста за допомогою власних скороспілих некомпетентних суджень і оцінок, подеколи ще й прихованих за псевдопосиланнями типу «експерти вважають» або «спостерігачі стверджують». Усе це є насправді ошукуванням глядача. Не меншим за «криві включення».

Теза про те, що більшість із критеріїв цього моніторингу не мають значення для глядача, не відповідає дійсності. Так, глядачі не знають і не повинні знати про тонкощі професійної роботи телевізійника. Але про це повинні знати самі телевізійники. Всі критерії, які я пропоную в моніторингу, покликані забезпечити таку якість новин, щоби глядач отримав вичерпну інформацію в максимально зручній для ока і вуха формі. Тому я і пояснював суть кожного критерію саме з точки зору природності сприйняття інформації глядачем. Недотримання кожного з цих простих правил відчутно впливає на сприйняття новин.

Слушне зауваження пана Володимира про те, що не завжди оператор має змогу знімати зі штатива (плюс хороший приклад, коли прем'єрчина охорона заборонила це операторам). Я цілком згоден, що з різних причин не завжди можливо встановити штатив. Винятки, звісно, можуть бути. Як у наведеному прикладі, або, наприклад, якщо дія розвивається дуже швидко. В таких випадках, звісно, ми беремо нестабільні плани в сюжет. Бо все одно зміст новини для нас є важливішим за її форму. Але «золоте правило» має бути таке: прагнути зробити все можливе, аби картинка щоразу була високоякісною. Тому і штатив встановлюємо завжди, коли це можливо. А в наведених сюжетах я називаю зйомку з плеча помилкою лише тоді, коли її немає чим виправдати і це очевидно.

***

Власне кажучи, оце і є відповіді на зауваження по суті. Решта - емоції. Найбільш ображеним нагадаю, що перш ніж робити це «замовне мочилово "1+1"», я вже зробив так само «замовне мочилово» Першого каналу, «України», Нового каналу, СТБ, 5-го каналу, К1 і ТВі. Сьогодні пропоную вашій увазі «замовне мочилово» «Інтера». Останнім у моніторингу буде «замовне мочилово» ICTV. Можете вважати, що мені хтось поганий замовив «мочити» геть усі названі канали. Я навіть скажу хто - «Детектор медіа» ;). Мабуть, тому, що аналіз доробку телевізійників і є основним предметом дослідження цього видання. Якщо ви не читали попередніх матеріалів мого моніторингу - почитайте. Посилання можете знайти внизу і в розділі «Медіаграмотність». Якщо маєте бажання професійно вдосконалюватися, це буде безумовно корисно для вас.

Неправда, що в моніторингу написано лише про негатив. Про позитиви я також згадую, просто негативних моментів у роботі теленовин сьогодні, на жаль, набагато більше. А моніторинг - це лише дзеркало. Є мінімальний набір ознак якості випуску чи окремого сюжету. Якщо щось зроблено якісно і красиво - я про це кажу. Якщо немає навіть мінімальної якості - куди дітися, змушений це констатувати. Причому аргументовано. Емоції заважають численним «критикам критики» побачити це. Шкода.

Останнє. Справжній професіоналізм починається з самоповаги і почуття власної гідності. Для цього треба бути готовим відповідати за свої вчинки і слова. Буквально за кожне своє слово. Для журналіста це дуже важливо, важливіше навіть, ніж для політика чи держслужбовця. Почніть поважати самих себе. Підкажу, з чого ви могли б почати. Наступного разу в коментарях спробуйте підписатися власними прізвищами (як закликає, до речі, і пан «Держите меня семеро», щоправда, сам при цьому чомусь скромно не підписуючись своїм іменем). А то з усіх численних «критичних стріл» на адресу мого моніторингу за всі три місяці його існування не побоялася підписатися лише пані Наталія Гусак із «України». За що їй окремий респект :). У решти ж «критиків критики» є очевидні проблеми з самоповагою.

Отже, наступного разу спробуйте підписатися. Це надзвичайно важко, вірю! Але китайська мудрість твердить, що навіть найдовша дорога починається з першого кроку. Не виключено, що саме з цього малесенького кроку почне народжуватися і ваше почуття власної гідності. Станете критичніше оцінювати власні маленькі «успіхи». Будете дослухатися до критичних зауважень своїх колег і телекритиків. Справжній професіоналізм є процесом постійного самовдосконалення. Щиро бажаю вам сміливості в першому кроці й успіху на подальшому непростому шляху до висот журналістського професіоналізму. Який неможливий без роботи над власними помилками.

Ігор Куляс, медіаексперт

Ігор Куляс - медіатренер; з 1989 року пройшов на українському телебаченні шлях від репортера до шеф-редактора новин. Протягом 1999-2002 років був шеф-редактором телекомпанії «Новий канал» («Репортер»). Стажувався на BBC, Reuters, ITV, CBC. Працював кризовим менеджером у 20 регіональних та загальнонаціональних телекомпаніях.

Нині є тренером-консультантом МГО «Інтерньюз-Україна» з телевізійного виробництва. Створив власну методику оцінки новинних програм. Протягом останніх чотирьох років сотні тележурналістів з усієї України пройшли в Ігоря Куляса та його партнера Олександра Макаренка тренінги в рамках «Школи новин Internews».

У рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» Ігор Куляс здійснює «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації.

Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).